Рішення № 55561013, 02.02.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8674/15-ц

Провадження № 2/750/105/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі головуючого - судді Логвіної Т.В.

при секретарі Примак Т.В.,

з участю представника позивача та

відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до суду з позовом до відповідачів та просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0031/08/27/1-ЕZkvW від 29.08.2008 року перед позивачем в сумі 15 450,32 дол. США, з них: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 2414,17 дол. США; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 12900 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 84,12 дол. США; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 52,03 дол. США;, а також нарахованої пені - 17 631,96 грн. відповідно до п.4.1. Кредитного договору та штрафу 5000 грн. відповідно до п.4.4. Кредитного договору, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 30.08.2008 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за реєстровим номером 8485, а саме на чотирикімнатну квартиру, житловою площею 50,7 кв.м., загальною площею 83,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0031/08/27/1-ЕZkvW, відповідно до умов якого Банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 28 000 доларів США строком до 26 липня 2019 року.

У кредитному договорі зазначено, що забезпеченням виконання зобов'язання за даним договором є нерухомість, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.10.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Форум» 15 469 доларів США 14 центів заборгованості за кредитним договором № 0031/08/27/1-ЕZkvW від 29.08.2008, яка складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 1 609,52 доларів США; поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 13 710 доларів США; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 81,71 доларів США; поточної суми заборгованості за нарахованими процентами -67,91 доларів США, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» 9125 грн. 68 коп. пені та 5000 грн. штрафу за кредитним договором № 0031/08/27/1-ЕZkvW від 29.08.2008.

В матеріалах справи відсутні дані про те, чи виконується вищезазначене рішення суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з частиною першою ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що за положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою ст. 33 Закону України «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Враховуючи викладене, позивач не позбавлений права задовольнити свої вимоги стягувача-іпотекодержателя в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0031/08/27/1-ЕZkvW від 29.08.2008 року, оскільки має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зазначений висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 19 квітня 2014 року № 6-13цс14.

Таким чином, беручи до уваги, що задоволення позовних вимог може призвести до подвійного стягнення, позов, за викладеними в ньому підставами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212, 213 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення в порядку ч. 1 статті 294 ЦПК України.

Суддя