Рішення № 55564014, 01.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2016 року Справа № 913/1188/15

Провадження №33/913/1188/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Лисичанськ, Луганської області

про стягнення 12 708 грн 47 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 в розмірі 12 708 грн 47 коп., з яких:

- 3 835 грн 35 коп. - заборгованість за кредитом;

- 3 731 грн 54 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 4 520 грн 22 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором кредиту;

- 621 грн 36 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.12.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 12.01.2016.

В судове засідання від 12.01.2016 представник позивача не прибув, однак, через відділ документального забезпечення роботи суду подав письмові пояснення щодо нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог, а також на виконання вимог ухвали суду копію меморіального ордеру на підтвердження виділення грошових коштів та копію витягу з редакції Умов та правил надання банківських послуг, що була чинною на час укладення договору та нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами за ставками 24 % та 48% (а.с.47-65).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2016 розгляд справи відкладено на 01.02.2016 в зв'язку з неявкою представників сторін та ненадання сторонами всіх необхідних для розгляду справи документів.

В судове засідання 01.02.2016 повноважні представники обох сторін не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник позивача 01.02.2016 через відділ документального забезпечення на виконання вимог ухвали суду подав детальну виписку про рух коштів на рахунку відповідача, а також на підтвердження встановлення кредитного ліміту було надано меморіальний ордер та розрахунок суми пені, нарахованої відповідачу по 14.04.2014 року.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судові засідання повноважних представників не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Зокрема, ухвали суду, направлені за вказаною позивачем поштовою адресою та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб, повернуті без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

У відповідності до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

До того ж, господарський суд зауважує, що інформація стосовно слухання господарським судом Луганської області справ є публічною та розміщується на офіційному сайті суду у мережі Інтернет. Таким чином, наведене вказує на наявність у відповідача можливості дізнатись про рух справи з веб-сайту суду, а також Державного реєстру судових рішень, в якому розміщені всі процесуальні документи, прийняті під час розгляду даної справи.

Крім того, з метою належного інформування відповідача про час та місце судового засідання судом також було розміщено оголошення про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, про що свідчить роздрукована сторінка із сайту.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом процесуальних документів за юридичною адресою відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Тому відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати обґрунтований відзив та витребувані судом документи, необхідні для встановлення фактичних обставин справи, через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Натомість відповідні дії не вчинив, звірку розрахунків з позивачем не провів.

З огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалою від 12.01.2016 явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що сторони в процесі розгляду справи не скористалися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, явку своїх повноважних представників не забезпечили, відповідач витребуваних судом документів не надав, звірку з позивачем не провів, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань сторін про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) 03.03.2011 було підписано заяву на відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відтиску печатки (а.с.17).

У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 03.03.2011 є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (позивач у справі), що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Відповідно до Договору банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.

Як зазначено у п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції, порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п.3.18.1.1. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил, кредитним лімітом є сума грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України (п.3.18.1.5. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Згідно п. 3.2.1.1.6 (п.3.18.1.6) Умов та Правил, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Так, відповідачу на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідно до договору про банківське обслуговування від 03.03.2011 позивачем було надано з 03.03.2011 кредитний ліміт у розмірі 8 000 грн, а з 23.03.2011 - 7 800 грн, що підтверджується довідкою про встановлені розміри кредитних лімітів (а.с.33).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов та Правил, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна відсоткова ставка) (п.3.18.4.1. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Пунктом 3.2.1.4.1.1 Умов та Правил встановлено порядок розрахунку відсотків, а саме: за період використання кредиту з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25 числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.18.4.1.2. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов та Правил, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 3 835 грн 35 коп. станом на 09.11.2015, заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 27.05.2011 по 09.11.2015 у сумі 3 731 грн 54 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, нарахованої за період з 02.06.2011 по 09.11.2015 в сумі 4 520 грн 22 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.06.2011 по 09.11.2015 у сумі 621 грн 36 коп. за договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 (надано розрахунок, а.с.34-35).

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, погашення боргу під час розгляду справи не здійснив.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши зібрані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.2 вказаної статті, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст.1056 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, позивачем зобов'язання за договором були виконані шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданими суду виписками по рахунку та меморіальними ордерами.

Рух коштів підтверджується випискою з поточного рахунку відповідача НОМЕР_2.

За твердженнями позивача, відповідач неодноразово здійснював за рахунок кредитного ліміту сплату рахунків інших організацій, оплату товарів, отримання готівки, а також погашення заборгованості, що підтверджується даними виписки про рух коштів.

09.03.2011 відповідач за рахунок кредитного ліміту зі свого поточного рахунку НОМЕР_2 здійснив операції, що призвели до виникнення на його поточному рахунку дебетового сальдо (виникає в разі перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

Згідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов та правил, в разі непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними (п.3.18.4.1.3. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

За таких обставин, позивач вказує на те, що протягом 90 днів з дати закінчення періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, і тому, на підставі вказаних положень Умов та Правил з 30.06.2011 кредит визнано простроченим.

Таким чином, станом на 09.11.2015, починаючи з 30.06.2011 за відповідачем рахується прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3 835 грн 35 коп.

Зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, умови Договору та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 3 835 грн 35 коп.

Дослідивши обставини справи, наведений позивачем розрахунок, суд також визнає правомірно заявленою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованих на підставі п.3.18.4.1.2., п.3.18.4.1.3. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору та застосування відсоткових ставок в розмірі 24% та 48%, за період з 27.05.2011 по 01.07.2013, та станом на 09.11.2015 становить 3 731 грн 54 коп.

Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що згідно п. 3.18.4.1.2, п. 3.18.4.1.3. Умов та правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на час підписання відповідачем заяви та користування кредитними коштами, відсоткова ставка за користування кредитом складала 24% та 48%.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п.1.1.2.1.6. Умов та правил у разі незгоди зі змінами правил та/або тарифів Банку Клієнт має звернутися до Банку для розірвання цього договору та погасити заборгованість перед Банком

Позивач в своїх письмових поясненнях підтвердив, що відповідач із відповідними вимогами до Банку не звертався, про свою незгоду не повідомляв. За таких обставин відповідач вважається таким, що погодився із зміною процентної ставки.

Процентна ставка за спірним кредитним договором є змінюваною відповідно до Умов та правил.

У відповідності до п.1.1.6.4. Умов та правил, зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг банку.

Відповідач у спірний період користувався послугами банку, а отже його слід вважати таким, що прийняв внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг.

Крім того, у заяві про відкриття банківського рахунку, зазначено, що Умови та Правила розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.pb.ua.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем також заявлено до стягнення заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 01.06.2011 по 09.11.2015 у сумі 621 грн 36 коп. згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.34-35).

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць (п.3.18.4.4. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 621 грн 36 коп.

З приводу заявленої позивачем вимоги про стягнення пені за період з 02.06.2011 по 09.11.2015 в сумі 4 520 грн 22 коп. згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.34-35), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил, при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п.3.18.5.1. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", SMS -повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п.3.18.5.7. в редакції Умов та Правил, що діяла на час укладення договору).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд звертає увагу на положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якою передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Також листом від 05.11.2014 № 18-112/64483 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Крім того, відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Частиною 7 статті 4 вказаного Закону передбачено, що координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

02.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», згідно якого розпорядження Кабінету Міністрів України №1053 та №1079 втратили чинність. Натомість в п.8 розпорядження м.Лисичанськ зазначено серед населених пунктів Луганської області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, нарахована позивачем в період з 02.06.2011 по 09.11.2015 в сумі 2529 грн 10 коп. підпадає під дію мораторію, встановленого зазначеним Законом, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за загальний період з 02.06.2011 по 13.04.2014 (включно) в сумі 1 991 грн 12 коп., враховуючи наданий додатково позивачем розрахунок пені, розрахованої до 14.04.2014.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути: заборгованість за кредитом у сумі 3 835 грн 35 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 3 731 грн 54 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 1991 грн 12 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 621 грн 36 коп. В частині стягнення пені в сумі 2529 грн 10 коп. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статтей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 708 грн 47 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) 10 179 грн 37 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 3 835 грн 35 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 3 731 грн 54 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 1 991 грн 12 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 621 грн 36 коп.; а також судовий збір у сумі 975 грн 61 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч