Постанова № 55562842, 02.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року 10год.55хв.Справа № 808/845/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2013 № Ф-1, скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000401702 від 06.02.2014,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту постанови - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту постанови - відповідач), в якому з врахуванням поданої представником заяви від 02.02.2016 просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2013 № Ф-1, винесену Заступником начальника Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, якою позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 16.01.2014 в розмірі 32154,61 грн.; скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000401702 від 06.02.2014, винесене Заступником начальника Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, якою до позивача на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано штрафні санкції в розмірі 16077,30 грн.

Ухвалою суду за клопотанням відповідача здійснено заміну первинного відповідача Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на його правонаступника - Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/1453/14.

Позивач в позовній заяві та поясненнях до позовної заяви зазначає, що підставою для нарахування єдиного соціального внеску за актом перевірки є донарахування фіскальним органом чистого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2012 рік в сумі 231747,78 грн., в тому числі: зазначення в акті перевірки про порушення позивачем ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо неправомірного включення до складу витрат 17834,03 л. паливо-мастильних матеріалів, придбаних у ФОП ОСОБА_3 на суму 188447,67 грн.; зазначення в акті перевірки про завищення позивачем вартості придбаних паливо-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на ТМЦ, які були реалізовані на суму 43300,11 грн. без ПДВ. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі № 808/1453/14 встановлено безпідставність висновку акта перевірки про завищення чистого доходу на 43300,11 грн. Таким чином, питання донарахування єдиного соціального внеску можливо розглядати лише з підстав донарахування чистого доходу в сумі 188447,67 грн. Згідно даних, зазначених в акті перевірки, перевіряючим без будь-якого обґрунтування здійснено помісячний розрахунок чистого доходу за період липень-грудень 2012 року. З аналізу наведених у таблиці даних видно, що перевіряючим витрати по придбаних у ФОБ ОСОБА_3 паливно-мастильних матеріалах в сумі 188447,67 грн. довільно розподілені на три місяці: липень, серпень, вересень 2012 року. Зважаючи, що понесені витрати на придбання товару повинні враховуватися виключно в тому періоді, в якому відбувається отримання доходу від їх реалізації, та враховуючи, що паливно-мастильні матеріали були повністю реалізовані в липні 2012 року, то сума 188447,66 грн. повинна враховуватися при визначенні чистого доходу за липень 2012 року, а не серпня та вересня 2012 року. Відповідно сума донарахованого ЄСВ повинна становити 6084,30 грн. Щодо нарахування суми штрафних санкцій позивач зазначає, що згідно отриманого розрахунку штрафні санкції застосовані в граничному розмірі 50 % із розрахунку 5% за кожен місяць порушення. Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадку донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який нараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків від суми донарахованого єдиного внеску. Відповідно до абз. 3, 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 приватні підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом) є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Таким чином, сума застосованої штрафної санкцій не може перевищувати 5% від донарахованої суми ЄСВ, а саме 304,21 грн.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначає, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 встановлено порушення вимог ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - занижено суму єдиного соціального внеску у розмірі 34,7 % внаслідок заниження чистого доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 32154,61 грн. Крім того, рішенням відповідача на позивача накладено штраф у розмірі 50 % суми донарахованого єдиного внеску. Відповідач вважає вимогу та рішення правомірними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд не визнав обґрунтованим та відмовив в задоволенні такого клопотання.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, заперечення відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково. При цьому суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 12.06.2008 (а.с. 8 том 1).

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки № 14/08-32-1702/НОМЕР_2 від 16.01.2014 (а.с.11-21 том 1).

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 177.4 статті 177 ПК України в частині правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік у сумі 36526 грн. 52 коп., яка підлягає сплаті до бюджету, та наданні недостовірних (перекручених) даних в деклараціях про доходи, одержаних на протязі 2012 року стосовно валових витрат та оподатковуваного доходу, які обґрунтовані завищенням валових витрат за 2012 рік на суму 231747 грн. 78 коп. внаслідок включення до складу витрат суми 188447 грн. 67 коп. по придбанню паливно-мастильних матеріалів від ФОП ОСОБА_3. за відсутності документів, які підтверджують їх придбання позивачем, та внаслідок завищення вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та товарно-матеріальних цінностей на суму 43300 грн. 11 коп.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу валових витрат суму 188447 грн. 67 коп. по придбанню в період з 13.03.2011 по 02.07.2012 паливно-мастильних матеріалів у ФОП ОСОБА_3 на підставі касових чеків РРО, загальний обсяг закупівлі 17834,03 л.

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображення у звітності за 2012 рік сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення ч. 1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме занижено суму чистого доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 95664,59 грн., у тому числі по періодах: за липень 2012 року у сумі 17534,00 грн., за серпень 2012 року у сумі 16734,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 16934,00 грн., за жовтень 2012 року - у сумі 17234,00 грн., за листопад 2012 року у сумі 11946,79 грн. та за грудень 2012 року у сумі 12281,80 грн. Як видно з акта перевірки, відповідач виходив з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, а саме з 01.07.2012 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1102,00 грн., тобто, максимальна величина бази нарахування становить 18734,00 грн. (1102грн. х 17).

В результаті таких порушень відповідач зробив висновок, що позивачем занижено суму єдиного соціального внеску у розмірі 34,7 % (у розмірі 32154,61 грн.) внаслідок заниження чистого доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок.

Позивачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2013 № Ф-1 (станом на 16.01.2014), якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32154,61 грн. (а.с.10 том 1). Відповідачем також прийнято рішення від 06.02.2014 № 0000101702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с.39 том 1), яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 16077,30 грн.

Не погодившись з названими вимогою та рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

З матеріалів справи видно, що єдиний внесок позивачу донараховано у зв'язку з висновком податкового органу про заниження суми чистого доходу через завищення позивачем витрат внаслідок включення до складу витрат суми 188447 грн. 67 коп. по придбанню паливно-мастильних матеріалів від ФОП ОСОБА_3 за відсутності документів, які підтверджують їх придбання позивачем, та внаслідок завищення вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та товарно-матеріальних цінностей на суму 43300 грн. 11 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 у справі № 808/1453/14 підтверджено висновки контролюючого органу про неправомірність віднесення позивачем до складу витрат суми 188447,67 грн. Натомість, у вказаній постанові суд також зробив висновок, що матеріали справи не містять відомостей про те, на підставі яких доказів податковий орган дійшов до висновку про завищення вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та товарно-матеріальних цінностей, що були реалізовані, на суму 43300,11 грн.

Таким чином, питання донарахування єдиного соціального внеску можливо розглядати лише з підстав донарахування чистого доходу в сумі 188447,67 грн.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки надані касові чеки РРО на суму 188447,67 грн. по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ФОБ ОСОБА_3 у кількості 1459 шт. (період здійснення придбання з 13.03.2011 по 02.07.2012, обсяг придбання від 0,26 л. до 100,00 л., обсяг закупівлі - 17834,03 л) та не надано документи підтверджуючі, що ці покупки (витрати), транспортування та зберігання здійснювала ФОП ОСОБА_1 (а.с.14 зворот том 1).

Слід зазначити, що згідно даних, зазначених в акті перевірки (п. 2.5.3 акта перевірки) перевіряючими без будь-якого обґрунтування здійснено помісячний розрахунок чистого доходу за період липень-грудень 2012 року. При цьому, з аналізу наведених у таблиці даних видно, що перевіряючими суму витрат в розмірі 188447,67 грн. довільно розподілено на три місяці та включено до чистого доходу за липень, серпень, вересень 2012 року.

Ухвалу суду про витребування детальних розрахунків сум нарахованого єдиного внеску та сум штрафних санкцій із зазначенням, яку суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та яку суму штрафних санкцій нараховано позивачу у зв'язку з встановленим порушенням щодо неправомірного включення позивачем до складу витрат вартості придбаних позивачем паливно-мастильних матеріалів на суму 188447,67 грн., відповідач не виконав, детального розрахунку не надав.

Водночас, з аналізу статей 135, 137, 138, 177 Податкового кодексу України видно, що при розрахунку чистого доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування понесені витрати на придбання товару враховуються виключно в тому періоді, в якому відбувається отримання доходу від їх реалізації.

Відповідно до даних книги обліку доходів і витрат позивача № 10638, витрати по придбанню палива у ФОП ОСОБА_3 в сумі 188447,66 грн. включено до витрат в липні 2012 року (запис за 05.07.2012) (а.с.100 том 1). Оскільки під час перевірки податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення даної суми до витрат за відсутності документів, які підтверджують їх придбання позивачем, та на вказану суму збільшив позивачу чистий оподатковуваний доход, суд приходить до висновку, що така сума повинна враховуватися при визначенні чистого доходу саме за липень 2012 року, а не за серпень та вересень 2012 року.

Позивач, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, далі по тексту постанови - Закон № 2464), далі є платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

З 01.07.2012 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1102 грн., а відтак, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становила 18734,00 грн. (17 х 1102,00 грн.).

З акта перевірки видно, що позивачем за липень 2012 року показано чистий дохід в сумі 1200,00 грн. З врахуванням донарахованого позивачу за результатами перевірки чистого доходу за липень 2012 року в сумі 188447,66 грн., загальна сума чистого доходу складає 189647,66 грн. А відтак, єдиний внесок за липень 2012 року повинен бути розрахований виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску - 18734,00 грн.

Законом № 2464 встановлено розмір єдиного внеску для категорії платників, до яких відноситься позивач, на рівні 34,7 відсотка бази нарахування єдиного внеску (ст. 8 Закону № 2464).

А відтак, позивачу за липень 2012 року належить до сплати єдиного внеску в розмірі 6500,70 грн. З акта перевірки (а.с.18 том 1) видно, що за липень 2012 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок в розмірі 416,40 грн. А відтак, позивачем за липень 2012 року занижено суму єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 6084,30 грн.

За наведених обставин, вимога про сплату боргу (недоїмки) повинна бути виставлена саме та таку суму.

Водночас, вимога від 16.01.2013 № Ф-1 виставлена на суму 32154,61 грн. Вказана вимога датована 2013 роком, в той час як у вимозі зазначено суму заборгованості станом на 16.01.2014, вимога винесена на підставі акта перевірки від 16.01.2014. А відтак, суд вважає, що у вимозі допущено описку щодо року її винесення, однак зважаючи на те, що виправлення до вимоги не вносилися, відповідачем не надано жодних пояснень з цього приводу, суд не вбачає підстав самостійно коригувати рік винесення вимоги.

З врахуванням зазначеного вище, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2013 № Ф-1 є протиправною та підлягає скасуванню в частині зобов'язання позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 26070,31 грн.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000401702 від 06.02.2014, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Тобто, звітним періодом для приватних підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, є календарний рік.

А відтак, сума застосованої штрафної санкції не може перевищувати 5 % від донарахованої суми єдиного соціального внеску, тобто: 6084,30 грн. х 5% = 304,21 грн.

За наведених обставин, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000401702 від 06.02.2014 слід визнати протиправним та скасувати в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 15773,09 грн.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2013 № Ф-1 в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 16.02.014 в розмірі 26070,31 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000401702 від 06.02.2014 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 15773,09 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька