YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 55563951, 28.01.2016, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

28.01.2016

Номер справи

911/4932/15

Номер документу

55563951

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р. Справа № 911/4932/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради

про стягнення 128 961,47 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №14-10 від 14.01.2015);

від відповідача не зявились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) звернулось з позовом до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 128 961,47 грн заборгованості, з яких: 59 194,34 грн боргу за поставлений на підставі договору №12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012 природний газ, 8 433,39 грн пені, 12 853,10 грн штрафу, 43 498,84 грн інфляційних втрат та 4 981,80 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4932/15, розгляд справи призначено на 24.12.2015.

Ухвалою господарського Київської області від 24.12.2015 розгляд справи відкладено на 14.01.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2016 розгляд справи призначено на 28.01.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 28.01.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності за заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2012 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Бахчисарайським комунальним унітарним підприємством «Міськтепломережа» Бориспільської міської ради (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.4. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1 091,00 грн, крім того ПДВ 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ 1309,20 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п. 11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині поставки газу з 01.10.2012 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до повного погашення заборгованості.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012, протягом листопада- грудня 2012 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 586 554,34 грн, що підтверджується витягом з реєстрів реалізації обсягів природного газу та податковими накладними.

Відповідач, за отриманий за зазначений період природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався частково, залишивши при цьому суму боргу у розмірі 59 194,34 грн, що підтверджується довідкою та реєстром по операціях підприємства та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 59 194,34 грн боргу за поставлений на підставі договору №12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012 природний газ, 8 433,39 грн пені, 12 853,10 грн штрафу, 43 498,84 грн інфляційних втрат та 4 981,80 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 59 194,34 грн основного боргу згідно договору купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання згідно договору купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012, позивач просить суд стягнути 12 853,10 грн штрафу та 8 433,39 грн пені розрахованої за періодами зазначеними в наданому розрахунку штрафних санкцій, 3% та інфляційних втрат, зокрема: 393,50 грн штрафу та 869,29 грн пені за зобовязаннями листопада 2012 року за період з 14.12.2012 по 16.01.2013; 12 459, 60 грн штрафу та 7 564,10 грн пені за зобовязаннями грудня 2012 року за період з 14.01.2013 по 13.07.2013.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Суд встановив, що зазначений в п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу №12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012 7 % від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив надані послуги в зазначені строки, штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 7.2 договору) у загальному розмірі 12 853,10 грн (7 % х (5 621,41+177 994,34)), не заперечується відповідачем та на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 853,10 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

Керуючись положення п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, суд обмежує періоди нархування позивачем пені, інфляційних втарт та 3% річних.

Таким чином, враховуючи періоди визначені позивачем для нарахування штрафних санкцій, судом визначено наступні періоди нарахування пені:

з 14.12.12 по 16.12.12 на 128 781,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 17.12.12 по 17.12.12 на 123 781,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 18.12.12 по 18.12.12 на 121 781,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 19.12.12 по 20.12.12 на 119 781,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 21.12.12 по 23.12.12 на 84 121, 41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 24.12.12 по 27.12.12 на 83 121,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 28.12.12 по 07.01.13 на 36 621,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 08.01.13 по 10.01.13 на 34 621,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 11.01.13 по 15.01.13 на 5 621,41 грн боргу за листопад 2012 року;

з 14.01.13 по 15.01.13 на 397 772,93 грн боргу за грудень 2012 року;

з 16.01.13 по 20.01.13 на 390 394,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 21.01.13 по 24.01.13 на 300 394,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 25.01.13 по 30.01.13 на 230 394,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 31.01.13 по 07.02.13 на 213 294,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 08.02.13 по 14.02.13 на 177 994,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 15.02.13 по 21.02.13 на 132 994,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 22.02.13 по 28.02.13 на 112 394,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 01.03.13 по 06.03.13 на 93 994,34 грн боргу за грудень 2012 року;

з 07.03.13 по 13.07.13 на 59 194,34 грн боргу за грудень 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за вище визначені періоди становить 8 433,39 грн. Відтак, вимога про стягнення 8 433,39 грн пені підлягає задоволенню повністю.

Крім того, у звязку з простроченням виконання відповідачем зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1020-ТЕ-19 від 02.10.2012, позивачем за період грудень 2012 року - квітень 2015 року нараховано 43 498,84 грн інфляційних втрат та за період з 14.12.2012 по 19.05.2015 нараховано 4 981,80 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, суд здійснював розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за наступні періоди: