Рішення № 55564442, 02.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р.Справа № 922/34/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" , м. Краматорськ до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 91457,26 грн., а саме 54541,68 грн. основного боргу, індекс інфляції в розмірі 21176,33 грн., 3% річних в сумі 1324,65 грн., пеня в розмірі 14414,60 грн., також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 1371,86грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку теплової енергії № 158-1 від 31.10.2014 року в частині повної та своєчасної оплати за одержану теплову енергію.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі , посилаючись на ті обставини, що позивачем порушені умови договору за № 158-1 на поставку теплової енергії у зв*язку з ненаданням актів приймання-передачі теплової енергії, що унеможливлює встановлення фактичного об*єму поставленої теплової енергії.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.01.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти за № 158-1 ( а.с.9-11). У відповідності до предмету договору позивач зобов*язався поставити відповідачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідача - прийняти і оплатити одержану енергію за встановленими тарифами ( цінами) у терміни, передбачені цим договором. ( п.1.1 договору). Сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію проводяться у безготівковій формі. ( п.5.1 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць ( п. 5.2 договору). Оплата здійснюється після отримання від позивача рахунка-фактури і акта приймання-передачі теплової енергії, згідно ст. 46,48,49 БКУ , на розрахунковий рахунок позивача. Платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим. ( п.5.3 договору). Відповідач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця ( п. 5.4 договору). Місце передачі теплової енергії відповідачу сторони визначили, м. Краматорськ , вул. Луначарського, 10 ( п.6.3 договору). За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов*язань за договором, винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов*язань ( розділ 9 договору).

На виконання умов договору, позивачем надані :

акт - рахунок за № 158-11 від 21.11.2014 року на суму 21978,43 грн. та докази його направлення від 21.11.2014 року ( а.с.13).

акт - рахунок за № 158-12 від 19.12.2014 року на суму 32563,25 грн. та докази його направлення від 24.12.2014 року ( а.с.14).

Акт включення опалення від 28.10.2014 року за підписом відповідача ( а.с.15).

Претензія від 27.04.2015 року за № 713/08 та відповідь на неї ( а.с.16-19).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Докази сплати відповідачем зазначеної заборгованості в сумі 54541,68 грн. за спожиту теплову енергію в період з листопада 2014 р. по грудень 2014 р. в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засада судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 54 541,68 грн. основного боргу.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 14 414,60 грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору за № 158-1 від 31.10.2014 року не передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась без дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. На підставі чого у задоволені позовних вимог щодо стягнення пені - відмовляється.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1324,65 грн. та інфляційні витрати у розмірі 21 176,33 грн. , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сторони у договорі № 158-1 від 31.10.2014 року передбачили, що оплата здійснюється згідно ст. 46,48, 49 Бюджетного кодексу України, у відповідності до ст. 48 п. 4 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) ( ст. 48 п.5 Бюджетного кодексу України).

Здійснення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів та оплата рахунків суб*єктів діяльності , які виконали роботу або надали послуги здійснюється у такій послідовності . До поданих розпорядниками та одержувачами коштів платіжних доручень додаються документи, які підтверджують цільове призначення коштів ( договір , рахунки, акти на виконання робіт, акти виконаних робіт за державні кошти).

Суд звертає увагу , що підставою для оплати у відповідності до умов договору є не тільки рахунок - фактура але й акт приймання - передачі теплової енергії, який відсутній у матеріалах справи ( п. 5. 3 договору).

На підставі викладеного, суд відмовляє у стягненні з відповідача суми інфляційних втрат 21176,3 3 грн. та 3 % річних - 1324,65 грн.

Згідно ч. 1 ст. ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,75,8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно - експлутаційного відділу м. Харкова ( м. Харків, вул. Пушкінська, 61 р/р 35211001015404 в установі банку ГУДКСУ в Харківській області , МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Обласного підприємства "Краматорськміжрайтепломережа" ( м. Краматорськ, пров.Земляний, 2 р/р 26001300371579 в ТВБВ № 10004/0271 філії Донецького УАТ "Ощадбанк" МФО 35106, код ЄДРОПУ 05540936) суму основного боргу 54541,68 грн. та судовий збір 1371,86 грн.

В іншій частині відмовити.

Повне рішення складено 04.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_2