Рішення № 55564256, 21.01.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2016 р.Справа № 921/1092/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом - Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7 м. Тернопіль 46008)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський центральний універмаг" (бульв. Т. Шевченка, 12 м. Тернопіль 46001)

про cтягнення 7 021, 91 грн.

За участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

Суть справи:

КП "Тернопільводоканал" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" про стягнення 7 021, 91 грн. gлати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Свої вимоги, підтриманні в засіданні його представниками, позивач мотивував порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, нормативних документів щодо приймання стічних вод підприємств у систему каналізації та встановлення і стягнення плати за скид стічних вод до цієї системи.

Ухвалою суду від 05.11.2015 року розгляд справи вперше було призначено на 26.11.2015 року.

У звязку з неявкою представників сторін та подання ними клопотань про перенесення слухань на іншу дату, розгляд справи відкладався на 10.12.2015 року, 24.12.2015 року та 05.01.2016 року.

За заявами сторін, строк вирішення спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України до 21.01.2016 року.

В засіданнях його учасникам, розяснено належні їм права і обовязки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

У відзиві на позов та поясненнях представника відповідача, останній проти задоволення вимог заперечив посилаючись на те, що :

- заявлені до стягнення штрафні санкції не підпадають під ознаки, вказані в ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України;

- позивач є неналежною стороною, оскільки 20 % від стягуваної суми надходить до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;

- відбір стічних вод, їх транспортування та дослідження проведені з порушенням КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ ІSO 5667-10:2005, ДСТУ ІSO 5667-3-2001;

- позивачем не доведено наявності в його лабораторії необхідної організаційної, нормативної і методичної документації, як це передбачено Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі;

- оскарження виставлених позивачем рахунків це не передбачений законом спосіб судового захисту. А спір щодо цього не підвідомчий господарським судам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне:

- 08.01.2013 року між КП "Тернопільводоканал" (виробником), з однієї сторони, та Тернопільським центральним універмагом (споживачем), з іншої сторони, був укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення за №956 (надалі - договір), за умовам якого виробник (позивач у справі) зобов'язувався здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні обєкти споживача Універмаг м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 12.

Відповідно до п. 3.6 договору, споживач (відповідач) зобов'явався систематично дотримуватись допустимих величин показників шкідливих речовин у стічних водах згідно наведеної в угоді таблиці.

За п. 1.3 договору, сторони зобов'язуються належно виконувати його умови, а також вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008р., Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004 р. з подальшими внесеними змінами та доповненнями, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що становлять предмет цього правочину.

Згідно з п. 5.1 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, а в частині своєчасно виконаних зобов'язань до моменту їх повного виконання.

Через відсутність письмових заяв сторін про припинення договору, від продовжив свою дію і впродовж 2014-2015р.р. (п. 5.2 договору).

До нормативно-правових актів, згаданих в п.1.3 правочину належать і Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.2002 р. за №402/6690 (надалі Правила №37) та Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 402/6690 (далі - Інструкція).

Їх дія поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Згідно пункту 2.1 Правил №37, Водоканалам надані права контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Відповідно до п. 2.4 Правил №37, на підприємства покладені обов'язки виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

У відповідності до ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.1.5 Правил №37, Водоканали на підставі цих Правил та Інструкції розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами (абонентами) в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств (абонентів) у міську каналізацію.

Правилами №37 визначено, що місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", затверджують виконавчі органи місцевих рад.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств (абонентів), яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

У місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб (п. 7.11. Правил №37).

Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль (надалі по тексту - місцеві Правила), затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р. (з подальшими змінами та доповненнями), останні є обов'язковими для Абонентів усіх видів власності, що відводять стічні води в систему каналізації м. Тернопіль.

Пунктом 1.5 місцевих Правил визначено, що взаємовідносини між Водоканалом і Абонентами регламентує Договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення, а також дані Правила і нормативні акти, що діють у період дії договору.

В пунктах 2.1,2.2,6.8 місцевих Правил йдеться про те що, з метою контролю якості стічних вод Абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Абонента виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті відбору проб, який підписують як представник Водоканалу, так і представник Абонента.

Зазначені пункти кореспондується з п. 7.8. Правил № 37.

Пимірний бланк Акту відбору проб стічних вод є додатком №3 до місцевих Правил.

Згідно з "Порядком проведення відбору проб", що є додатком №4 до місцевих Правил, відбір проб провадиться в будь-який час доби. Попередження Абонента здійснюється за 30 хвилин до початку відбору проб. Відбір проб провадиться працівниками Водоканалу в присутності представника Абонента. Відбір проб оформлюється актом відбору проб і підписується представниками Водоканалу, представниками інших контролюючих організацій (у випадку їхньої присутності при відборі), представником Абонента, що контролюється.

Порядок та періодичність відбору контрольних проб - не менше одного разу в квартал, а при необхідності частіше (п.9 Порядку проведення відбору проб).

Відповідно до письмових і усних пояснень представника позивача (водоканалу), графіку та плану проведення перевірок відповідача на цей предмет не має. А тому, при їх здійснені представники позивача керувались п.9 Порядку проведення відбору проб, а також наявністю в приміщенні ЦУМу ресторану швидкого харчування "Два Гуся".

Відбір і аналіз стічних вод провадяться відповідно до затверджених методик. Результати аналізів рахуються дійсними до наступного відбору проб (але не більше двох місяців) і поширюються на увесь обєм стічних вод Абонента за цей період.

Результати аналізів стічних вод оформлюються у вигляді Протоколу дослідження якості води.

За змістом ст. 110 ВК України, порушення водного законодавства тягне за собою і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні в тому числі у забрудненні та засміченні вод.

Згідно п. 4.5 договору, у випадку недотримання відповідачем допустимих величин показників шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу, він сплачує на користь позивача штрафні санкції згідно Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р. та Правил приймання.

Відповідно до п. 2.3 згаданої вище Інструкції, нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

При перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.2 Інструкції).

Плата за скид стічних вод Абонентів у системи каналізації населених пунктів вноситься Абонентами згідно з розрахунками Водоканалу та виставленими ними рахунками на банківські рахунки Водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором (п. 3.17 місцевих Правил). Аналогічні положення містить і п. 4.1 Інструкції.

У зв'язку з цим, безпідставними є посилання відповідача на те, що у справах про примусове стягнення коштів за несплату таких рахунків водоканал є неналежним позивачем.

Пунктом 3.18 місцевих Правил визначено, що плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі міського бюджету; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт та поліпшення експлуатації каналізаційних мереж та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства м. Тернопіль.

Подібна норма встановлює лише подальший розподіл коштів, що надійшли на рахунок позивача.

Абонент зобов'язаний сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушеннях встановлених показників (п. 2.4 місцевих Правил).

Пунктом 2.3 місцевих Правил передбачено, зокрема право Абонента, перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх. А також, звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх думку) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод Абонента протягом 10 днів з моменту їх отримання. Відсутність такої скарги означає згоду абонента із виставленим рахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, в присутності представника відповідача, працівниками водоканалу в листопаді 2014 року, березні, травні та липні 2015 року проводився відбір проб стічних вод, про що складено відповідні акти №403 від 14.11.2014р., №96 від 24.03.2015р., №177 від 19.05.2015р., №256 від 15.07.2015р..

Акти відбору проб складені за формою, встановленою додатком №3 місцевих Правил.

Їх примірники було вручено представнику відповідача.

Лабораторними дослідженнями позивача встановлено факт скиду відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих величин показників. Вказане стверджується витягами із Журналів реєстрації проб та реєстрації результатів повного хімічного аналізу, а також Протоколами дослідження якості стічних вод № 551 від 14.11.2014р., №274 від 19.05.2015р., №171 від 24.03.2015р., № 376 від 15.07.2015р. (останні заповнені за формою, передбаченою додатком №5 місцевих Правил).

Наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про атестацію №РХ-1325/13, яке видане Державним підприємством "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" 06.12.2013 р., строк дії до 05.12.2016 р., підтверджує відповідність лабораторії КП "Тернопільводоканал" критеріям атестації та на право на проведення відповідних вимірювань.

Повідомленнями позивача №2815/14-а від 27.11.2014р., №724а/15 від 02.04.2015 р., № 1481е/15 від 04.06.2015р., №1808/15 від 07.07.2015р. відповідача проінформовано про перевищення допустимих показників якості стічних вод у міську каналізацію, надіслано рахунки про необхідність внесення за це плати та попереджено про можливість їх стягнення у судовому порядку. Надісланняння відповідачу таких повідомлень стверджується поштовими квитанціями та відповідями Тернопільської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 01.10. та 22.10.2015 року.

Період, за який розрахована плата за скид понаднормативних забруднень, встановлених разовим аналізом, становить 2 місяці. Зокрема, місяць в якому відібрана проба та попередній місяць, що відповідає положенням п. 3.11 місцевих Правил.

Обрахована таким чином плата за жовтень листопад 2014 року, лютий-березень 2015 року, квітень травень 2015 року та червень липень 2015 року становить - 7021,91 грн.

Відповідач в добровільному порядку виставлені позивачем рахунки за перевищення допустимих показників якості стічних вод на вказану суму не оплатив.

А також їх не оскаржував, в т.ч. на момент вирішення данного спору, що стверджується інформацією позивача та не заперечується самим відповідачем.

З'ясовано також, що господарським судом Тернопільської області розглянуто спір між тими ж сторонами про стягнення з відповідача 3 877,52 грн. за перевищення допустимих показників якості стічних вод за лютий березень 2014 року (справа №921/1176/14-г/16).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 року скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. у даній справі, якими водоканалу було відмовлено у задоволені позову та зазначено, що неналежне заповнення заявником протоколів відбору проб та їх аналізу не впливає на їх недійсність та не звільняє від обовязку сплати відповідачем висталеного йому рахунку.

Під час нового розгляду справи №921/1176/14-г/16, рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016 року позов водоканалу задоволено повністю.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів ст. ст. 32, 33 ГПК України, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За положеннями статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем належним чином не доведено і не обгрунтовано причин несплати виставлених позивачем рахунків за перевищення допустимих показників якості стічних вод.

В силу пунктом 2.3 місцевих Правил передбачено, зокрема право Абонента, перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх. А також, звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх думку) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод Абонента протягом 10 днів з моменту їх отримання. Відсутність такої скарги означає згоду абонента із виставленим рахунком.

Про це ж зазначено в згаданій вище постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2015 року у справі №921/1176/14-г/16.

Однак, відповідач стверджує, що в силу приписів ст. 12 ГПК України, господарським судам не підвідомчі спори про визнання рахунків такими, що неправомірно виставлені, оскільки предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способами захисту прав, а оскарження неправомірно виставленого рахунку та вимагання проведення аналізу стічних вод протягом 10 днів з моменту їх отримання не передбачає судовий порядок захисту. В підтвердження наведеного посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України у справі №10/732 від 13.07.2004 р.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Такими є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд не може відмовити у вирішенні інших вимог за відсутністю у ст. 16 ЦК відповідного способу судового захисту для таких вимог з огляду на положення ст. 124 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ОСОБА_4 Судом України практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що отримавши неправомірно (на думку відповідача) виставлений рахунок останній не був позбавлений права звернутись до господарського суду у встановлений місцевими Правилами строк із позовом, зокрема, про визнання неправомірними дій КП "Тернопільводоканал", повязаних з нарахуванням ТОВ "Тернопільський центральний універмаг" плати за перевищення допустимих показників якості стічних вод шляхом пред'явлення рахунків.

З огляду на наведене вище, зважаючи на те, що відповідачем виставлені йому позивачем до оплати рахунки за перевищення допустимих показників якості стічних вод (з врахуванням передбачених чинним законодавством України можливих способів захисту своїх прав) не оскаржено, суд прийшов до висновку, що останні, в силу вимог п. 2.3 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль, визнані відповідачем.

Окрім того, безпідставними, на думку суду, є і посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2004 р. по справі №10/732, оскільки в останній йдеться про непідвідомчість господарським судам справ у спорах про визнання договорів такими, що не підлягають виконанню.

Слід також зазначити, що позивачем 14.11.2014р., 24.03.2015р., 19.05.2015р., 15.07.2015р., відповідно до місцевих Правил здійснювався відбір разових проб. Водночас відповідач своїм правом на паралельний відбір проб не скористався і така можливість ним втрачена.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про недотримання позивачем під час відібрання проб і їх дослідженні вимог КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ ІSO 5667-10:2005, ДСТУ ІSO 5667-3-2001. Оскільки, відповідно до змісту названих стандартів, вони не поширюються на спірні відносини, що виникли між сторонами по справі і по договору. До такого ж висновку, зокрема, прийшов і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 22.09.2009р. у справі №14/18/1161.

Окрім того, критично оцінюються судом і твердження відповідача про безпідставність позовних вимог з огляду на відсутність у нього обовязку платити за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, оскільки нараховані за це суми не є штрафними санкціями.

Таке зобовязання відповідача визначено положеннями Інструкції, Правил №37 і місцевих Правил, вимоги яких (відповідно до їх змісту та умов договору №956 від 08.01.2013р.) є обов'язковими для сторін.

Відтак, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати стягуються з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський центральний універмаг" (бульв. Т. Шевченка, 12, м. Тернопіль, 46001, код 14050674)

на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль, 46008, код 03353845)

7 021 (сім тисяч двадцять одну) грн. 91 коп. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд

Рішення підписано: 01.02.2016 року

СуддяІ.П. Шумський