Рішення № 55563896, 04.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/192/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 Справа № 908/5895/15

За позовом: Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93, м. Запоріжжя

про стягнення 12 704,02 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 161/15 від 22.12.2015р.

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93 про стягнення заборгованості в розмірі 12 704,02 грн., згідно договору поставки № 3155 від 16.12.2014р., а саме: 10 586,68 грн. основного боргу та 2 117,34 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

30.11.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5895/15 та призначено до розгляду на 17.12.2015р.

Ухвалою суду від 17.12.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.12.2015р.

Ухвалою суду від 23.12.2015р. продовжено строк розгляду спору до 16.02.2016р. та відкладено розгляд справи на 19.01.2016р.

Ухвалою суду від 19.01.2016р. розгляд справи відкладено на 04.02.2016р., у звязку з неявкою представника відповідача.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

04.02.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та в судовому засіданні 04.02.2016р. надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 3 100,00 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 117,34 грн., у звязку із сплатою відповідачем основного боргу в сумі 7 686,68 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 16, 526, 610, 623, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54-57, 66-67 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Однак, при перерахунку заборгованості, при частковій сплаті відповідачем, позивачем було допущено арифметичну помилку. Так, позивач зазначає в позовній заяві суму основного боргу як 10 586,68 грн., в заяві про зменшення позовних вимог позивачем вказано, що відповідач погасив частково основний борг в сумі 7 686,68 грн. Тому, при арифметичному розрахунку залишок суми основного боргу становить 2 900,00 грн. а не 3 100,00 грн., як заявлено позивачем (10 586,68 грн. 7 686,68 грн. = 2 900,00 грн.).

Отже, заява Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД про зменшення позовних вимог прийнята та частково задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали.

04.02.2016р. до суду надійшов відзив на позовну заяву № 6 від 03.02.2016р., в якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 117,34 грн. Також, представник відповідача зазначає у відзиві про часткову сплату основного боргу та надає докази про таку сплату.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за поясненнями позивача та наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2014р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Поіск-93 (Покупець) був укладений договір поставки № 3155 (Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцеві, а покупець приймати та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначена у видаткових накладних, які є його невідємною частиною.

Ціна за одиницю Товару визначається (погоджується) сторонами на підставі Прайс-листа Постачальника, що діє на момент замовлення Товару Покупцем, в якому наведено перелік (асортимент) Товару, що є предметом поставки відповідно до цього Договору, та його ціна до якої додається податок на додану вартість у розмірі встановленому чинним законодавством України. Зміна та/або оновлення такого Прайс-листа, а також направлення його Покупцям, здійснюється за правилами Постачальника (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.3 Договору зазначено, що ціна кожної одиниці Товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії Товару.

Загальна сума по Договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного Договору (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата Покупцем Товару, за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати Товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні Замовлення на поставку.

Згідно із п. 6.2 Договору, при здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару

Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати,Товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД виконало своє зобовязання за договором в повному обсязі на загальну суму 14 806,24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: № V3 15184619 від 29.07.2015р., № V3 15187354 від 31.07.2015р., № V3 15191162 від 05.08.2015р., № V3 15194726 від 08.08.2015р., № V3 15196803 від 11.08.2015р., № V3 15196804 від 11.08.2015р., № V3 15196805 від 11.08.2015р. та № V3 15196925 від 12.08.2015р. Строк оплати за поставлений товар зазначено позивачем у видаткових накладних на поставлений товар.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Поіск-93, в порушення умов договору, здійснило часткову оплату за поставлений товар в сумі 11 906,24 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Поіск-93 в порушення п. 6.1 та п. 6.2 Договору, не виконало своє зобовязання за договором, не сплатило в повному обсязі та у відповідний строк за поставлений товар.

Отже, в Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93 утворилась заборгованість перед Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД за поставлений товар в розмірі 2 900,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки товару, а також отримання товару відповідачем.

Однак, відповідач у встановлений договором та видатковими накладними строк за поставлений товар сплатив не в повному обсязі, чим порушив умови договору поставки № 3155 від 16.12.2014р.

Доказів повного виконання зобовязання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, в Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93 утворилась заборгованість перед Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД за поставлений товар в розмірі 2 900,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93 2 900,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 3155 від 16.12.2014р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми основного боргу в розмірі 200,00 грн., суд відмовляє у задоволені позовних вимог в даній частині, оскільки позивачем було допущено арифметичну помилку при розрахунках основної заборгованості.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 117,34 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України,у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 2 ст. 536 ЦК України,розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.4 Договору, за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 % від простроченої суми оплати.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобовязання по сплаті за поставлений товар.

За розрахунком позивача, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами за прострочення виконання зобовязання за період прострочення складає 2 117,34 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у звязку із чим позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2 117,34 грн. судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Докази відповідача щодо сплати суми основного боргу (платіжні доручення) судом не приймаються до уваги, оскільки в даних платіжних дорученнях призначення платежу є: «Плата за медикаменти згідно рахунку № 103 від 31.08.2015р.». Однак, в договорі при здійсненні оплати відповідачем за поставлений товар не йде мова про сплату за рахунками, а оплата повинна проводитись відповідно до видаткових накладних. Позивачем не було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 103 від 31.08.2015р.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поіск-93 (69121, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23853171) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228) 2 900 (дві тисячі девятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 34 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 200 (двісті) грн. 00 коп. відмовити.

4. Повне рішення складено 08.02.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз