Рішення № 55561377, 05.02.2016, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3202/15

Провадження № 2/740/22/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2016 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Шадура І.Ю.,

з участю сторін, представників позивача-адвокатів Самойленка М.Д., Гринь Л.В., представника відповідача ОСОБА_3- адвоката Дорошенка Г.М., представника відповідача ПАТ "Чернігівгаз"-Шимко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про усунення перешкод у користуванні будинком, зобов"язання відновлення газопостачання відповідно до раніше встановленої проектної документації,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про усунення перешкод у користуванні 2 / 9 частками АДРЕСА_1 шляхом зобов"язання відповідача ОСОБА_3 демонтувати самочинне підведення газопроводу через частину даного будинку, належної позивачу. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є власником 2 / 9 часток вищезазначеного будинку згідно свідоцтва про право на спадщину від 11 грудня 2007 року, відповідач, яка є сестрою позивача, є власником інших 7 / 9 часток даного будинку, зазначені частки відокремлені, газифікація будинку здійснена батьками сторін, після поділу будинку відповідач самочинно "...або з дозволу управління Ніжинського газового господарства відключила/перерізала газопостачальну трубу/від моєї частини будинку газопостачання, зробила для себе іншу конфігурацію газопостачальній труби таким чином, що вона прокладена біля мого приміщення 1, по моїй частині будинку та перешкоджає мені користуватись вказаним приміщенням...", у встановленому порядку позивач здійснює реконструкцію належної частки будинку, на звернення позивача щодо зміни підводу газопостачання відповідач ОСОБА_3 належним чином не реагує, існує технічна можливість прокладення зовнішнього газопроводу до частини будинку відповідача від ввідного газопроводу по вул.Шевченка м.Ніжина, відповідач перешкоджає позивачу у користуванні та розпорядженні своїм майном, в позасудовому порядку спір не вирішений.

Відповідно до заяви від 29 вересня 2015 року позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 зі сторони відповідача ОСОБА_3 шляхом зобов"язання останньої демонтувати наземну лінію зовнішнього газопроводу, що проходить від ввідного газопроводу по вул.Шевченка до її частини будинку, та усунути перешкоди у користуванні даним будинком шляхом зобов"язання відповідача ОСОБА_3 демонтувати наземну лінію зовнішнього газопроводу, що проходить по стіні та у середині будинку позивача.

Згідно заяви від 14 січня 2016 року позивач просить зобов"язати ПАТ "Чернігівгаз" відновити газопостачання у даному будинку відповідно до проектної документації від 2003 року; усунути перешкоди у користуванні будинком відповідачем ОСОБА_3 шляхом демонтажу наземної лінії зовнішнього газопроводу, що проходить по стіні та у середині будинку позивача.

Відповідно до заяви від 05 лютого 2016 року позивач просить зобов"язати ПАТ "Чернігівгаз" відновити газопостачання у вищезазначеному будинку відповідно до проектної документації від 2003 року із внесеними змінами щодо встановлення газового конвектора 08 жовтня 2005 року; усунути перешкоди у користуванні будинком відповідачем ОСОБА_3 шляхом демонтажу наземної лінії зовнішнього газопроводу, що проходить по стіні та у середині будинку позивача.

В запереченнях на позов відповідач ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що є власником 7 / 9 часток даного будинку, позивач є власником 2 / 9 часток будинку, за ініціативи позивача ухвалою суду від 23 травня 2013 року між сторонами затверджена мирова угода щодо поділу спадкового майна, газопостачання будинку здійснене відповідачем ОСОБА_3 в 2003 році, за заявою останньої 14 березня 2013 року до робочого проекту газопостачання внесені зміни, газопостачальною організацією здійснене згідно проектної документації переобладнання газової мережі та введення її до експлуатації, перешкоди у користуванні позивачу належною власністю відсутні, позивач не позбавлений можливості здійснення газопостачання від ввідного газопроводу по вул.Шевченка м.Ніжина.

