Постанова № 55562820, 29.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р. справа № 804/6772/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Разумовій І.О.

за участі представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція» до відповідача 1 - Луганської митниці Державної фіскальної служби України, відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області по визнання протиправною та скасування картки відмови № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., та стягнення надмірно сплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

27 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція» (далі - ТОВ «Северсталь Дистрибуція») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., а також стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у загальному розмірі 39 817, 98 грн., шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях зазначив, що ТОВ «Северсталь Дистрибуція» був заявлений до митного оформлення товар - прокат плоский з вуглецевої сталі, гаряче прокатаний, не плакований, без покриття, у рулонах, без подальшого оброблення, поставлений на адресу позивача виробником ВАТ «Северсталь» відповідно до контракту № 804/00186217-42663 від 05.05.2014 р., та надано до митного органу товарно-супровідну документацію для підтвердження митної вартості товару. Не зважаючи на це, відповідачем-1 було відмовлено в прийнятті митної декларації, та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., яким визначено більшу вартість заявленого до митного оформлення товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, що потягло надмірну сплату позивачем до бюджету митних платежів у розмірі 39 817,98 грн. В той же день, відповідачем-1 видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р. Позивач не погоджується з такими діями та рішеннями відповідача-1, оскільки вважає, що всі передбачені п. 2 ст. 53 Митного кодексу документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, були надані митному органу разом з митою декларацією. Позивач вважає, що митним органом в рішенні про коригування митної вартості товару не наведено, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, або які, з наданих позивачем документів, мають розбіжності, що давали б підстави до обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної вартості поставленого товару. При цьому, позивач посилається на лист Міністерства доходів і зборів України № 10441/7/99-99-10-03-01-17 від 07.05.2014 р. «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів», з якого слідує, що ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів. Таким чином, позивач вважає, що відповідач-1 не зміг обґрунтовано довести, що подані позивачем документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тому, робить висновок про відсутність у відповідача-1 підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, що потягло надмірну сплату позивачем митних платежів у розмірі 39 817,98 грн. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., а також стягнути на його користь з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у загальному розмірі 39 817, 98 грн., шляхом зарахування на його поточний рахунок (а.с. 3-8, 173-175).

Представник відповідача-1 за довіреністю ОСОБА_3 у своїх письмових запереченнях, що надійшли до суду 14.07.2015 р., зазначив, що 01.12.2014 р. декларантом ФОП ОСОБА_4 за митною декларацією № 702190000/2014/002046 до митного оформлення та митного контролю заявлено товар «прокат плоский прокат плоский з вуглецевої сталі, гаряче прокатаний, не плакований, без покриття, у рулонах, без подальшого оброблення, марка ст.3ПС, розмір 2,00х1100, виробництво ВАТ «Северсталь» (Російська Федерація)». Під час здійснення контролю за правильністю митної вартості товарів було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: відсутні відомості, що підтверджують числові значення щодо включення до ціни товару витрат згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, у наданій калькуляції не наведено відомостей щодо включення до ціни товару витрат на маркування, заявлений рівень митної вартості товару не відповідає ринковому рівню котирувань аналогічної продукції. У зв'язку з чим, митним органом у декларанта були витребувано бухгалтерські документи, що стосуються відчуження ідентичних або подібних оцінюваним товарам на території України, довідкову інформацію щодо вартості цих товарів у країні-експортері та розрахунок ціни. Проте, листом від 01.12.2014 р. за № 0112-3 декларантом було відмовлено у наданні додаткових документів, зазначених у запиті. Представник відповідача-1 вважає, що оскільки декларантом належним чином не була документально підтверджена митна вартість оцінюваного товару, митний орган був позбавлений можливості застосувати основний метод оцінювання товару (за ціною договору), а вартість товару була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. У зв'язку з цим, митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р., та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2014 р. № 702190000/2014/000021/2. Крім того, представник відповідача-1 зазначив, що надані позивачем листом № 49 від 12.02.2015 р. додаткові документи на підтвердження митної вартості товару не спростовують сумніви органу доходів і зборів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару та включення до неї всіх необхідних складових. Посилаючись на викладені обставини, відповідач вважає зазначені рішення обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 92-101).

Представником відповідача-2 за довіреністю ОСОБА_5 в письмових запереченнях на адміністративний позов, що надішли до суду 06.07.2015 р., зазначено, що Порядком повернення надмірно сплачених платежів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань» від 30.12.2013 р. № 882/1188, а також «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., визначено два способи повернення надмірно сплачених митних платежів, які, на думку представника відповідача-2, не передбачають повернення платникам податків помилково або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб, заявлений у позовній вимозі, тобто шляхом стягнення за рішенням суду цих сум з Державного бюджету України. У зв'язку з чим, представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні позову в цій частині, а справу розглянути без його участі (а.с. 43).

В судовому засіданні 29.09.2015 р. представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні позивних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція» згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює оптову торгівлю металами та металевими рудами (а.с. 10).

05.05.2014 року між ВАТ «Северсталь», що виступило у якості продавця, з одного боку, та ТОВ «Северсталь Дистрибуція», що виступило у якості покупця, з іншого, укладено контракт № 804/00186217-42663 на купівлю-продаж металопродукції, згідно специфікації на товар (а.с. 14-21).

Відповідно до додаткової угоди до цього контракту від 05.05.2014 р., ВАТ «Северсталь» взяло на себе зобов'язання продати на користь позивача металопродукцію в асортименті: холоднокатаний прокат, оцинкований прокат, прокат з полімерним покриттям, гарячекатаний листовий та рулонний прокат, стальні труби та сталеві гнуті профілі (а.с. 22).

19.07.2013 р. між ТОВ «Северсталь Дистрибуція», у якості постачальника, та ТОВ «Великий шелковый путь», у якості покупця, укладено договір № 6791 на поставку товару - металопродукції в асортименті (а.с. 57-60).

01.12.2014 р. декларантом ФОП ОСОБА_4 за митною декларацією № 702190000/2014/002046 до митного оформлення та митного контролю через митний пост «Лисичанськ» Луганської митниці заявлено товар «прокат плоский прокат плоский з вуглецевої сталі, гаряче прокатаний, не плакований, без покриття, у рулонах, без подальшого оброблення, марка Ст.3ПС, розмір 2,00х1100, виробництво ВАТ «Северсталь» (Російська Федерація)».

Під час здійснення митного оформлення даного товару, із застосуванням системи управління ризиками, шляхом аналізу електронної копії МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками виявлено одне із згенерованих форм митного контролю: контроль правильності визначення митної вартості товарів з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару, та необхідності провести перевірку відомостей, що містяться в наданих декларантом документах.

У зв'язку з чим, митним органом було розпочато процедуру консультацій, в ході якої, відповідачем-1 витребувано у декларанта бухгалтерські документи, що стосуються відчуження ідентичних або подібних оцінюваним товарам на території України, довідкову інформацію щодо вартості цих товарів у країні-експортері та розрахунок ціни на товар (а.с. 146)

Крім того, відповідачем-1 в рамках консультації по МД № 702190000/2014/002046 направлено на адресу ТОВ «Северсталь Дистрибуція» лист від 01.12.2014 р., в якому позивача повідомлено про непідтвердження документально митної вартості товару за ціною договору, та запропоновано визначити митну вартість за ціною ідентичного товару (а.с. 146-147).

Коригування митної вартості товарів здійснено за рішенням Луганської митниці Державної фіскальної служби України в Луганській області № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., де визначено вартість заявленого до митного оформлення товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р. (а.с. 129-130).

Відповідно до п. 7 ст. 55 МКУ, на прохання ТОВ «Северсталь Дистрибуція» митним органом надано дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати до державного бюджету податків та зборів відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за МД № 702190000/2014/002046 від 01.12.2014 р.

12.02.2015 р. ТОВ «Северсталь Дистрибуція» надало додаткові документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (зокрема, документи, що надавались при здійсненні митного контролю та випуску товару у вільний обіг за митною декларацією № 702190000/2014/002046 від 01.12.2014 р., виписки з бухгалтерських документів покупця стосовно відчуження оцінюваних товарів, довідкову інформацію щодо вартості товарів у країні-експортері, розрахунки (калькуляція) цін) з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р. (а.с. 54).

За результатами розгляду додаткових документів, листом за № 594/10/12-70-63 від 24.02.2015 р. митним органом повідомлено позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., з наведенням обґрунтування для такої відмови (встановлення невідповідності при визначенні вартості товару його ринковій вартості, не підтвердження всіх складових числового значення вартості товару наданими документами) (а.с. 78-79).

Не погодившись з рішенням митного органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з товарно-супровідних документів, які були надані позивачем при митному оформленні товару та перевірені митним органом під час проведення консультацій з питань визначення митної вартості товару, їх перелік відповідає вимогам ст. 53 МК України.

Так, декларантом на адресу митного органу під час митного оформлення товару надано митну декларацію № 702190000.2014.002046 від 01.12.2014 р., а також документи, що підтверджують митну вартість заявленого до митного оформлення товару, а саме: контракт № 804/00186217-42663 від 05.05.2014 р. з додатковими угодами від 02.07.2014 р. та від 11.08.2014 р., специфікацію до контракту № 14/4-4120 від 21.10.2014 р., накладні № АУ 698782, № АУ 698783 від 20.11.2014 р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-5261 від 19.11.2014 р., розрахунок ціни (калькуляція виробника) № ССУ-31-22/667 від 17.11.2014 р., платіжні документи № 5934 від 24.10.2014 р. (про сплату на користь позивача оцінюваного товару третьою особою), інвойси № 14/0010/0005/000049598 від 18.11.2014 р., № 14/0011/0006/000049677 від 19.11.2014 р., декларація країни відправлення № 10210220/041114/0009649 від 04.11.2014 р. із зазначенням митної вартості товару за ціною контракту, прайс-лист на товарну продукцію, лист від 10.11.2014 р. вих. ССУ-31-22/694 про надання знижки на продукцію (а.с. 14-39, 148-160).

Доводи відповідача про неповноту та недостовірність наданих при митному оформленні товару документів, що стало підставою для коригування їх митної вартості в порядку ст. 55 МК України, суд вважає такими, що не знайшли свого об'єктивного підтвердження, з огляду на таке.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). За змістом ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно пп. 1.4. п. 1 Розділу 2 наказу ДМСУ № 602, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час приведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

Згідно з п. 1.14 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 р., метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З системного аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є випадок, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно рішення № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р. про коригування митної вартості товару, під час здійснення митного контролю із застосуванням системи аналізу та управління ризиками (ACAУP), було виявлено одне з згенерованих форм митного контролю: 105 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» з інформативним повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та необхідності здійснення перевірки правильності визначення вартості товару, враховуючи митну вартість ідентичних товарів.

В результаті опрацювання наданих декларантом до митного оформлення документів, було виявлено відсутність відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягала сплаті, а також розбіжності в оцінках товару даним періодичних та інформаційних видань ( «Метал кур'єр», «Огляд цін», «Металл Эксперт. Новости рынков листового проката СНГ», «Дайджест цін товарів на світових ринках») та біржовим котируванням аналогічного товару на Лондонській біржі.

При цьому, відповідачем-1 в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено, які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не були надані декларантом для митного контролю, та зазначено про необхідність витребування у декларанта додаткових документів, не зважаючи на те, що всі з витребуваних документів вже були надані декларантом до митного контролю.

Так, в своєму рішенні відповідач зазначив про необхідність надання декларантом наступних документів: виписки з бухгалтерської документації (щодо складових митної вартості товару), договору з третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, розрахунків зі здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталогів, специфікацій, прайс-листів, прейскурантів виробника товару, висновків про якісні та вартісні показники товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформації біржових організацій про вартість товару.

Разом з цим, декларантом до митного контролю було надано висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-5261 від 19.11.2014 р., розрахунок ціни (калькуляція виробника) № ССУ-31-22/667 від 17.11.2014 р., платіжні документи № 5934 від 24.10.2014 р. (про сплату на користь позивача оцінюваного товару третьою особою), інвойси № 14/0010/0005/000049598 від 18.11.2014 р., № 14/0011/0006/000049677 від 19.11.2014 р., декларація країни відправлення № 10210220/041114/0009649 від 04.11.2014 р. із зазначенням митної вартості товару за ціною контракту, витяг з журналу «Метал кур'єр» № 46 від 17.11.2014 р., прайс-лист на товар, а також лист від 10.11.2014 р. вих. ССУ-31-22/694 про надання знижки на продукцію.

Зазначені документи відповідачем-1 не визнано такими, що мали ознаки підроблення, або містили розбіжності, кількісно або достовірно не підтверджували хоча б одну із складових митної вартості товару, яка є обов'язковою при її обчисленні, тим не менш, вони не були враховані під час митного контролю для визначення митної вартості оцінюваного товару за ціною контракту.

Так, митну вартість оцінюваного товару податковим органом визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі рівня митної вартості ідентичного товару із розрахунку 0, 55 дол. США/т (МД від 18.11.2014 р. № 702190000/2014/001987), з посиланням на ненадання декларантом запитуваних документів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій Луганської митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Докази нездатності позивачем документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару або докази наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів як підстави для прийняття митним органом рішення про неможливість використання обраного декларантом методу митної оцінки, в матеріалах справи відсутні, та, як того вимагає ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані.

З огляду на зазначені вище положення закону та встановлені судом обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-1 при здійсненні митного оформлення товару, поставленого ТОВ «Северсталь Дистрибуція» за контрактом № 804/00186217-42663 від 05.05.2014 р., необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості, з огляду на відсутність для цього об'єктивних підстав.

У зв'язку з чим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р., та рішення про коригування митної вартості товарів №702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., винесені Луганською митницею ДФС України в Луганській області - є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з цим, вимогу позивача щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 39 817,98 грн. шляхом зарахування його на поточний рахунок ТОВ «Северсталь Дистрибуція», суд вважає передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.

Діючим законодавством передбачено порядок повернення надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України у спосіб, що визначений «Порядком повернення надмірно сплачених платежів», затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань» № 882/1188 від 30.12.2013 р., а також «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., якими визначено, що повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, здійснюється або за відповідним висновком митного органу про повернення таких платежів, або органом Казначейства за зверненням платника податків, на користь якого прийнято судове рішення.

Отже, законодавчо визначний порядок не передбачає повернення платникам податків помилково або надмірно сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб, заявлений у позовній вимозі, тобто шляхом їх стягнення з Державного бюджету України за рішенням суду.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 17.12.2013 року по справі № 21-439а13 зазначив, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відноситься до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 р. К/9991/1320/12.

Отже, суди не можуть постановляти рішення про стягнення з державного бюджету на користь підприємства суми надмірно сплаченого ПДВ, натомість, позивач має самостійно звернутися до казначейства з відповідною заявою про повернення зайво сплачених коштів на підставі рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Луганської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 року, та рішення Луганської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 05.10.2015 р.

Суддя В.В. Чорна