Рішення № 55563222, 05.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.16р. Справа № 904/8957/15

За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 55 582,27 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 10/28-06 від 04.01.15р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (далі-відповідач) про стягнення 55 582,27 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 54 526,56 грн. - основний борг, 419,88 грн. - інфляційні втрати, 636,39 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань дотримання вимог Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська № 1895, внаслідок чого, позивачем виставлено рахунок № 28477 від 31.03.15р. величини плати за скид стічних вод із понаднормативними забрудненнями, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 54 526,56 грн.

Представником позивача 26.10.15р. подано до суду письмові пояснення № 278/28-06 від 26.10.15р., в яких зазначає, що не погодившись із вказаним рахунком відповідач звертався до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дії КП "Дніпроводоканал" пов'язані з нарахуванням додаткової плати в розмірі 54 526,56 грн. на підставі акту б/н та рахунку № 28477 від 31.03.2015р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015р. по справі № 904/3553/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ "Місія-1" було відмовлено в повному обсязі.

Позивач зазначає, що відповідно до висновків вказаних судів, КП "Дніпроводоканал" мав достатньо законних підстав для нарахування додаткової плати в сумі 54 526,56 грн., розмір якої також визначений з дотриманням спеціальних норм - Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, а також Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затв. Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" 12.11.15р. подало до канцелярії суду клопотання, в якому відповідач повідомляє, що 19.10.2015 року ТОВ "Місія-1" було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. у справі № 904/3553/15. Відповідно до листа Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 касаційну скаргу разом з матеріалами судової справи № 904/3553/15 було направлено до Вищого господарського суду України для вирішення питання про прийняття її до розгляду.

Предметом позову в судовій справі, прийняті рішення в якій оскаржуються у касаційному порядку, стало визнання неправомірним виставлення рахунка № 28477 від 31.03.2015 на суму 54 526,56 гри. за понаднормативний скид забруднюючих речовин до міської каналізаційної системи. Предметом же позову КП "Дніпроводоканал" до ТОВ '"Місія-1" у судовій справі № 904/8957/15, зокрема, виступає стягнення заборгованості сумою 54 526,56 гри. за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин у них. Тобто, позовні вимоги ТОВ "Місія-1" у справі № 904/3553/15 та позовні вимоги КП "Дніпроводоканал" у справі № 904/8957/15 являються взаємопов'язаними. Так, у випадку задоволення поданої ТОВ "Місія-1" касаційної скарги та визнання рахунка № 28477 від 31.03.2015 на суму 54 526,56 грн. таким, що виставлений неправомірно, фактично буде підтверджено відсутність у ТОВ "Місія-1" грошового зобов'язання з його оплати, Тому у задоволенні пред'явлених КП "Дніпроводоканал" позовних вимог у цій судовій справі має бути відмовлено.

У зв'язку з чим, відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 904/8957/15 до завершення перегляду у касаційному порядку Вищим господарським судом України судових рішень у справі № 904/3553/15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.15р. зупинено провадження у справі № 904/8957/15 до завершення перегляду у касаційному порядку Вищим господарським судом України судового рішення у справі № 904/3553/15. та зобов'язано сторін повідомити суд про результат розгляду справи № 904/3553/15 та про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/8957/15.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 02.12.15р. подало до господарського суду клопотання № 2937/28-06 від 02.12.15р., в якому зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 25.11.15р. по справі № 904/3553/15 касаційну скаргу ТОВ "Місія-1" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.15р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.15р. у справі № 904/3553/15 - без змін.

На підставі викладеного позивач просить суд поновити провадження у господарській справі № 904/8957/15 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" про стягнення 55 582,27 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.15р. провадження у справі № 904/8957/15 поновлено з 12.01.16р. та справу призначено до розгляду в засіданні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але подав до суду відзив на позовну заяву, яким не погоджується з позовними вимогами позивача та вважає, що нарахована підприємству плата за понаднормативний скид забруднюючих речовин з коефіцієнтом кратності Кк=5 на підставах, передбачених пунктом 7.13 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, по своїй суті являється штрафною господарською санкцією, а не майново-господарським зобов'язанням, як стверджує позивач. Отже, пред'явлений до сплати відповідачеві рахунок № 28477 від 31.03.2015 фактично являється застосуванням штрафної санкції за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у п'ять разів.

Також, відповідач вказує на те, що нарахування штрафу за порушення відповідачем зобов'язання за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням з перевищенням концентрації забруднюючих речовин не являється господарською операцією з постачання позивачем товарів, робіт або послуг. У зв'язку з цим включення до суми штрафної санкції податку на додану вартість, а також нарахування на її суму інфляційних втрат та пені як на основне майно-господарське зобов'язання суперечить чинним приписам законодавства України.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради затвердженого рішенням міської ради від 29.12.2014 року за № 45/59, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством та правонаступником всіх прав та обов'язків Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", яке було правонаступником Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська.

14 жовтня 2011 року між Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал", як водоканал, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1", як абонент, укладено договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 11518.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і в частині надання послуг діє до 14.10.14р., а в частині їх оплати - до повного виконання (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачанню та водовідведенню абоненту, а абонент зобов'язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Згідно п. 4.1. договору, оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України; у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється абонентом по новим тарифам без зміни інших умов договору; зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення такого уповноваженого органу.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що не пізніше 15 числа розрахункового місяця, абонент зобов'язаний здійснити попередню оплату послуг за розрахунковим місяцем в сумі рівної 50% розміру оплати послуг, виходячи із місячних норм споживання абонентом води питної і норм прийняття від абонента стічних вод (п. 3.1. договору); якщо абонент є платником податку на додану вартість водоканал зобов'язаний видати абоненту податкову накладну на суму оплаченої абонентом попередньої оплати послуг;

До 3 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, абонент надає водоканалу звіт про показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця за формою визначеною в додатках, для водолічильників - додаток № 6 до договору, для електричних приладів і засобів обліку (ультразвукових, електромагнітних, інше) - додаток № 7 до договору; у разі не надання звіту про показники приладів і засобів обліку у встановлені цим пунктом строки, обсяги послуг визначаються відповідно до п. 3.11. договору.

Виходячи з даних звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця наданих абонентом водоканалу (п. 4.3. договору), а також актів обстежень, водоканал визначає об'єм наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, два примірника акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу; абонент зобов'язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг (п. 4.4. договору).

У відповідності до п. 4.8. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяцем, з урахуванням здійсненої попередньої оплати та нарахувань згідно умов договору; в платіжному дорученні абонент повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату договору; у разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується водоканалом як оплата будь-якої заборгованості абонента перед водоканалом за договором.

Відповідно до п. 6.1.1 та 6.1.2. договору, водоканал має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж абонента, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання води питної; складати акти з приписом щодо усунення порушень абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг, - є підставою для нарахувань згідно п. 3.3 Правил № 190. Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та с підставою для нарахувань об'ємів спожитих послуг.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.12.2012р. № 1895, на виконання п.п. 1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п. 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (далі Правила № 37 та Інструкція № 37), затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.5. Правил, умови даних правил поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста; Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу з їх порушення.

Відповідно п. 2.1.6. Правил, Водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання га водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.

Відповідно до п. 2.3. - п. 2.5. Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, який є додатком № 4 до Правил, відбір проб провадиться фахівцями Водоканалу у присутності відповідальних представників підприємств. Відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод. Підприємства зобов'язані забезпечити безперешкодний підхід до місця відбору проб. Підходи повинні бути вільними, захаращування останніх забороняється. Відповідно до п. 5.2. Інструкції відбір проб повинен провадитися у присутності особи, що відповідає за експлуатацію об'єкту, де встановлені місця (точки) відбору.

Відповідно до п. 2.4.8. Правил, підприємства, в т.ч. відповідач, зобов'язані забезпечувати можливість проведення уповноваженими представниками Водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд (ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізаційну мережу включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами приймання та Правилами користування, надавати допомогу при відборі проб стічних вод та вивченні режиму їх скиду.

Відповідно до п. 7.13 Правил, при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника Водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності КК=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення

Таким чином, керуючись нормами вказаних спеціалізованих актів щодо взаємовідносин між КП "Дніпроводоканал" та підприємствами м. Дніпропетровська в сфері здійснення водовідведення стічних вод до мереж каналізації м. Дніпропетровська, 05.02.2015 року представники КП "Дніпроводоканал" здійснили виїзд за адресою вул. Боброва, 1 з метою відбору проб для контролю якості стічних вод підприємства.

Актом від 05.02.2015р. (а.с. 10) представниками Комунального підприємства "Дніпроводоканал" було зафіксовано наступне: представників КП "Дніпроводоканал" не було допущено до відбору разових проб стічних вод за адресою вул. Боброва, 1 протягом 30 хвилин (з 9:56 год. до 10:27 год.) інженер ОВВК ОСОБА_2 відмовив в прийомі представникам КП "Дніпроводоканал", посилаючись на те, що підприємство не знайшло можливості відкрити кришку колодязів, зазначені обставини є порушенням вимог п. 7.13 вищевказаних Правил.

Даний акт підписано представниками Комунального підприємства "Дніпроводоканал" з відміткою про відмову від підпису акту з боку представника позивача.

09 лютого 2015 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" було направлено копію акту від 05.02.2015 із супровідним листом № 1373/1207.

10 березня 2015 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" із супровідним листом № 2453/1406 було направлено розрахунок величини плати за скид стічних вод із понаднормативними забрудненнями (а.с. 11).

Відповідач в березні 2015 року виставив позивачу рахунок № 28477 від 31.03.2015р. на суму 54526,56 грн. на підставі норм правил та направив супровідним листом № 3714/916 від 20.04.15р. (а.с. 12 - 13).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за цим договором виконав в повному обсязі, а відповідач натомість не оплатив заборгованість за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в сумі 54 526,56 грн., згідно наданого розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 14).

28 квітня 2015 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" вимогу № 741/28-06, якою позивач вимагав від відповідача негайного виконання своїх зобов'язань за спірним договором у добровільному порядку, шляхом оплати вищевказаної заборгованості на поточний рахунок водоканалу, а також надати письмову відповідь на вимогу із доданням належним чином завіреної копії платіжного доручення на перерахування суми боргу.

Вказані вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речових в сумі 54 526,56 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором на надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 11518 від 14.10.11р. на суму 54 526,56 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" також встановлено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 54 526,56 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 419,88 грн. та 3% річних у сумі 636,39 грн., згідно розрахунків (а.с. 15).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 419,88 грн. та 3% річних у сумі 636,39 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно нарахована плата за понаднормативний скид забруднюючих речовин, згідно розрахунку № 28477 від 31.03.15р. у сумі 54 526,56 грн., та фактично дане являється застосуванням штрафної санкції, відхиляється судом, оскільки зобов'язання щодо сплати суми 54 526,56 грн. виникли в наслідок невиконання стороною (відповідачем) пункту 7.13 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, тобто це є договірними зобов'язаннями та свідчать про невиконання відповідачем умов договору (правил).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1; код ЄДРПОУ 32835945) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А; код ЄДРПОУ 03341305) - 54 526 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 56 коп. основного боргу, 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 636 (шістсот тридцять шість) грн. 39 коп. 3% річних, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.02.16р.

Суддя ОСОБА_3