Постанова № 55562961, 02.02.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року № 813/6267/15

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача . Корнієнко О.В.,

відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та партнери» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

встановив :

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2016 року просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 3563,47 грн.

Посилається на те, що з 16.06.2015 року по 22.06.2015 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні взаєморозрахунків з нерезидентами «Luck Intenacional LTD» (Китай) та «Hygan Prodacts Limited» (Англія), за результатами якої складено акт №254/39/13-07-22-09/35444337 від 24.06.2015 року. На підставі вказаного акту контролюючим органом сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (згідно контрактів від 01.02.2012 року №2012/0201 з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) - на суму 3563,47 грн. та від 28.09.2007 року №0042 з фірмою «Hygan Products Limited» (Англія) - на суму 750,22 грн.). Обґрунтовуючи позов, зазначив, що внаслідок виникнення спірних питань з митним органом виникло різне розуміння щодо дати виконання імпортної операції (дати фактичного перетину митного кордону України), а, відтак, виникли спірні відносини щодо застосування санкцій у сфері ЗЕД. На думку позивача, моментом здійснення імпорту товару є не дата оформлення вантажно-митної декларації, а момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Наголосив, що прийняття товару під митний контроль та випуск у вільний обіг згідно контракту від 01.02.2012 року №2012/0201 з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) відбулось у спрощеному порядку на підставі тимчасової декларації від 07.06.2013 року №500060804/2013/100861 з відміткою Південної митниці (про випуск у вільний обіг). В той же час, остаточну вантажно-митну декларацію типу ІМ-40 було оформлено 20.06.2013 року, після завершення митних процедур, і саме цю дату відповідач вважає датою здійснення імпортної операції, у зв'язку із чим нарахована пеня. Однак, позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, стверджує, що ним не порушено 90-денний строк ввезення товару на митну територію України після дати авансового платежу, внаслідок чого підстав для нарахування пені та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було. З цих підстав, просить визнати таке протиправним та скасувати в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 3563,47 грн. Що стосується нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД по контракту від 28.09.2007 року №0042 з фірмою «Hygan Products Limited» (Англія) на суму 750,22 грн., то в цій частині позивач погоджується з рішенням податкового органу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.01.2016 року), покликалась на підстави, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення останнім строку здійснення імпортних операцій, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки товар, що поставлявся за цими імпортними операціями, а саме за контрактами від 01.02.2012 року №2012/0201 з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) та від 28.09.2007 року №0042 з фірмою «Hygan Products Limited» (Англія), був поставлений у строк понад 90 календарних днів з моменту здійснення позивачем авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортувалась. Як наслідок, оскільки відповідачем встановлено відсутність висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків за даними контрактами, позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу донарахована пеня у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. З огляду на наведене, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року прийнято правомірно і підстав для його скасування немає.

В судовому засіданні представник відповідача таку позицію підтримала, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ТОВ «Стасенко та партнери» зареєстроване, як юридична особа, 24.09.2007 року (місцезнаходження: вул. Дашкевича, 3, м. Львів, 79019; код ЄДРПОУ: 35444337) та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, як платник податків. Основний вид економічної діяльності підприємства - оптова торгівля хімічними продуктами.

24.06.2015 року посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Стасенко та партнери» з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.94 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) з нерезидентами «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) та «Hygan Products Limited» (Англія), за наслідками якої складено акт перевірки №254/3913-07-22-04-09/35444337.

Перевіркою встановлено, що по контракту від 01.02.2012 року №2012/0201, укладеному з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай), ТОВ «Стасенко та партнери» 14.03.2013 року здійснено попередню оплату в сумі 18576,00 дол. США. Граничний термін поступлення товару - 12.06.2013 року. По даному контракту отримано товар - покриття плівкоутворююче на основі акрилової смоли, який надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме 20.06.2013 року, згідно вантажно-митної декларації №100861 на загальну суму 18576,00 дол. США (умови поставки - CIF Одеса). Філія ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» листом від 04.07.2013 року №060/3017 повідомила ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ТОВ «Стасенко та партнери» донараховано по імпортній операції, здійсненій з нерезидентом «Ever Luck Internacional ЕТВ» (Китай), пеню в сумі 35643,47 грн.

По контракту №0042 від 28.09.2007 року, укладеному з фірмою «Hygan Products Limited» (Англія), ТОВ «Стасенко та партнери» 14.11.2013 року здійснено попередню оплату в сумі 6692,00 дол. США. Граничний термін поступлення товару - 12.02.2014 року. По даному контракту отримано товар - пористі гнучкі листи з поліуретану, який надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме 17.02.2014 року, згідно вантажно-митної декларації №004482 на загальну суму 5849,19 дол. США. Філія ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» листом від 05.03.2014 року №060/1176 повідомила ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ТОВ «Стасенко та партнери» донараховано по імпортній операції, здійсненій з нерезидентом «Hygan Products Limited» (Англія), пеню в сумі 750,22 грн.

Нарахування санкцій за цим епізодом позивач визнає.

Відповідно до висновків вказаного акту, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями), в результаті чого позивачу донараховано пеню в сумі 4313,69 грн.

30.06.2015 року на підставі вищенаведеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 про нарахуванням суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, 21081000 у сумі 4313,69 грн.

10.07.2015 року ТОВ «Стасенко та партнери» подавалась скарга на спірне податкове повідомлення-рішення, за результатами якої податковим органом прийнято рішення №4093/10/19-01-10-07-05 від 20.08.2015 року про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 01.02.2012 року №2012/0201 з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) у розмірі 3563,47 грн. протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спірними в даному випадку між сторонами є відносини щодо дати виконання контракту та, відповідно, щодо дотримання строків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що, в свою чергу, впливає на можливість застосування пені у сфері ЗЕД.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

Згідно п. 1 розділу 4 Статуту ТОВ «Стасенко та партнери» від 11.10.2012 року товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, яка регулюється чинним законодавством України, і користується повним обсягом прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР; тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 1 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За змістом абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ ) та абз. 2 пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону №185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону №959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Тобто, для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутись саме факт ввезення товару на митну територію України, який не ставиться в залежність від переходу права власності на товар. З цією метою необхідно встановити з якого моменту товар вважається таким, що перетнув митний кордон України.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Частинами 1, 2 ст. 321 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене митними органами місце.

Згідно з Митним кодексом України поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому, пропуск через митний кордон у відповідності з п. 49 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу є надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Статтею 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відтак, оформлена вантажно-митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у вантажно-митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитку штампу «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Стасенко та партнери» укладено контракт на поставку товарів з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) від 01.02.2012 року №2012/0201, предметом якого є спеціальні матеріали покрівне, зв'язуюче для виробництва деколей. Загальна вартість контракту - 800000,00 дол. США. Поставка товару здійснюється на умовах «CIF Одеса»

14.03.2013 року на виконання умов згаданого контракту позивачем здійснено попередню оплату вартості товару (покриття плівкоутворююче на основі акрилової смоли) в сумі 18576,00 дол. США, що підтверджується долученим представником відповідача розрахунком нарахування пені по імпортних операціях по ТОВ «Стасенко та партнери».

Граничний термін надходження товару по контракту від 01.02.2012 року №2012/0201 згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» становить відповідно 11.06.2013 року, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Водночас, судом встановлено, що перетин митного кордону України при переміщенні товару за контрактом від 01.02.2012 року №2012/0201, укладеним з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай), здійснено 07.06.2013 року, що підтверджується відтиском штемпеля Південної митниці «Під митним контролем» на долученій до матеріалів справи вантажно-митній декларації типу ІМ-40 ТН №500060804/2013/100861. Тобто, прострочення надходження товару немає.

Між тим, ч. 1 ст. 201 Митного кодексу України передбачено, що товари з моменту пред'явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Відтак, прийняття товару під митний контроль та оформлення митним органом тимчасової декларації свідчить про вчинення імпортної операції, зокрема про фактичний перетин товаром митного кордону України (поставку на митну територію України), а тому саме 07.06.2013 року слід вважати датою, коли імпортна операція є вчиненою.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка у відповідності до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою до застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення. Так, у постановах від 16 січня 2012 року (справа №21-412а11) та від 4 липня 2011 року (справа №21-136а11) Верховний Суд України дійшов до висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування ст.ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Закінчення митного оформлення вищезгаданого товару на суму 18576,00 дол. США в режимі «імпорт» відбулось 20.06.2013 року, про що свідчить вантажно-митна декларація типу ІМ-40 ДТ №500060804/2013/100861.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючий орган дійшов хибного висновку про порушення позивачем законодавчо встановленого терміну здійснення імпортної операції за контрактом від 01.02.2012 року №2012/0201, укладеним з фірмою «Ever Luck Internacional LTD» (Китай) та без належних правових підстав донарахував пеню в сумі 35643,47 грн., чим порушив права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 3563,47 грн., позаяк, таке ґрунтуються на помилковому застосуванні норм закону та без урахування всіх істотних обставин, що мали значення для їх прийняття. Відтак, оскаржене рішення не відповідає критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому його слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001202284/10154 від 30.06.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 3563 (три тисячі п'ятсот шістдесят три) гривні 47 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та партнери» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.