Рішення № 55563779, 27.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016Справа №910/9523/14За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ІНТЕР ГРУП» (OneInterGroupSpolka z ograniczonaodpowiedzialnoscia)

про стягнення 338 917,00 Євро, що еквівалентно 5 441 793,35 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача:Кулачко Т.М., за довіреністю

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ІНТЕР ГРУП» (OneInterGroupSpolka z ograniczonaodpowiedzialnoscia) про стягнення 377 917,00 Євро, що еквівалентно 6 067 993,69 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014 було порушено провадження у справі № 910/9523/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014 провадження у справі № 910/9523/14 було зупинено.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/574 від 28.05.2015 у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя суддею Пригуновою А.Б., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/9523/14, за результатом якого справу № 910/9523/14 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

28.05.2015 судове засідання не відбулось.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2015 суддею Нечаєм О.В. було прийнято справу до свого провадження, поновлено провадження у справі № 910/9523/14, розгляд справи призначено на 09.12.2015 та зупинено провадження у справі.

09.06.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про видачу ухвали.

10.06.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

08.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2015 провадження у справі було поновлено.

У судове засідання 09.12.2015 представники сторін не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 09.12.2015 клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначені клопотання.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 09.12.2015 не з'явились, розгляд справи було відкладено на 27.01.2016.

У судове засідання 27.01.2016 представник відповідача не з'явився, представник позивача з'явився та подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши у судовому засіданні 27.01.2016 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК Українипозивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд розглядає справу № 910/9523/14 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 27.01.2016 представник позивача надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАН ІНТЕР ГРУП» (OneInterGroupSpolka z ograniczonaodpowiedzialnoscia)(далі - продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» (далі - покупець, позивач) було укладено Контракт купівлі-продажу № 07-02 ехр(далі - Контракт),відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець оплатити та прийняти в період з лютого 2014 року по березень 2015 року нафтопродукти в обсязі до 30 000,00 тонн, тут і далі згадується як товар.

Згідно з п. 5.9 Контракту при неможливості поставки узгодженої партії товару або її частини, продавець зобов'язаний на вимогу покупця зробити повернення здійсненої покупцем передоплати або її відповідної частини протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати отримання письмової вимоги покупця про повернення коштів. Датою платежу при цьому вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку продавця.

07.02.2014 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додаткової угоди до Договору найменування товару - дизельне паливо ДТ-3 - К5, сорт F, кількість товару - 580 тонн +\- 10 %, ціна за одну тонну товару становить - 723 євро, порядок розрахунків - 100 % передоплата на підставі виставленого продавцем проформи інвойсу.

На виконання вимог Додаткової угоди № 1 позивачем, на підставі отриманої від відповідача проформи інвойс № 001/2014 від 07.02.2014 була здійсненна згідно платіжного доручення від 20.02.2014 передплата за товар у розмірі 377 917,00 Євро.

07.02.2014 сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Контракту, якою, зокрема, сторони дійшли згоди викласти п. 9.1 Контракту в наступній редакції:

« 9.1 Усі спори, що виникають у сторін по даному Контракту, або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. В випадку неможливості вирішити спір шляхом переговорів, даний спір підлягає вирішенню в Господарському суді міста Києва на умовах передбачених чинним законодавством України.».

05.05.2014 позивачем від відповідача було отримано письмове повідомлення, яким відповідач повідомив про те, що здійснення поставки товару відповідно до вимог положень вищезазначеної Додаткової угоди є неможливим.

08.05.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення передплати, однак зазначена вимога була залишена без задоволення, внаслідок чого позивач вимушений був звернутись до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу проформу інвойс № 001/2014 від 07.02.2014, на підставі якої, позивачем було перераховано відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 377 917,00 Євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 20.02.2014 на суму 377 917,00 Євро.

Однак, в процесі розгляду справи, відповідачем було повернуто позивачу 39 000 Євро передплати, що підтверджується Довідкою ПАТ «Український інноваційний банк» № 2178/012-15 від 27.05.2015, в результаті чого позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження повернення всієї суми отриманої передоплати.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 338 917,00 Євро, що становить 5 441 793,35 грн. згідно офіційного курсу Національного банку України, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями4, 49, 82Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. СтягнутизТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ІНТЕР ГРУП» (OneInterGroupSpolka z ograniczonaodpowiedzialnoscia) (01-234, Республіка Польща, Варшава, вул. Хлодна, 64/112; ідентифікаційний код: 0000457050)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» (03680, м.Київ, вулиця Солом'янська, будинок 5, офіс 604/03; ідентифікаційний код: 38639040)передоплату в розмірі 338 917 (триста тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) Євро, що у гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 5 441 793 (п'ять мільйонів чотириста сорок одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 01.02.2016.

Суддя О.В. Нечай