Постанова № 55564560, 01.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016 року Справа № 904/7782/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від відповідача: Серебрякова І.В., довіреність №б/н від 22.10.2015 р., представник;

представники позивача третіх осіб-1, - 2, - 3 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/7782/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ"

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізична особа ОСОБА_3

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_4

про стягнення 125 252 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015р. у справі № 904/7782/14 скасовані рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 101 600,00 грн. та пені в розмірі 9 995,77 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд.

В результаті нового розгляду справи № 904/7782/14 господарським судом Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) 26.05.2015 року прийнято рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" основний борг в сумі - 101 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі - 2 032,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач на виконання своїх договірних зобов'язань за Договором поставки здійснив попередню оплату відповідачу за товар в сумі 101 600,00грн., але після перерахування коштів позивач відмовився від отримання товару, тому суд дійшов висновку про відсутність порушення зобов'язання відповідачем, який відмовив позивачу у передачі товару, що стало підставою для відмови судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару. Також суд вказав, що у Договорі відсутня вказівка певної дати, з якої у відповідача виникло зобов'язання передати позивачу товар, тому неможливо визначити початок періоду прострочення зобов'язання, тому на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм права, просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апелянт зазначає, що суд встановив, що відповідач не порушував своїх зобов'язань за Договором поставки та не відмовляв позивачу передати товар, але всупереч встановленого факту господарський суд прийшов до висновку про повернення відповідачем суми попередньої оплати за товар, який був оплачений позивачем. Тому відповідач вважає, що суд неправильно застосував положення ст. 693 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, оскільки їх застосування можливе лише у випадку, коли продавець не передав товар у встановлений строк.

Крім того, скаржник посилається на ненадання господарським судом оцінки доводам відповідача щодо права останнього, відповідно до ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України, вимагати від позивача прийняти товар та оплатити його, оскільки позивач зволікав з прийняттям товару, а потім відмовився від його прийняття. Таким чином, як вважає скаржник, у спірних правовідносинах відсутні підстави виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін на підставі наступного. Позивач наполягає на тому, що, на виконання умов Договору поставки, позивач направляв автотранспорт за місцем призначення до відповідача для отримання попередньо оплаченого товару, але відповідач не надав товар без будь-яких пояснень, тому машина повернулась без товару (в підтвердження цього додані документи до справи: заявка позивача перевізнику № 05-4 від 12.05.2013р., акт здачі-прийняття транспортних послуг №БС-5018 від 16.05.2013р., рахунок перевізника на оплату транспортних послуг №БС-5018 від 16.05.2013р., платіжне доручення №498 від 28.05.2013р. на оплату транспортних послуг в сумі 7 000,00 грн., довіреність № 991026 від 13.05.2013р. на отримання товару). Позивач вважає виконаними в повному обсязі свої зобов'язання за Договором: товар оплатив, направляв автотранспорт для отримання оплаченого товару, неодноразово направляв вимоги відповідачу з проханням виконати умови Договору або повернути отримані за товар кошти, але відповідач товар не поставив та не повернув попередню оплату, незважаючи на те, що термін дії Договору поставки закінчився ще 31.12.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2015р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 01.09.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Крутовських В.І. (доповідач), судді Дармін М.О., Іванов О.Г.

Розпорядженням голоси суду ОСОБА_5 від 31.08.2015р. змінено склад колегії суддів: Крутовських В.І. (доповідач), судді Дармін М.О., Прокопенко А.Є.

Розгляд справи відкладався на 15.09.2015р.

Розпорядженням голоси суду ОСОБА_5 від 11.09.2015р. змінено склад колегії суддів: Крутовських В.І. (доповідач), судді Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

Розгляд справи відкладався на 12.11.2015р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - доповідача Крутовських В.І., розпорядженням в.о. керівника апарату суду Баранової А.В. від 12.11.2015р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/7782/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2015р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Дармін М.О.(доповідач), судді: Березкіна О.В., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року справу прийнято до свого провадження та призначено в судове засідання на 28.12.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року виправлено описку, допущену у даті призначення розгляду справи у судове засідання: на 06.01.2016р.

Розпорядженням голови суду ОСОБА_5 від 04.01.2016р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2016 року розгляд справи відкладався до 01.02.2016р.

Розпорядженням голови суду ОСОБА_5 від 01.02.2016р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.

У судовому засіданні 01.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

28.03.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Акведук" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімстандарт" укладено договір №280312Х ( далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у встановлений строк поставити (передати у власність) Покупцю мінеральні добрива, що в подальшому іменується "товар" в кількості та якості відповідно до Специфікацій, які складають невід'ємну частину даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. Товар поставляється партіями. На кожну партію товару сторони погоджують та підписують Специфікацію (п.п.1.1.-1.2. договору). (т.1 а.с. 17-18)

В пункті 1.3. договору сторони погодили, що відвантаження товару Постачальником здійснюється на підставі письмової заявки Покупця.

Строки поставки товару і об'єми кожної партії товару погоджуються сторонами окремо і зазначаються в Специфікаціях до даного договору (п.3.2. договору).

За п.4.1. договору товар по даному договору буде поставлятись у 2013р.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата за товар, який буде поставлятись по даному договору, проводиться покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірах і строки, що узгоджуються сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару.

В Специфікації № 1 від 28.03.2013р. до договору №280312Х від 28.03.2013р. (зворотня сторона а.с. 18) сторони визначали найменування та кількість товару: амофос (мішок 50 кг) 20,00 тон. Загальна вартість товару, зазначеного в Специфікації, складає 101600,00 грн. з урахуванням ПДВ, ПДВ - 16933,33 грн. Умови поставки товару: товар по даній Специфікації вивозиться автотранспортом Покупця. Умови оплати: товар повинен бути оплачений Покупцем на умові повної (стовідсоткової) оплати. Транспортування товару здійснюється автотранспортом Покупця.

На виконання умов договору 02.04.2013р. позивач на підставі рахунку №18 від 02.04.2013р. перерахував відповідачу 101600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 452 (т.1 а.с. 14).

12.04.2013р. за вих. 44/12-04 позивач звернувся до відповідача з вимогою (т.1 а.с. 61), в якій повідомив, що сплатив за поставку 20 т амофосу згідно рахунку №18 від 02.04.2013р. (платіжне доручення №452 від 02.02.2013р.) на загальну суму 101600,00 грн. та, пославшись на ст.530 Цивільного кодексу України, просив відповідача виконати свої зобов'язання в семиденний строк та повернути ТОВ "Акведук" кошти в сумі 101600,00 грн.

Відповідач листом від 18.04.2013р. вих. №075 (т.1 а.с. 62) відповів позивачу, що вищезазначена копія листа, отримана на електронну адресу, не є вимогою відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України та звернув увагу позивача на те, що умови поставки товару за договором поставки продукції №280312Х від 28.03.2013р. передбачають здійснення поставки товару у 2013 році (п.4.1. договору), тобто в договорі строк поставки визначений роком, звідси останній день строку виконання зобов'язання за спірним договором є 31.12.2013р., що свідчить про дотримання ТОВ "Хімстандарт" умов зазначеного договору.

В якості доказів спрямування автотранспорту для отримання товару позивачем надано заявку на ім'я приватного підприємця ОСОБА_2 з проханням здійснити розрахунок вартості транспортних послуг та надати розрахунок (т.1 а.с. 133); акт здачі - прийняття робіт від 16.05.2013р. (а.с. 134); рахунок № БС-5018 від 16.05.2013р. (т.1 а .с. 135); платіжне доручення № 498 від 28.05.2013р. (т.1 а.с. 136) та довіреність № 991026 від 13.05.2013р. на ім'я ОСОБА_3 на отримання амофосу у кількості 20 тонн (т.1 а.с. 137) та договір на перевезення вантажу № 1 від 6.05.2013р. (т.1 а.с. 79).

Відповідачем та фізичною особою ОСОБА_7 підписано договір зберігання № 1/04/01/13 від 01.04.2013р. зі строком дії з 01 квітня 2013 по 31 грудня 2013 року та договір зберігання № 1/04/01/14 від 01.01.2014р. зі строком дії з 01 січня 2014 по 31 грудня 2014 р. за умовами яких Зберігач зобов'язався за винагороду зберігати мінеральні добрива (амофос) в кількості 20 т, передані йому Поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності.

Враховуючи, що термін дії договору на поставку продукції закінчився 31.12.2013р., а зобов'язання ТОВ "Хімстандарт" по поставці 20 т амофосу на загальну суму 101600,00 грн. залишились невиконаними, 20.01.2014р. за вих. №1 позивач направив на адресу відповідача вимогу, в якій запропонував відповідачу повернути кошти, перераховані згідно з договором поставки. (т.1 а.с. 10)

19.08.2014р. за вих. №2/08 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою (уточненою) повернути суму попередньої оплати у розмірі 101600, 00 грн., а також три проценти річних від простроченої суми - 1678,49 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 9995,77 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 11978,30 грн. та повідомив відповідача, що у випадку невиконання вимоги, буде вимушений звернутися за захистом своїх прав до господарського суду (т.1 а.с. 13).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Договір №280312Х від 28.03.2015р. за правовою природою є господарським договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу товарів.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено загальний принцип обов'язковості договору для виконання сторонами.

02.04.2013р. позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань та на підставі виставленого відповідачем рахунку №18 від 02.04.2013р., перерахував відповідачу 101600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №452 від 02.04.2013р.

На вимогу позивача від 12.04.2013р. за вих. 44/12-04 про виконання зобов'язаннь в семиденний строк надав відповідь 18.04.2013р. за вих. №075 , якою поінформував позивача, що вищезазначена копія листа, отримана на електронну адресу, не є вимогою відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , звернув увагу позивача на те, що умови поставки товару за договором поставки продукції №280312Х від 28.03.2013р. передбачають здійснення поставки товару у 2013 році (п.4.1. договору), тобто в договорі строк поставки визначений роком, звідси останній день строку виконання зобов'язання за спірним договором є 31.12.2013р., що свідчить про дотримання ТОВ "Хімстандарт" умов зазначеного договору.

Пунктом 11.2 Договору встановлено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1 цього Договору та закінчується 31.12.2013р.

У відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України відповідач не надав доказів виконання ним умов п.1.1 Договору щодо передачі у встановлений строк поставити (передати у власність) Покупцю мінеральні добрива на суму 101600,00 грн. передплачених за товар грошових коштів.

Відповідно до частин 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк поставки певною календарною датою в умовах вказаного договору поставки та відповідній специфікації до нього сторонами визначений не був, що відповідно до положень ст.ст. 530 та 663 Цивільного кодексу України, надавало право позивачу звернутись до відповідача за отриманням товару на складі продавця.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про встановлення факту звернення позивача до відповідача у період дії договору поставки (до 31.12.2013р.) із вимогою про повернення суми 101600,00 грн. передплачених за товар грошових коштів та подальших неодноразових звернень позивача до відповідача після спливу строку дії договору про повернення зазначених коштів, що свідчить про відмову позивача, як покупця, від отримання товару.

Посилання апелянта на те, що , в зв'язку із недоведінністю прибуття позивача для отримання товару, не встановлено факту порушення його зобов'язань за договором поставки відхиляються колегією суддів з огляду на те, що у відповідності до вимог ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів спрямування на адресу позивача відповідей на листи від 20.01.2014р. за вих. №1 та від 19.08.2014р. за вих. №2/08 з пропозицією щодо можливості отримання останнім товару.

Доводи апеляційної скарги, про неправильне застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень ст. 693 Цивільного кодексу України відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець має право вимагати повернення попередньої оплати якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у визначений договором строк.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України вказує на те, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України надає покупцеві право відмовитися від договору купівлі-продажу у разі відмови продавця передати товар у визначений договором строк, а частина 2 статті 693 даного Кодексу покладає на продавця обов'язок повернути суму попередньої оплати товару, не переданого покупцеві у визначений договором строк, і без розірвання договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду ,що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в судовому порядку суми 101600,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/7782/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/7782/14 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 08.02.2016р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.В.Чус