Ухвала суду № 55562905, 05.02.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 лютого 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/1921/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2015 року ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів Полтавської області від 13 лютого 1991 року № 38.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів Полтавської області від 13 лютого 1991 року № 38 "Про удочеріння неповнолітньої ОСОБА_2" повернуто позивачам для подання до належного суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 січня 2016 року скасовано ухвали від 05 червня 2015 року та від 14 вересня 2015 року, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини другої вказаної статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування та визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Усиновлення регулюється главою 19 Сімейного кодексу України.

Керуючись нормами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи, що у даній справі відсутні ознаки публічності, то встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів на даний спір не поширюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів Полтавської області від 13 лютого 1991 року № 38 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість може бути розглянутий місцевим загальним судом згідно норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання рішення недійсним.

Роз'яснити позивачам право звернення із позовом до місцевого загального суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити особам, які подали позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Іваненко