Постанова № 55562971, 02.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2016 р. Справа № 814/3995/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", до за участю: представника позивача: Бойко Н.І. представника відповідача: Горгоуна Я.В.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, провизнання протиправними та скасування податкових повіомлень- рішень від 07.07.2015р. № 000105140, №0000095140, від 17.07.2015р. №0000105140, №0000095140, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Техноторг» звернулось з позовом до адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі №0000105140 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11739 гривень та №0000095140 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1139772 гривень.

Свої позовні вимоги ТОВ «Техноторг» обґрунтувало тим, що підприємством були придбані матеріали - ламіноване ДСП для виготовлення меблів у офісних приміщеннях по всім філіалам у двох підприємств ТОВ «Колд-Фрост» та ТОВ «Полтава Техно Трейд». Зазначені підприємства є зареєстрованими платниками ПДВ. За поставлені товари ТОВ «Техноторг» розрахувався у повному обсязі в безготівковій формі. Всі необхідні первинні документи з приводу цих господарських операцій у позивача є. Податковий орган за надуманими приводами, заперечує реальність та товарність зазначених господарських операцій та не визнає право підприємства на врахування сплачених на користь ТОВ «Колд-Фрост» та ТОВ «Полтава Техно Трейд» коштів у податковому обліку, як податковий кредит та витрати амортизаційних відрахувань.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що сукупність факторів вказує на те, що взаємовідносини ТОВ «Техноторг» з ТОВ «Колд-Фрост» та ТОВ «Полтава Техно Трейд» не мали реального товарного характеру, а саме: у видаткових накладних відсутні П.І.Б. особи, яка отримала товар, відповідальної за здійснення господарської операції, підпис на всіх накладних виконаний однією не ідентифікованою особою, товарно-транспортні накладні мають дефекти, зазначений в товарно-транспортних накладних автотранспорт за своїми технічними можливостями не здатен перевозити вантажі в розмірі, визначеному ТТН, зазначені в ТТН номери автомобілів або не значиться в базах МВС, або заперечують свою участь у здійсненні цих перевезень, подріблення податкових накладних, сумнівність діяльності контрагентів постачальників ТОВ «Техноторг» з ТОВ «Колд-Фрост», які не мають для виконання зазначених господарських операцій достатніх фінансових, трудових, матеріальних та організаційних ресурсів.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.05.2000 р. Основним видами діяльності товариства є виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів та ін.

06.05.14 ТОВ «Техноторг» було укладено договір поставки №0605141 з ТОВ «Полтава Техно-Трейд», відповідно до якого продавець зобов'язується поставити позивачу продукцію, асортимент та кількість якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Протягом травня 2014 р. ТОВ «Полтава Техно-Трейд» здійснила поставку ламінованого ДСП, залізооксиду, сікофлаш, пігмент, барвників жиророзчинних, лаків на загальну суму 1659074,5 гривень, з них ПДВ 276512,42 гривень.

ТОВ «Техноторг» сплачено на користь «Полтава Техно-Трейд» 1659074,5 гривень.

В свою чергу, постачальником надано на адресу позивача товарні, товарно-транспорті та податкові накладні на зазначений товар та відповідну суму.

05.05.14 ТОВ «Техноторг» було укладено договір поставки №0505/141 з ТОВ «Колд-Фрост», відповідно до якого продавець зобов'язується поставити позивачу продукцію, асортимент та кількість якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Протягом травня 2014 р. ТОВ «Колд-Фрост» здійснила поставку ламінованого ДСП на загальну суму 2416679,59 гривень, з них ПДВ 483335,86 гривень.

ТОВ «Техноторг» сплачено на користь «Колд-Фрост» 2900015,45 гривень.

В подальшому, ТОВ «Техноторг» було власними силами виготовлено з цих матеріалів меблі для офісних приміщень своїх філіалів в різних містах України.

Кошти, сплачені на користь ТОВ «Колд-Фрост» та «Полтава Техно-Трейд» в загальній сумі 759848 гривень (483335,86+276512,42), ТОВ «Техноторг» врахував у якості податкового кредиту за травень 2014 р., а також визначив як амортизаційні відрахування за 2014 рік.

В період з 09.06.15 по 30.06.15 СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техноторг» з приводу взаємовідносин з ТОВ «Колд-Фрост» та «Полтава Техно-Трейд», за результатами чого складено Акт №56/28-08-51-40/30976452 від 07.07.15. Під час перевірки ревізори дійшли висновку, що операції по взаємовідносинам ТОВ «Техноторг» з ТОВ «Колд-Фрост» та «Полтава Техно-Трейд» не мали реального характеру, постачання товару - факт здійснення господарських операцій по реалізації товару документально не підтверджено, фактично перевіркою встановлено лише документування операцій по регістрам бухгалтерського обліку.

В липні 2015 року, уповноваженою особою СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС України прийняти податкові повідомлення-рішення №0000105140 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11739 гривень та №0000095140 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1139772 гривень (т.2 арк.спр.65, 67).

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання, виготовлення товарів або отримання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України.

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він вказує на безтоварність господарських операції позивача з ТОВ «Полтава Техно-Трейд» та ТОВ «Колд-Фрост», виходячи з відсутності у цих підприємств власних основних фондів, обладнання, працівників. Виходячи з наведених вище норм, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування контрагента за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум ПДВ до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

З приводу товарно-транспортних накладних та виявлених в них недоліках, суд зазначає, відповідно до умов обох договорів, поставка товару здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2010, тобто продавець здійснює транспортування товару до складу покупця. За таких обставин недоліки, виявлені в товарно-транспортних накладних, не мають відношення до позивача, оскільки він є лише вантажоодержувачем за цими накладними.

Якщо, в зазначених товарно-транспортних накладних є викривлення або неправдиві відомості, відповідальність за це покладається на замовника, вантажовідправника, перевізника, тобто на тих осіб, які складали зазначені документи.

У будь-якому випадку, товарно-транспортна накладна є обов'язковим первинним документом для підтвердження надання експедиційних послуг, чи послуг з перевезення вантажів. У цьому ж випадку, позивач сплачував не за перевезення, а за товар. Перевезення товару здійснювалось продавцем за власний рахунок. А тому товарно-транспортна накладна у цьому випадку взагалі не є обов'язковою для підтвердження права на врахування у податковому обліку сплачених коштів на адресу продавця.

ТОВ «Полтава Техно-Трейд» зареєстровано в якості юридичної особи 22.01.14. Взято на податковий облік ДПІ у м. Полтава 23.01.14, з 01.04.14 має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ТОВ «Колд-Фрост» зареєстровано в якості юридичної особи 21.01.14. Взято на податковий облік ДПІ у м. Полтава 22.01.14, з 01.04.14 має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Тобто, ТОВ «Полтава Техно-Трейд» та ТОВ «Колд-Фрост» мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтво платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ТОВ «Полтава Техно-Трейд» та ТОВ «Колд-Фрост» платником ПДВ, видала їм Свідоцтва, які це посвідчують, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цих підприємства.

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення), бути не може.

Дрібні недоліки у оформленні видаткових накладних, не може заперечувати здійснення всієї господарської операції.

Взагалі, щодо товарності та реальності господарських операцій, суд виходить з презумпції чинність зазначених правочинів та відповідності їх вимогам законодавствам, поки відповідач - суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведе, що вони були не реальними та безтоварними.

Факт наявності товару, придбаного позивачем за договорами №0605141, №0505/141 з ТОВ «Полтава Техно-Трейд» та ТОВ «Колд-Фрост», відповідачем не заперечується, факт сплати коштів позивачем на адресу постачальників не заперечується, податкова правоздатність всіх учасників господарської операції не заперечується, за таких обставин немає ніяких підстав вважати, що ці операції були не реальні.

Порушення законодавства, вчинені постачальниками товару, мають наслідки лише саме для них, і не повинні впливати на позивача.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів, не спростування відповідачем не реальності та не товарності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносини з ТОВ «Полтава Техно-Трейд» та ТОВ «Колд-Фрост» та врахування сплачених ним коштів в якості податкового кредиту та витрат.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновку Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжругіонального Головного управління ДФС України від 17.07.2015 року №0000105140 та № 0000095140.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжругіонального Головного управління ДФС України судовий збір в сумі 17272,67 гривень (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн. шістдесят сім коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 05.02.16

Суддя В.В. Біоносенко