Постанова № 55564755, 27.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа№ 910/8736/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Гребенюк О.О. - дов. б/н від 14.01.2014р.

від відповідача: Мухін А.М. - дов. № 3-131100/24425 від 18.12.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015р.

у справі № 910/8736/15-г (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного підприємства фірма «Мрія -94»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 27.01.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015р. Приватне підприємство фірма «Мрія-94» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про розрахунково-касове обслуговування №19084 від 15.02.2007р., а саме щодо виконання платіжних доручень та перерахування коштів, а тому просив суд зобов'язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 179 900,00 доларів США, 1 336 000,00 рублів РФ, 21 656,25 євро шляхом їх перерахування на поточний рахунок №26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем подано заяву про уточнення позовної заяви, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд зобов'язати відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 179 900,00 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення по справі та грошові кошти у розмірі 1 020 881, 20 грн. шляхом перерахування їх на поточний рахунок №26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК» МФО 351005, яка прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2015р. у справі № 910/8736/15-г позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» повернути Приватному підприємству фірма «МРІЯ-94» кошти у сумі 179 900, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 22.05.2015р. складає 3 720 116, 12 грн. та кошти у розмірі 1 020 881, 20 грн., шляхом перерахування їх на поточний рахунок № 26002548816300, відкритий в Акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» МФО 351005.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь Приватного підприємства фірма «МРІЯ-94» 1 218, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки судом не враховано виконання банком спірних платіжних доручень. Відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість рішення суду в частині перерахування останнім на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 1 020 881, 20 гривень через відсутність платіжного доручення на виконання вказаних дій, та незаконність рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання банку перерахувати грошові кошти у валюті на поточний рахунок позивача в іншому банку, що порушує вимоги законодавства України у сфері валютного регулювання та валютного контролю.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 14.09.2015р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.10.2015р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.11.2015р.

11.11.2015р. від представника відповідача надійшла заява, в яких останній наголошував на тому, що постановою Правління НБУ від 17.09.2015р. № 612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію та три місяці з 18.09.2015р. до 17.12.2015р. включно. Таким чином, апелянт вказує, що на даний час на нього розповсюджується дія спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким під час здійснення тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, у відповідності до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошувалась перерва, останній раз на 27.01.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.2016р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях до неї.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.02.2007р. між Приватним підприємством фірма «Мрія-94» (позивач, клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та Кредит», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», (відповідач, банк за договором) укладено договір №19084 про відкриття банківського рахунку на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26005119084980 і (або поточний (поточні) рахунок(и) в іноземній валюті та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно п. 2.1. договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За вимогами п. 3.2.1. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Згідно п. 3.3.2. договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта та виконувати за його дорученням усі розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до п. 3.3.10 договору банк зобов'язується надавати інформацію та консультацію клієнту з питань розрахунково-касового обслуговування.

Договір, згідно п. 8.1., набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Згідно листа AT «Банк «Фінанси та Кредит» за вих. №10015/1205/135 від 23.06.2014р. філія «Слобожанське РУ» AT «Банк «Фінанси та Кредит» з 18.08.2014р. реорганізована у Відділення № 121 (м. Харків) AT «Банк «Фінанси та Кредит», а діючі рахунки змінені на нові.

Так, поточний рахунок у національній валюті №26005119084980 відкритий за Договором №19084 про відкриття банківського рахунку на розрахунково-касове обслуговування від 15.02.2007р., рахунки 26001219084840 в доларах США та 26006119084978 в євро, відкритих банком за додатковою угодою №2 до договору № 19084 від 15.02.2007р., рахунок №2600.9.001908404 в російських рублях, відкритий банком за Договором про внесення змін до договору на розрахунково-касове обслуговування №19084 від 15.02.2007р. змінені на рахунок з №26004005923901.

З матеріалів справи вбачається, що ПП фірма «Мрія-94» укладений контракт № С-10.01 від 10.01.2012р. з CHEMICAL INDUSTRIAL (UK) LLP, рамковий договір поставки №SABIC - РМ/5013 від 01.01.2013р. з SABIC SALES EUROPE B.V., контракт №50024996 від 14.07.2014р. з ВАТ «Нижнекамскнефтехим».

