Рішення № 55561058, 05.02.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4153/15-ц

Провадження № 2/750/43/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді Супруна О.П.

при секретарі - Носенко М.Ю.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Воронцової М.В., представника третьої особи - Ларченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Чернігівської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання іпотечного договору недійсним,

третя особа - орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради,

в с т а н о в и в :

27 квітня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати недійсним іпотечний договір від 23.05.2008, укладений сторонами.В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що 23 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, згідно п. 1.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 935/2-034 від 23.05.2008 нерухоме майно. В зазначеній квартирі на даний час зареєстровані та проживають малолітні діти позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 Позивач вважає даний іпотечний договір недійсним, оскільки на момент його укладення не були враховані права та інтереси дітей, що мають право користування цим житлом та не отримано відповідного дозволу з боку органу опіки та піклування укладений правочин має бути визнаний недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи оповіщений, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 23 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, відповідно до положень якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 935/2-034 від 23 травня 2008 року, укладеним між іпотекодержателемта іпотекодавцем. Предметом іпотечного договору є трикімнатна квартира, загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05 травня 2008 року Деснянською районною у м. Чернігові радою на підставі рішення № 94 від 14 квітня 2008 року (а.с. 6-8).

Відповідно до довідки від 11.02.2015 Виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради за спірною адресою зареєстровані ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зворотній а.с. 8).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, в силу яких особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а сам зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 2 ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Відповідно до копій свідоцтв про народження дітей позивача убачається, що ОСОБА_5 народилася 19 вересня 2008 року, а ОСОБА_8 - 29 серпня 2012 року, тобто після укладення правочину.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки з матеріалів справи убачається, що оспорюваний іпотечний договір було укладено сторонами 23.05.2008 до народження дітей, права яких, на думку позивача, порушені цим договором.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Чернігівської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання іпотечного договору недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі через Деснянський районний суд м. Чернігова апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Супрун