В письмових поясненнях від 01 вересня 2015 року третя особа ПАТ "Чернігівгаз" зазначає, що робочий проект газифікації вищезазначеного будинку розроблений у 2003 році, замовником даного проекту була ОСОБА_7, даним проектом передбачене встановлення лічильника газового, плит газових та опалювального газового котла, у липні 2003 року був складений та підписаний акт про прийняття закінченого будівництвом об"єкту системи газопостачання, замовником було прийнято внутрішньобудинковий газопровід із встановленням лічильника газового та плит газових, опалювальний газовий котел не встановлений, у жовтні 2005 року на замовлення ОСОБА_7 були внесені зміни до робочого проекту газифікації та виконана реконструкція системи газопостачання по встановленню газового конвектора, 24 травня 2011 року на підставі правовстанолюючих документів та письмової заяви ОСОБА_6 "...(в якій він не заперечував проти переоформлення особового рахунку на сестру)...", між ОСОБА_3 та ПАТ "Чернігівгаз" укладений договір про надання послуг з газопостачання даного будинку та переоформлений особовий рахунок на ОСОБА_3, у січні місяці 2013 року на замовлення ОСОБА_3 були внесені зміни до робочого проекту газифікації та виконана реконструкція системи газопостачання по демонтажу однієї плити газової ПГ-2 та перенесення лічильника газу на зовнішню стіну будинку, існує технічна можливість прокладення зовнішнього газопроводу до частини будинку ОСОБА_3 від ввідного газопроводу по вул.Шевченка м.Ніжина, але за умови отримання письмового дозволу від вуличного кооперативу, оскільки зазначений підвідний газопровід будувався за кошти даного вуличного кооперативу. В доповненнях від 27 листопада 2015 року ПАТ "Чернігівгаз" зазначає про 3 варіанти технічної можливості реконструкції діючого зовнішнього надземного вводу газопроводу тизького тиску, який проходить до частини будинку ОСОБА_3, варіант №1 передбачає винесення газопроводу, який значиться в зоні забудови веранди, на зовнішню стіну новозбудованої веранди, яка належить до частини будинку ОСОБА_6, всі роботи по газифікації даного будинку проведені відповідно до встановлених вимог, даний будинок, як єдине домоволодіння, був газифікований у 2003 році до його поділу, "...найдоцільніше застосувати реконструкцію діючого зовнішнього надземного вводу газопроводу низького тиску який проходить до частини житлового будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту. Реконструкція за вказаним варіантом є єкономічно найдоцільнішою та забезпечує усунення підстав для подальших суперечок сторін з цього приводу...".

В запереченнях на позов від 14 січня 2016 року відповідач ПАТ "Чернігівгаз" (залучене до участі у справі за заявою позивача згідно ухвали суду від 22 грудня 2015 року) просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що позивач не був і не є споживачем природнього газу за адресою розташування даного будинку, газопостачання якого здійснене у встановленому порядку в 2003 році на замовлення ОСОБА_7; у жовтні 2005 року на замовлення ОСОБА_7 були внесені зміни до робочого проекту газифікації та виконана реконструкція системи газопостачання шляхом встановлення газового конвектора; 24 травня 2011 року між ПАТ "Чернігівгаз" та ОСОБА_3 укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання даного будинку та оформлений особовий рахунок на останню; у січні 2013 року на замовлення ОСОБА_3 були внесені зміни до робочого проекту газифікації та виконана реконструкція системи газопостачання по монтажу однієї плити газової ПГ-2 та перенесення лічильника газу на зовнішню стіну будинку; ПАТ "Чернігівгаз" не є власником спірного газопроводу; правові підстави для припинення газопостачання по даному будинку відсутні; на час добровільного поділу позивачу було відомо про відсутність газопостачання у його частині будинку та наявності на його зовнішній частині будинку газопроводу; зі сторони ПАТ "Чернігівгаз" відсутній склад цивільного правопорушення щодо позивача. В доповненнях від 22 січня 2016 року до заперечення ПАТ "Чернігівгаз" зазначає про погодження ОСОБА_6 дій ОСОБА_3 по користуванню та розпорядженню послугою газопостачання; на звернення ПАТ "Чернігівгаз" від 25 грудня 2015 року Виконавчий комітет Ніжинської міської ради згідно відповіді від 18 січня 2016 року зазначає, що ОСОБА_6 надані додаткові вимоги до будівельного паспорта від 18 березня 2014 року стосовно перенесення зовнішнього діючого газопроводу із зони забудови; зазначені технічні варіанти перенесення газопроводу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 підтримав заявлені вимоги із врахуванням уточнених позовних вимог згідно заяви від 05 лютого 2016 року, пояснивши, що є власником 2 / 9 часток вищезазначеного будинку, згода на зміну газопостачання та оформлення договору на газопостачання ні ім"я відповідача ОСОБА_3 він не надавав, заяву не писав, останні 10 років фактично проживає в АДРЕСА_2.

Представник позивача адвокат Гринь Л.В. підтримала заявлені вимоги із врахуванням уточнених позовних вимог згідно заяви від 05 лютого 2016 року, пояснивши, що сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є співвласниками даного будинку, згода позивача на зміну газопостачання будинку та оформлення договору на газопостачання на відповідача ОСОБА_3 відсутня, відповідач ОСОБА_3 самовільно написала заяву від імені позивача, ПАТ "Чернігівгаз" при зміні газопостачання не встановило всіх співвласників будинку, вчинивши зміну газопостачання ПАТ "Чернігівгаз" фактично від"єднало позивача від газопостачання, позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування наземної лінії зовнішнього газопроводу, відносно яких заявлено клопотання про залишення їх без розгляду, є зменшенням розміру позовних вимог, просила зобов"язати ПАТ "Чернігівгаз" відновити газопостачання у вищезазначеному будинку відповідно до проектної документації від 2003 року із внесеними змінами щодо встановлення газового конвектора 08 жовтня 2005 року; усунути перешкоди у користуванні будинком відповідачем ОСОБА_3 шляхом демонтажу наземної лінії зовнішнього газопроводу, що проходить по стіні та у середині будинку позивача.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що газопостачання будинку здійснене за її кошти, участь позивача у газопостачанні будинку відсутня, зміна газопостачання будинку та оформлення договору на неї здійснені за згодою позивача, про це було повідомлено позивача, її згода на будівництво, яке здійснюється позивачем, відсутня.

Представник відповідача адвокат Дорошенко Г.М. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач зловживає своїми правами, позивач не заперечував проти укладення особового рахунку по газопостачанню на відповідача ОСОБА_3, позовні вимоги необгрунтовані.

Представник відповідача ПАТ "Чернігівгаз" Шимко М.Ю. в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що газопостачання вищезазначеного будинку здійснене із дотриманням встановлених норм із врахуванням звернення ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_6, згідно якої останній не заперечував проти оформлення особового рахунку на газопостачання на ім"я ОСОБА_3, при наданні дозволу позивачу на будівництво архітектурно-будівельною інспекцією не враховано наявність газової труби на об"єкті будівництва, позивач не позбавлений можливості у встановленому порядку згідно технічних варіантів перенести зовнішні об"єкти газопроводу, ПАТ "Чернігівгаз" прав позивач не порушувало.

Представник третьої особи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області в судове засідання повторно не з"явився, відповідно до повідомлення від 22 січня 2016 року начальник Управління ОСОБА_8 зазначає, що від ОСОБА_6 до управління подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об"єкті будівництва-АДРЕСА_1, яке було внесено до Єдиного реєстру дозвільних документів від 07 квітня 2014 року.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

За приписами ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно, а не на конкретно визначену частку в майні. Спільна часткова власність характеризується множинністю суб'єктів і єдністю об'єкта. Відповідно до цієї концепції кожному із співвласників спільної часткової власності не може належати частка самого майна. У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок: «Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі».

Згідно положень ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Приписами ст.364 ЦК України встановлено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється, така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Із врахуванням вимог ст.ст.182, 331, 334 ЦК України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості є державна реєстрація прав на нього, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно повідомлення КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 05 серпня 2015 року будинок АДРЕСА_1 Чернігівської області станом на 31 грудня 2012 року зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_3- "...7 / 9 часток на підставі: Свідоцтва про право на спадщину 1 / 3 ч. посвідченого нотаріусом Ніжинської державної нотаріальної контори 25.02.2004 року, Свідоцтва про право на спадщину 2 / 9 ч. посвідченого нотаріусом Ніжинської міської державної нотаріальної контори 11 грудня 2007 року, Свідоцтва про право на спадщину 2 / 9 ч. посвідченого нотаріусом Ніжинської міської державної нотаріальної контори 01.12.2010 року; За ОСОБА_6 2 / 9 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину посвідченого нотаріусом Ніжинської міської державної нотаріальної контори 11.12.2007 року...", що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28 січня 2008 року, згідно якого позивач ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1, з 1986 року) є власником 2 / 9 часток даного будинку, підстава-свідоцтво про право на спадщину від 11 грудня 2007 року, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності-28 січня 2008 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 23 травня 2013 року, яка набрала законної сили 29 травня 2013 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 визнано мирову угоду на умовах, зокрема, в рахунок 2 / 9 часток спадкового майна визнано за ОСОБА_6 "...житловий будинок літ "А", житлова кімната літ 1-1 площею 11,9 кв.м., кухня літ 1-2 площею 7,2 кв.м., Прибудова літ."а"-приміщення літ."I" пл.5.5. кв.м. На земельній ділянці знаходяться: ганок літ "а3", погріб літ."П", "П1", сарай літ "Л", сарай літ "Е", огорожа №5, хвіртка №3...". За ОСОБА_3 в рахунок належних 7 / 9 часток спадкового майна визнано "...житловий будинок літ."А",-кухня літ."2-3" площею 10.9 кв.м., передня літ."2-4" площ.8.7 кв.м., житлова кімната літ."2-6" площ. 19.3 кв.м., житлова кімната літ."2-7" площа 13.3 кв.м., Прибудова літ "а", кладова літ."П" площа 4-8 кв.м., Прибудова літ."а1": приміщення літ."IY" площею 7.2 кв.м.. На земельній ділянці знаходиться: ганок літ-."а2", сарай літ "д", "Ж", "К", убиральня літ."У1", літня кухня літ."З", веранда до літньої кухні літ "з", літній душ літ."зі", гараж літ."Г1", огорожа "1", ворота з хвірткою №2. Земельна ділянка №1 площею 0.0264 га (в тому числі 0,0222 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,0042 га для ведення особистого селянського господарства-належить ОСОБА_6. Земельна ділянка №2 площею 0,0923 га (в тому числі 0.0778 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0.0145 га для ведення особистого селянського господарства належать ОСОБА_3. ...". Відомості щодо порядку устаткування газопроводу у даному будинку згідно ухвали відсутні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.... від 20 серпня 2015 року позивач ОСОБА_6 є власником 2 / 9 часток даного будинку із врахуванням об"єктів нерухомого майна згідно вищезазначеної ухвали Ніжинського міськрайонного суду про затвердження мирової угоди, дата державної рестрації-20 серпня 2015 року. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно... від 28 липня 2015 року відповідач ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання згідно повідомлення УДМС Ніжинського МВ УМВС від 23 липня 2015 року в АДРЕСА_1, з 1975 року) є власником 7 / 9 часток будинку із врахуванням об"єктів нерухомого майна згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду про затвердження мирової угоди, дата державної реєстрації-28 липня 2015 року.

За таких обставин вищезазначений будинок перебував у спільній частковій власності сторін ОСОБА_6 та ОСОБА_3, останні, як учасники спільної часткової власності володіли не часткою даного будинку в натурі, а часткою в праві власності на спільний будинок в цілому, в подальшому згідно ухвали суду від 23 травня 2013 року сторонами реалізоване право на виділ у натурі належних часток будинку із набуттям права власності на виділене майно: позивачем ОСОБА_6 з моменту державної реєстрації права власності 20 серпня 2015 року, відповідачем ОСОБА_3 з моменту державної реєстрації права власності 28 липня 2015 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно... від 31 липня 2015 року власником земельної ділянки під вищезазначеним будинком є територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, орендарем земельних ділянок площею 0,0042 га та 0,0222 га за даною адресою є ОСОБА_6, договори оренди землі від 15 січня 2014 року, державна реєстрація прав оренди-19 лютого 2014 року, строк оренди земельних ділянок-10 років; земельні ділянки з кадастровим номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (дата державної реєстрації-28 лютого 2014 року, підстава виникнення-свідоцтво про право власності від 01 березня 2014 року, розмір часток-1/1) перебувають у власності ОСОБА_3..

Газифікація вищезазначеного будинку здійснена відповідно до робочого проекту газифікації будинку (договор (заказ) 193.01.2003), приймання згідно акту здійснене 13 липня 2003 року. Відповідно до акту від 08 жовтня 2005 року у даному будинку встановлений конвектор. Згідно акту приймання закінченого будівництвом об"єкта системи газопостачання від 18 березня 2013 року поданий до приймання: внутрішньобудинковий газопровід L=14 м і лічильник G4 при газифікації житлового будинку по АДРЕСА_1, м.Ніжина (на виконання заяви ОСОБА_3 від 15 січня 2013 року щодо переміщенння газового лічильника). Дані обставини сторонами в судовому засіданні не заперечуються.

Відповідно до ст.ст.186, 381 ЦК України встановлений у даному будинку в 2003 році газопровід, із врахуванням його змін в 2005 та 2013 роках, є приналежністю головної речі-АДРЕСА_1, який перебував у спільній частковій власності сторін ОСОБА_6 та ОСОБА_3, останні, як учасники спільної часткової власності володіли не часткою даного будинку із встановленим газопроводом в натурі, а часткою в праві власності на спільний будинок із газопроводом в цілому, тобто сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_3 станом на час розгляду справи відповідно до ст.ст.182, 186, 331, 334, 356, 358, 381 ЦК України є власниками дворового газопроводу вищезазначеного будинку.

Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання від 24 травня 2011 року укладений між ПАТ "Чернігівгаз" та відповідачем ОСОБА_3, що узгоджується з Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (у редакції від 14 квітня 2004 року №476), відповідно до яких побутовим споживачем є фізична особа, яка отримує природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень; за однією адресою укладається один договір. Відповідно до пояснень позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні останні 10 років він проживає в АДРЕСА_2. Згідно заяви від 24 травня 2011 року ОСОБА_6 не заперечує, "...щоб особовий рахунок за адресою АДРЕСА_1, був оформлений на мою сестру ОСОБА_3...", дана заява в порядку ст.ст.58, 59, 64 ЦПК України є належним, допустими письмовим доказом. Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Із врахуванням перебуваня даного газифікованого будинку у спільній частковій власності сторін ОСОБА_6 та ОСОБА_3, змін умов газифікації в 2005 та 2013 роках, подальшого виділу в судовому порядку 23 травня 2013 року належних їм часток будинку, наявні підстави для висновку про здійснення даними сторонами права спільної часткової власності в порядку ст.358 ЦК України за їх згодою. Посилання в судовому засіданні позивача ОСОБА_6 щодо відсутності його згоди на оформлення особового рахунку на ОСОБА_3 спростовуються вищезазначеними доказами, доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до повідомлення від 07 квітня 2014 року позивач повідомив інспекцію ДАБК у Чернігівській області про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції частини житлового будинку та будівництва сараю в АДРЕСА_1, вид будівництва-реконструкція, будівництво, про що 18 березня 2014 року видано відповідний будівельний паспорт. Згідно висновку про забудову земельної ділянки від 18 березня 2014 року реконструкція частини житлового будинку та будівництво сараю можливе відповідно до доданої схеми земельної ділянки, відомості щодо неможливості будівництва у даному висновку не зазначені. Дані дії вчиненні позивачем ОСОБА_6 до моменту державної реєстрації права власності 20 серпня 2015 року на об"єкти нерухомого майна згідно вищезазначеної ухвали Ніжинського міськрайонного суду про затвердження мирової угоди, докази на підтвердження згоди іншого співвласника будинку ОСОБА_3 на вчинення даних дій в порядку ст.358 ЦК України відсутні.

Згідно повідомлення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 січня 2016 року "...громадянину ОСОБА_6 надані додаткові доповнення до будівельного паспорту №12-01/24 від 18.03.2014 р. за №12-38/131 від 30.12.15 стосовно перенесення газопроводу. На особистому прийомі начальника відділу містобудування та архітектури гр.ОСОБА_6 погодився перенести дану мережу газопостачання із зони забудови. ...".

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оцінюючи надані сторонами докази по справі у їх сукупності, із врахуванням вищезазначених встановлених обставин, наявні підстави для висновку про відсутність порушення відповідачем ОСОБА_3 прав позивача ОСОБА_6 при здійсненні газопостачання будинку та оформлення особового рахунку на отримання комунальних послуг, що є підставою для відмови у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_3. Також позивачем не доведено протиправності дій ПАТ "Чернігівгаз" при вчиненні вищезазначених дій по газифікація даного будинку та оформлення відповідних документів на отримання комунальних послуг, проекти та акти щодо газифікації будинку станом на час розгляду справи є чинними і не спростовані, що є підставою для відмови у задоволенні позову до ПАТ "Чернігівгаз". Також судом враховується, що позивач не позбавлений можливості облаштування газопроводу відповідно до запропонованих ПАТ "Чернігівгаз" варіантів та умов.

Із врахуванням положень ст.ст.84, 88 ЦПК України, Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", наявності договору про надання правової допомоги, квитанції на підтвердження оплати витрат на правову допомогу, розрахунку даних витрат,-на користь відповідача із позивача підлягають стягненню 2923 грн. 20 коп витрат на правову допомогу.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про усунення перешкод у користуванні будинком, зобов"язання відновлення газопостачання відповідно до раніше встановленої проектної документації-відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 2923 (дві тисячі дев"ятсот двадцять три) грн. 20 коп витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Олійник .