Рішення № 55563906, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016Справа №910/31203/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробничий центр "СЕРВІТ" простягнення 379 943,71 грн.Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаЯременко В.Д. (представник за довіреністю від 04.01.2016), Гаврилова О.Ю. (представник за довіреністю від 03.12.2015) від відповідачаЛитвиненко М.В. (представник за довіреністю від 26.08.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробничий центр "СЕРВІТ" 379 943,71 грн. збитків у вигляді завищеної вартості виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/31203/15 та розгляд справи призначено на 26.01.2016.

В судове засідання 26.01.2016 з'явилися уповноважені представники сторін.

Представники позивача підтримали та обґрунтували заявлені вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого визнав позовні вимоги обґрунтованими частково на суму 356 379,74 грн.

Оскільки матеріали справи містять достатні докази для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, позиції сторін з'ясовано, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробничий центр "СЕРВІТ" (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 04-06/2014 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується у встановлений цим договором строк виконати роботи з влаштування теплової мережі, господарчо-питного водопроводу, господарчо-побутової та дощової каналізації, індивідуального теплового пункту на об'єкті: "Реконстукція гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним заселенням з влаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва" відповідно до ДНБ та затвердженої проектно-кошторисної документації, обладнання та матеріали забезпечує субпідрядник, а підрядник зобов'язується оплатити виконані роботи на умовах визначених цим Договором.

Вартість робіт за цим договором визначається відповідно до фактично виконаних робіт згідно актів КБ-2В та довідки КБ-3 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі акту виконаних робіт КБ-2В і КБ-3, підписаних підрядником і субпідрядником не пізніше 10-ти робочих днів з моменту підписання актів форми КБ-2В і КБ-3, за умови відповідного фінансування замовником.

Як вбачається з поданих доказів, у період з червня 2014 року по грудень 2014 року позивачем як підрядником було сплачено субпідряднику 13 408 582,70 грн. за виконані роботи по договору, з яких 12 810 000,00 грн. оплачено безпосередньо відповідачу, а 598 582,70 грн. - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за угодами № 1/У від 24.09.2014 та № 2/У від 30.09.2014.

У період з червня по грудень 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробничий центр "СЕРВІТ" передало позивачу виконаних робіт на загальну суму 13 499 931,70 грн., з яких оплачено відповідно до описаного вище 13 408 582,70 грн., а неоплаченими лишились роботи на суму 91 349,00 грн.

Відповідно до листа Комунального підприємства "Київекспертиза" № 09/105-311 від 08.06.2015, за результатами перевірки актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2в на об'єкті "Реконстукція гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним заселенням з влаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва" встановлено завищення вартості робіт на суму 811 859,00 грн.

05.07.2015 супровідним листом позивач надав відповідачу акти форми КБ-2В та КБ-3 про зменшення вартості виконаних робіт відповідно до висновків Комунального підприємства "Київекспертиза", які були підписані обома сторонами Договору та яким встановлено вартість робіт на суму 13 028 638,99 грн.

Описані вище обставини підтверджують обидві сторони договору.

Відповідно до позовних вимог, у зв'язку з викладеними обставинами станом на 10.11.2015 сума до повернення відповідачем на користь позивача становить 471 292,71 грн. (13 499 931,70 грн. - 13 028 638,99 грн.).

У зв'язку з тим, що станом на момент підписання актів корегування виконаних робіт та їх вартості перед субпідрядником у підрядника існувала заборгованість в розмірі 91 349,00 грн., то сума коштів, необхідних для повернення, складає 371 292,71 грн. (471 292,71 грн. - 91 349,00 грн.), про стягнення яких подано цей позов.

Відповідач в свою чергу позовні вимоги не визнає на суму 25 563,97 грн., стверджуючи, що ця сума являє собою 5% генпослуг, які згідно з п. 2.3 Договору субпідрядник щомісячно перераховує генпідряднику.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що субпідрядник щомісячно перераховує підряднику витрати за надані послуги генпідряду. Про надання послуг укладається окремий договір, ціна вжитої електроенергії та води не входить до вартості послуг і оплачується субпідрядником за показами окремих лічильників. Вартість таких послуг не може бути меншою ніж 5% від ціни даного Договору, за вирахуванням вартості матеріалів наданих підрядником.

Зважаючи на зміст указаного положення договору, з розрахунком та твердженням відповідача погодитися не можна, оскільки перерахування підряднику витрат за надані послуги генпідряду напряму залежить від вартості цих послуг, порядок надання яких, їх ціна, строки надання, розрахунок тощо регулюються положеннями іншого договору, який в матеріалах справи відсутній, що унеможливлює з'ясування його істотних умов.

За переконаннями суду, виходячи з предмету заявленого позову, безпідставно зменшувати його ціну на суму генпослуг, витрати на які має сплачувати підрядник субпідряднику, оскільки ці послуги мають обраховуватися в окремому порядку, деталізованому в іншому договорі, та не стосуються стягнення з субпідрядника вартості виконаних робіт.

Суд також бере до уваги, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження здійснення обов'язку, передбаченого п. 2.3 Договору.

Окрім того, відповідач не позбавлений права звернутись з окремими вимогами до позивача про стягнення послуг ген підряду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору субпідряду № 04-06/2014 від 04.06.2014 р. та договору № 01/08/14 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 224 ГК України передбачено, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на встановлені вище обставини безпідставного завищення відповідачем як субпідрядником вартості виконаних робіт за Договором, що призвело до необґрунтованих витрат грошових коштів зі сторони підрядника, відповідач має відшкодувати позивачу такі витрати у сумі 379 943,71 грн.

Отже, за наслідками дослідження всіх обставин справи та з'ясування позицій сторін спору, суд вважає справедливим та законним задовольнити позов у повному обсязі.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробничий центр "СЕРВІТ" (01054, м. Київ, вул. Тургенівська, 22-А, ідентифікаційний код 39074813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" (04073, м. Київ, Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 37044064) 379 943 (триста сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 31 коп. збитків та 5 699 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн.. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено: 05.02.2016 р.