Ухвала суду № 55564909, 01.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 р.Справа № 820/9181/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Стороженка А.І.,

представника відповідача Коновалова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 820/9181/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Українського державного університету залізничного транспорту

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Українського державного університету залізничного транспорту (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з Українського державного університету залізничного транспорту (61050, м. Харків, майдан Феєрбаха, 7, код ЄДРПОУ - 01116472) кошти у розмірі 97855,47 грн. до бюджету на розрахунковий рахунок №31110090700007 ГУ ДКСУ у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході ревізії Українського державного університету залізничного транспорту Державною фінансовою інспекцією в Харківській області встановлено ряд порушень, з метою усунення яких складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624, в якій зокрема вказано про необхідність відшкодування зайвих витрат бюджетних коштів в загальній сумі 97855,47 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2014 року за №820-40/55, який підписаний відповідачем з запереченнями.

У зв'язку з виявленими порушеннями Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань.

Зокрема в п. 7 вказаної вимоги вказано про необхідність відшкодування зайвих витрат бюджетних коштів в загальній сумі 97855,47 грн. допущені внаслідок спожитих послуг теплопостачання їдальнею та інститутом підвищення кваліфікації академії, включно за рахунок коштів загального фонду кошторису, шляхом перерахування відповідної суми коштів до державного бюджету на розрахунковий рахунок 31110090700007 або шляхом зменшення асигнувань по КПКВ 2201160 "Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики" за КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реабілітації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку" за загальним фондом кошторису закладу на оплату теплопостачання на поточний рік на суму 97855,47 грн.

Проте відповідачем кошти не відшкодовані, у зв'язку з чим Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи не підтвердились обставини щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем, а суб'єктом владних повноважень не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету ( п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;

підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;

підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;

підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право;

підгрупа 4 - кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1, 3 і 4 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Приписами ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Як вбачається з акту від 25.06.2014 року за №820-40/55 ревізією встановлено факти покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, а саме - видатків інституту підвищення кваліфікації та їдальні в частині витрат на оплату теплопостачання за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р.

Ревізія проводилась шляхом здійснення розрахунку сум фактичних витрат на оплату послуг теплопостачання, та співставлення з проведеними витратами на зазначені послуги.

Так, згідно акту, фактичні витрати на послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання) вищезазначених структурних підрозділів за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р. становили 207887,69 грн. За період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р. Академією за спожиті послуги теплопостачання інституту підвищення кваліфікації та їдальні за рахунок коштів спеціального фонду кошторису сплачено 110032,22 гривень.

На думку апелянта, а порушення вимог ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України №2456-VI, Академією за рахунок коштів загального фонду кошторису проведена оплата видатків послуг теплопостачання, що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису витрат, пов'язаних з наданням платних послуг за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., на загальну суму 97855,47 грн., з яких: за 2013 рік на - 79413,33 грн. та за січень - лютий 2014 року на - 18442,14 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок позивача необґрунтованим з огляду на наступне.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, для здійснення контролю за відповідністю бюджетних асигнувань, визначених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету, планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах спеціального фонду, планах використання бюджетних коштів, помісячних планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетним асигнуванням, затвердженим розписами відповідних бюджетів, органи Казначейства обліковують розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів, показників планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів.

Приписами п. 23 Порядку №228 вказано, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Частинами 3, 4 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

За наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов'язання та не здійснюють платежі за іншими заходами, пов'язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету, визначених статтею 55 цього Кодексу), до погашення такої заборгованості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що кошторисом на 2013 та 2014 роки передбачена сума в графі "Оплата теплопостачання" для здійснення оплати за тепло як з загального, так спеціального фонду, що підтверджують надані до суду та долучені до матеріалів справи копії кошторисів на 2012 р., 2013 р., 2014 р., копії розрахунків до кошторису на 2012 р., 2013 р., 2014 р., копії планів використання бюджетних коштів на 2012 р., 2013 р., 2014 р., копії планів асигнувань загального фонду бюджету на 2012 р., 2013 р., 2014 р., копії помісячних планів використання бюджетних коштів на 2012 р., 2013 р., 2014 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність здійснення відповідачем витрат бюджетних коштів з загального фонду відповідно до затверджених кошторисів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення коштів з Українського державного університету залізничного транспорту у розмірі 97855,47 грн. до бюджету, а отже про незаконність та необґрунтованість позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 820/9181/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2016 р.