Рішення № 55563258, 04.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.16р. Справа № 904/10477/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової Компанії "БРОКІНВЕСТ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНІХРОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 000,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 09/04-15 від 09.04.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової Компанії "БРОКІНВЕСТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНІХРОМ" (далі - відповідач) про стягнення 85 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про надання послуг № Р-37 від 01.08.14р., в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.15р. порушено провадження у справі № 904/10477/15, прийнято позовну заяву та призначено судове засідання на 12.01.16р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.16р. відкладено розгляд справи на 04.02.16р.

04.02.16р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, витребувані документи суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.16р., який направлявся на адресу позивача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення у повному обсязі, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.14р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг № Р-37 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги з перемотування дріта зварювального 08Х20Н9Г7Т 1,2 мм, кількість та ціна якої передбачено Специфікацією № 1 від 22.09.14р., а відповідач, у свою чергу, згідно вказаної Специфікації № 1 від 22.09.14р. зобов'язався сплатити грошову суму за надані послуги у розмірі 85 000,00 грн. у строк до 31.05.15р.

Позивач зауважує, що фактичне виконання послуг позивачем та отримання наданих послуг відповідачем підтверджується:

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000013 від 05.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000014 від 05.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000015 від 07.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000016 від 08.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000017 від 11.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000018 від 11.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000019 від 12.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000020 від 13.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000021 від 13.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000022 від 14.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000023 від 15.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000024 від 18.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000025 від 19.08.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000049 від 01.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000050 від 01.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000051 від 02.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000052 від 02.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000053 від 02.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000054 від 03.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000055 від 03.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000056 від 04.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000057 від 04.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000058 від 05.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000059 від 08.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000060 від 09.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000061 від 09.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000062 від 10.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000063 від 10.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000064 від 11.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000065 від 12.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000066 від 15.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000067 від 15.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000068 від 15.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000069 від 18.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000070 від 18.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000071 від 19.09.14 р.

- Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000072 від 22.09.14 р.

- Податковими накладними.

- Видатковими накладними.

- Товарно-транспортними накладними.

Однак, в порушення умов Договору та Специфікації № 1 від 22.09.14р., заборгованість відповідача перед позивачем складає 85 000,00 грн.

Позивач звертає увагу суду на той факт, що вищевказаний Договір позивач надати до матеріалів справи не має можливості у зв'язку з його втратою, але господарські взаємовідносини та виникла заборгованість підтверджується доданими до позову доказами, послуги визначені вищезазначеним Договором, носять реальний характер, а тому вони мають бути оплачені з боку відповідача.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензією щодо сплати заборгованості, що виникла. Відповідач у свою чергу, надав відповідь на претензію у якій визнає суму боргу, але досі не сплатив вказану суму, та на момент звернення з позовом своїх зобов'язань по Договору не виконав, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушуваних прав.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 85 000,00 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідача заявлені позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення у повному обсязі, виходячи з того, що вказана сума заборгованості відповідачем не була сплачена позивачу у зв'язку з важкою фінансовою кризою.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Звертаю увагу на те, що відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНІХРОМ" (49006, м.Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 40-Б, код ЄДРПОУ 32613928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової Компанії "БРОКІНВЕСТ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 7, код ЄДРПОУ 39299428) заборгованість у розмірі 85 000,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 275,00 грн. (одна тисяча двісті сімдесят п'ять грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.02.16р.

Суддя ОСОБА_2