В січні 2015р., після купівлі іноземної валюти (заяви про купівлю іноземної валюти № 373 від 16.12.2014р., № 381 від 26.12.2014р., № 4 від 09.01.2015р., № 5 від 12.01.2015р., № 8 від 16.01.2015р.) ПП фірма «Мрія-94» за контрактом №С-10.01 від 10.01.2012 на адресу нерезидента CHEMICAL INDUSTRIAL (UK) LLP (реквізити: номер рахунку LV04BLIL1001016752001, банк-бенефіціар BALTTIC INTERNATIONAL BANK Kaleju Street 43, Riga, Latvia LV - 1050, SWIFT: BLIBLV22, банк-посередник Deutsche Bank Trust Company Americas New York NY, United States, SWIFT: BKTRUS33, Account 04-442-041) передано, а відділенням №121 AT «Банк «Фінанси та Кредит» в м. Харків отримано платіжні доручення:

- №2 від 08.01.2015р. на суму 34 900,00 доларів США;

- № 4 від 09.01.2015р. на суму 36 700,00 доларів США;

- № 8 від 16.01.2015р. на суму 34 900,00 доларів США;

- № 11 від 21.01.2015р. на суму 42 700,00 доларів США;

- № 12 від 28.01.2015р. на суму 30 700,00 доларів США.

Відповідно до наведених платіжних доручень позивачем перераховано 179 900,00 доларів США.

Також, після купівлі іноземної валюти (заява про купівлю іноземної валюти №6 від 13.01.2015р.) ПП фірма «Мрія-94» за контрактом №50024996 від 14.07.2014р. на адресу нерезидента ПАТ «Нижнекамскнефтехим» (реквізити: номер рахунку 40702810600690000014, банк-бенефіціар ТОВ «Аверс» м. Казань, РТ, SWIFT: BKAVRU2K2, БИК 0492055774 к/с 301018410500000000774, ІНН 1653003601) передано, а відділенням №121 AT «Банк «Фінанси та Кредит» в м. Харків отримано платіжне доручення:

- № 9 від 19.01.2015р. на суму 1336 000,00 рублів РФ.

Після купівлі іноземної валюти (заява про купівлю іноземної валюти №7 від 15.01.2015р.) ПП фірма «Мрія-94» за рамковим договором поставки № SABIC - РМ/5013 від 01.01.2013 на адресу нерезидента SABIC Sales Europe B.V. (реквізити: номер рахунку NL34RBOS06238559854, банк-бенефіціар The Royal Bank of Scotland N.V., AMSTERDAM, SWIFT: RBOSNL2A) передано, a відділенням №121 AT «Банк «Фінанси та Кредит» в м. Харків отримано платіжне доручення:

- № 10 від 19.01.2015р. на суму 21 656, 25 євро.

Згідно п. 3.3.2. договору банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), згідно до установлених тарифів банку.

Виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Згідно п. 1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» визначено, що операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Частиною 30.2 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» передбачено, що Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, вищезазначені платіжні доручення відповідачем не виконані, що також підтверджується відповідями контрагентів - CHEMICAL INDUSTRIAL (UK) LLP (№ 20/03-01), SABIC SALES EUROPE B.V. та BAT «Нижнекамскнефтехим» (№ 2863 від 24.03.2015р.) на запити ПП фірма «Мрія-94» № № 36, 37, 38 від 10.03.2015р. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Невиконання відповідачем платіжних доручень стало підставою для звернення позивача до керуючого Слобожанським РД AT «Банк «Фінанси та Кредит» з заявами № № 23, 24, 25 від 10.02.2015р. та № 26 від 11.02.2015р. з вимогами провести відповідні перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями, які не виконані.

Листом №9-365000/526 від 18.02.2015р. відповідач надав відповідь на претензію позивача № 26 від 11.02.2015р., однак платіжні доручення не виконав, чим порушив взяті на себе зобов'язання за спірним договором.

Керуючись ст. 1073 ЦК України, позивач знову звернувся до керуючого Відділенням №121 AT «Банк «Фінанси та Кредит» з вимогою №71 від 23.03.2015р. про перерахування коштів за невиконаними платіжними дорученнями № 2 від 08.01.2015р. на суму 34 900, 00 доларів США, № 4 від 09.01.2015р. на суму 36 700, 00 доларів США, № 8 від 16.01.2015р. на суму 34 900, 00 доларів США, № 11 від 21.01.2015р. на суму 42 700, 00 доларів США, № 12 від 28.01.2015р. на суму 30 700, 00 доларів США, № 9 від 19.01.2015р. на суму 1 336 000,00 рублів РФ, № 10 від 19.01.2015р. на суму 21 656,25 євро на поточний рахунок ПП фірма «Мрія-94» № 26004005923901.

Крім того, позивачем була направлена вимога № 84 від 27.03.2015р. з заявами про продаж іноземної валюти №№ 5, 6, 7 від 27.03.2015р. (за вимогою № 71 від 23.03.2015р. валюта у розмірі 179 900,00 доларів США, 21 656,25 євро, 1 336 000,00 рублів РФ повинна бути повернута на поточний рахунок № 26004005923901, як така, що безпідставно не перерахована відповідачем за платіжними дорученнями позивача № 2 від 08.01.2015р., № 4 від 09.01.2015р., № 8 від № 11 від 21.01.2015р., № 12 від 28.01.2015р., № 9 від 19.01.2015р., № 10 від 19.01.2015р.) з наступним перерахуванням вказаних коштів з поточного рахунку ПП фірма «Мрія-94» №26004005923901 в AT «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок позивача №26002548816300, відкритий в AT «УКРСИББАНК», МФО 351005.

Проте, викладені вимоги у встановлений чинним законодавством строк банком не виконано, що підтверджується виписками з банківського-рахунку з системи «Клієнт-Банк» станом на 31.03.2015р.

Статтею 1089 Цивільного кодексу України встановлено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Таким чином, відповідачем порушено умови договору № 19084 від 15.02.2007р. в частині належного виконання розрахункових та касових операцій згідно платіжних доручень №2 від 08.01.2015р. на суму 34 900, 00 доларів США, №4 від 09.01.2015р. на суму 36 700, 00 доларів США, №8 від 16.01.2015р. на суму 34 900, 00 доларів США, №11 від 21.01.2015р. на суму 42 700, 00 доларів США, № 12 від 28.01.2015р. на суму 30 700, 00 доларів США, №9 від 19.01.2015р. 1 336 000, 00 рублів РФ, № 10 від 19.01.2015р. на суму 21 656,25 євро, та заявок №№ 5,6,7 від 27.03.2015р. про продаж іноземної валюти з наступним перерахуванням на поточний рахунок, відкритий в іншому банку.

Посилання апелянта (відповідача) на виконання банком вищезазначених платіжних доручень шляхом купівлі іноземної валюти за заявами позивача, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до заяв про купівлю іноземної валюти банку доручалось перерахування придбаної валюти на поточний рахунок позивача, відкритий в іноземній валюті, тоді як за платіжними дорученнями відповідач повинен був перерахувати вказані кошти на рахунок контрагента.

Таким чином, лише купівля іноземної валюти за заявою клієнта не є виконанням платіжного доручення на перерахування вказаних коштів на відповідні рахунки контрагента.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем після обов'язкового продажу 21 656,25 євро по курсу 22,110000/1 EUR від 16.04.2015р. зараховані на рахунок грошові кошти в розмірі 478 053, 58 гривень, що підтверджується випискою по банківському рахунку № 26004005923901 з системи «Клієнт-Банк» від 17.04.2015р.

Згідно виписки по банківському рахунку № 26004005923901 з системи «Клієнт-Банк» від 20.04.2015р. відповідачем після обов'язкового продажу 1 336 000,00 рублів РФ по курсу 4,070000/10 RUB від 16.04.2015р. зараховані на рахунок грошові кошти в розмірі 542 827,62 грн.

Таким чином, на рахунок Позивача № 26004005923901, відкритому в AT «Банк «Фінанси та Кредит» були перераховані грошові кошти на загальну суму 1 020 881, 20 грн.

Платіжне доручення позивача № 185 від 18.05.2015р. про перерахування грошових коштів в сумі 1 020 881, 20 грн. на поточний рахунок №26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 банком не виконане, у зв'язку з чим посилання апелянта на відсутність платіжного доручення не узгоджується з матеріалами справи.

Пунктом 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005р. № 281, встановлено, що суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента.

З посиланням на вказану норму законодавства, апелянт зазначає про те, що ним продано іноземну валюту, яку раніше куплено на міжбанківському валютному ринку за заявою позивача на купівлю іноземної валюти, після чого списано з рахунку позивача на підставі платіжних доручень останнього та повернуто на поточний рахунок підприємства в загальній сумі 3 590 804,00 грн.

Оскільки представник відповідача в судові засідання першої інстанції не з'являвся, будь-яку інформацію не подавав суду, вказані твердження апелянта не ґрунтуються на матеріалах справи на момент прийняття рішення у справі, а вчинені після його прийняття.

Крім того, жодних дії щодо повернення та обміну грошових коштів на момент розгляду справи в суді першої інстанції банком вчинені не були, що підтверджується виписками з банківського рахунку №26004005923901 системи «Клієнт-Банк» станом на 31.03.2015р., на момент прийняття рішення банком так і не були виконані вимоги та платіжні доручення про перерахування спірних коштів на поточний рахунок позивача № 26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005.

З огляду на викладене, позивач відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, змінив валюту виконання відповідачем зобов'язання в частині перерахування грошових коштів в сумі еквівалентній 1 336 000, 00 рублів РФ, 21 656,25 євро на офіційну валюту України у сумі, що зарахована на поточний рахунок №26004005923901 у розмірі 1 020 881, 20 гривень.

Оскільки грошові кошти у розмірі 179 900,00 доларів США так і не були повернуті Банком на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, під час розгляду справи в суді першої інстанції, в цій частині позовні вимоги залишились не змінними.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Окрім того, на виконання вимог п. 14 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, на виконання вимог Закону грошові кошти в розмірі 179 900,00 доларів США повинні бути перераховані на поточний рахунок № 26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 саме в гривневому еквіваленті за курсом станом на час винесення рішення, тобто станом на 22.05.2015р., (курс встановлений Національним банком України за 100 доларів США складає 2 067, 88 грн., відтак 179 900,00 доларів США за курсом Національного Банку України станом на 22.05.2015р. складає 3 720 116,12 грн.), у зв'язку з чим доводи апелянта про зобов'язання перерахувати кошти в іноземній валюті порушують вимоги законодавства у сфері валютного регулювання та валютного контролю, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 179 900,00 доларів, що в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 22.05.20156р. складає 3 720 116,12 грн., та грошові кошти у розмірі 1 020 881, 20 гривень шляхом перерахування їх на поточний рахунок № 26002548816300, відкритий в АТ «УКРСИББАНК» МФО 351005.

З огляду на викладене, доводи відповідача про незаконність рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання банку перерахувати грошові кошти у валюті на поточний рахунок позивача в іншому банку, що порушує вимоги законодавства України у сфері валютного регулювання та валютного контролю, не заслуговують на увагу та спростовуються мотивувальною та резолютивною частиною оскаржуваного рішення суду від 22.05.2015р.

Посилання апелянта, як на підставу скасування рішення, віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Постановою Правління НБУ від 17.09.2015р. № 612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015р. № 171 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015р. до 17.12.2015р. включно.

Оскаржуване судове рішення було прийнято 22.05.2015р., тобто до прийняття Правлінням НБУ постанови від 17.09.2015р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», і до запровадження тимчасової адміністрації.

На момент прийняття рішення судом першої інстанції відповідач не був віднесений до категорії неплатоспроможних банків, у ньому не було запроваджено тимчасову адміністрацію та не відкликано банківську ліцензію, у зв'язку з чим судом першої інстанції вірно надано оцінку існуючих правовідносин сторін і встановлено наявність порушень відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем згідно умов спірного договору.

В свою чергу, саме з моменту винесення постанови Правління НБУ від 17.09.2015р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» та на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», на відповідача розповсюджуються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і подальше виконання рішення суду першої інстанції повинно здійснюватись вже з урахуванням приписів наведеного спеціального закону, оскільки за приписами наведеного закону позивач набув статусу кредитора банка в розумінні вимог ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто особи, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, які у даному випадку, підтверджені і рішенням суду.

Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення з вказаних підстав.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 22.05.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015р. у справі № 910/8736/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015р. у справі №910/8736/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8736/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала