Ухвала суду № 55564923, 05.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"05" лютого 2016 р.

Справа № 916/4309/15

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: О.Л.Воронюка, М.А.Мирошниченка

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеса Головного управління ДФС в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 12.01.2016 року

у справі № 916/4309/15

За заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Форт”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 січня 2016 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Форт”, припинено юридичну особу ТОВ „Л-Форт” та провадження у справі №916/4309/15 припинено.

Будучи незгодними зазначеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеса Головного управління ДФС в Одеській області звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 12.01.2016 року посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Однак вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

За вимогами п.2 ч.7 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Проте скаржником до апеляційної скарги не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість подано клопотання в якому скаржник просить звільнити від сплати судового збору .

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те що ДПІ фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідно до повноважень з метою захисту інтересів держави з питань справлення податків і зборів має право звертатися до суду з відповідними позовами, заявами, а кошти на справляння судового збору при подачі таких позовів, заяв державним бюджетом не закладені, що унеможливлює сплату судового збору при поданні до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг на судові рішення та інших заяв, передбачених процесуальним законодавством.

Так,відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 ЗУ "Про судовий збір")

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Однак заявником апеляційної скарги не надано належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі на момент подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене та оскільки ДПІ у Київському районі м.Одеса Головного управління ДФС в Одеській області єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору зазначено саме відсутність коштів призначених для сплати судового збору, колегія суддів відхиляє завлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, не приймати до розгляду апеляційну скаргу та повернути її скаржнику.

Керуючись ст. 86, 94 п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Відхилити клопотання Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеса Головного управління ДФС в Одеській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.01.2016 по справі №916/4309/15 .

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеса Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.01.2016 по справі №916/4309/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя М.А. Мирошниченко