Рішення № 55560585, 12.01.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23815/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2015

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

та представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_5, реєстраційної служби Хмельницького МРУЮ,

третьої особи: управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради

про визнання незаконним та скасування свідоцтва право власності на земельну ділянку та свідоцтва про державну реєстрацію

в с т а н о в и в :

У листопаді місяці 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся із позовом до суду, який мотивує тим, що він отримав у власність за заповітом одну другу частину житлового будинку за номером 27 з відповідною частиною надвірних будівель, які розташовані по АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 08 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Пруняк Ю.В.

Спадкодавець ОСОБА_7 отримав нерухоме майно вказаний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори 10 вересня 1986 року.

Спадкове майно складається із однієї другої частини житлового АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 513 кв.м.

У 1988-1999 роках ОСОБА_8 без письмового дозволу користувача земельною ділянкою та без рішень міської ради про виділення земельної ділянки під спорудження будинку та без проектно-дозвільних документів на земельній ділянці, замість літньої кухні, поруч із старим будинком самовільно збудувала житловий будинок.

Самовільно збудований будинок позбавляє його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому правом власності.

Однак відповідач ОСОБА_5 29 листопада 2013 року отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0422 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та в подальшому отримала свідоцтво про Державну реєстрацію та кадастровий номер земельної ділянки та присвоєно АДРЕСА_1. Просить визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, скасувати його державну реєстрацію та кадастровий номер.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, просять їх задоволити. Суду пояснили, що земельна ділянка площею 1026 кв.м. надана для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд забудовнику жилого АДРЕСА_1. Спадкодавець ОСОБА_7 став власником жилого будинку, господарських будівель і споруд відповідно до посвідченого договору купівлі-продажу 10 вересня 1986 року та став землекористувачем земельної ділянки на якій він розміщений.

Позивач не погоджується із позицією відповідача та її представника стосовно того, що внаслідок смерті ОСОБА_7 земельна ділянка стала вільною, і нею має розпоряджатись Хмельницька міська рада, приймаючи рішення про передачу її у власність ОСОБА_5

Рішення сесії Хмельницької міської ради за № 28 від 30.10.2013 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд земель житлової та громадської забудови він оспорювати не бажає, однак воно є незаконним.

Не заперечує факту будівництва такого будинку матір»ю відповідачки при житті спадкодавця ОСОБА_7 у 1986 році, котрий до дня смерті не проживав у старому будинку та по суті не оспорював факту проведення самочинного будівництва.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник заявленого позову не визнали, вважають його незаконним та не обгрунтованим за наступних підстав. Суду пояснили, що відповідач є донькою спадкодавця ОСОБА_7, котрий був власником половини жилого будинку АДРЕСА_1. У означеному будинку вони залишись проживати з матір»ю після розлучення із батьком, оскільки будинок був старим, її дід по матері, з 1987 року самовільно збудував будинок у дворі спірного будинковолодіння за згодою ОСОБА_7, власника будинку. Позивач не заперечує факту користування всією земельною ділянкою, оскільки на ній споруджений житловий будинок та на якій знаходиться і будинок позивача.

З 1999 року вона постійно проживає у цьому будинку, фактично користується земельною ділянкою на яку 29.11.2013 року видане свідоцтво про право власності.

Департаментом архітектури містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради листом від 30.03.2015 року проекти розподілу територій не розроблялись та не затверджувались, рішень щодо розробки/затвердження планів кварталів не приймалось, рішень сесії Хмельницької міської ради та її виконавчого комітету про надання у користування або у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймалося, земельно-шнурових книг немає.

Згідно статті 1225 Цивільного кодексу України право власності до спадкоємців жилого будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки заповітом розмір земельної ділянки не визначений, а будь-яких доказів того, що земельна ділянка, яка надана їй у власність, необхідна для обслуговування будинку позивача ним не надано. Рішенням Хмельницької міської ради за № 35 від 12.12.2012 року надано їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0422 га, а рішенням сесії Хмельницької міської ради за № 28 від 30.10.2013 року проект землеустрою був затверджений та на підставі вказаного рішення їй було видане свідоцтво про право власності та зареєстроване право власності.

Судом роз»яснено позивачу та його представнику положення частини 4 статті 10 ЦПК України їх права та обов»язки щодо оскарження рішення сесії міської ради стосовно надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_5

Представник реєстраційної служби Хмельницького МРУЮ в судове засідання не з»явився, подав заяву у якій просить справу слухати у відсутність її представника.

Представник управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради в судовому засіданні проти поданого позову заперечує. Суду пояснив, що спадкодавець ОСОБА_7 землекористувачем земельної ділянки не був, тому позивач ОСОБА_4 її успадкувати не міг, а відтак вона відносилась де земель комунальної власності та передана у власність ОСОБА_5 в порядку відведення для обслуговування жилого АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку експертизи для обслуговування однієї другої частини жилого будинку, належного позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, необхідна площа земельної ділянки має становити 0, 0072 га та земельна ділянка надана відповідачеві та земельна ділянка, яка необхідна для обслуговування жилого будинку належного позивачеві не накладаються одна на одну.

Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення відповідача, її представника, та представника третьої особи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що згідно рішення Проскурівського міськвиконкому від 07 червня 1948 року за № 19 ОСОБА_9 виділено земельну ділянку під будівництво (за Кам»янецьким переїздом) За матеріалами інвентарної справи згідно договору на право забудови від 24 червня 1948 року міськкомунгосп здав забудовнику ОСОБА_9 ділянку комунальної землі під забудову в місті Проскурові за Кам»янецьким переїздом по вулиці Танкістів.

За цим договором на право забудови міським комунальним господарством виконавчого комітету Проскурівської ради депутатів трудящих та ОСОБА_9 ОСОБА_10, укладеного 24 червня 1948 року на підставі рішення виконкому від 07.06.1948 року забудовнику відведено земельну ділянку під забудову площею 1026 кв.м. Вказана земельна ділянка ОСОБА_9 була забудована та жилий будинок зданий до експлуатації, котрий ним був відчужений 13 січня 1952 року. Означений жилий будинок відчужувався неодноразово, і останнім договором купівлі-продажу житлового будинку від 10 вересня 1986 року власником однієї другої частини жилого будинку став ОСОБА_7 Означені обставини підтверджуються генеральним планом (схемою) земельної АДРЕСА_1, котра знаходилась у користуванні її власників.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, і згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом право на означений будинок має позивач.

29 листопада 2013 року на ім»я ОСОБА_5 видане свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0422 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та того 29.11.2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано реєстраційною службою Хмельницького МРУЮ земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач та його представник вважають, що позивач не має права на означену земельну ділянку, оскільки Департаментом архітектури містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради листом від 30.03.2015 року проекти розподілу територій не розроблялись та не затверджувались, рішень щодо розробки/затвердження планів кварталів не приймалось, рішень сесії Хмельницької міської ради та її виконавчого комітету про надання у користування або у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймалося, земельно-шнурових книг немає, що підтверджується листом від 30.03.2015 року за № 1039/01-11.

З висновку експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро судових будземекспертиз» за № 273/015 від 16 листопада 2015 року фактична площа земельної ділянки з врахуванням фактичних меж та огорож, враховуючи наявність житлового АДРЕСА_1 становить 0,0238 га (238 кв.м.). Площа земельної ділянки за цим висновком, яка необхідна для обслуговування 1/2 частини житлового АДРЕСА_1 становить 0,0072 кв.м. 972 кв.м.) Означена частина земельної ділянки та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 між собою не накладаються.

За міркуванням відповідача ОСОБА_5 та її представника земельна ділянка спадкодавцеві не належала (не перебувала ні в користуванні, ні у власності), а тому відповідно передаватися у спадок не може.

Однак така позиція не узгоджується із положеннями закону, є незаконною та неприйнятною з наступних підстав.

Так, згідно положень частини 1 статті 90 Земельного кодексу УРСР, котра була чинною на момент придбання ОСОБА_7 однієї другої частини за договором купівлі-продажу будинку земельної ділянки на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Тому за наведених обставин при умові переходу у власність спадкодавцеві ОСОБА_7 однієї другої частини будинку до нього перейшло і право користування половиною земельної ділянки площею 513 кв.м.

Спадкодавець ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Згідно вимог частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, яка діяла на час смерті спадкодавця визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Однак, відповідач та її представник посилається на те, що спадкодавець ОСОБА_7 не був землекористувачем земельної ділянки, тому згідно положень статі 1225 ЦК України до ОСОБА_4 не могла перейти земельна ділянка за нормами цього закону, вона належала Хмельницькій міській раді. Однак такі твердження є хибними.

В свій час Проскурівський виконавчий комітет розпорядився належною їй земельною ділянкою та надав її для будівництва та обслуговування жилого будинку ОСОБА_9

Відповідач у запереченнях проти позову та представник управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради посилаються на те, що означена земельна ділянка належить до комунальної власності Хмельницької міської ради, оскільки ні у користуванні, ні у власності ОСОБА_7 не перебувала, а відтак в порядку відведення передана у власність ОСОБА_5

Однак, оскільки земельна ділянка була надана для будівництва жилого будинку в свій час ОСОБА_9 Хмельницька міська рада рішенням за № 28 від 30.10.2013 року в порядку відведення надала частину означеної земельної ділянки площею 422 кв.м. ОСОБА_11 Хоч і означене рішення позивачем не оспорюється видача свідоцтва про право власності на означену земельну ділянку на ім»я відповідача є неправомірним, позаяк відповідно до вимог статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є - добровільна відмова від права користування земельною ділянкою або вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Однак Хмельницька міська рада не провела вилучення означеної земельної ділянки, та надала її у приватну власність ОСОБА_5 в порядку відведення.

На підставі частини 5 статті 116 Земельного кодексу України,яка діяла на час прийняття рішення сесією Хмельницької міської ради 30.10.2013 року земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Однак, суд не встановив, що земельна ділянка була вилучена у попереднього користувача ОСОБА_7 для передачі її у власність у встановленому законом порядку за рішенням сесії Хмельницької міської ради.

Правомірність користування земельною ділянкою ОСОБА_7 та членами його колишньої родини, в тому числі і ОСОБА_5 по суті не заперечується і нею самою, адже із її пояснень слідує, що її матір ОСОБА_8 з дозволу спадкодавця ОСОБА_7 у 1988 році збудувала без належного дозволу та проекту жилий будинок на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому на якій розташований будинок, що тепер належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Тому на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку про те, що земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 у м. не була вільною, а тому Хмельницька міська рада в порядку відведення не могла вирішувати питання про передачу її у власність ОСОБА_5 та у зв»язку з цим правомірності вимог позивача щодо скасування свідоцтва про право на означену земельну ділянку та її державної реєстрації.

Рішення сесії Хмельницької міської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 не впливає на розгляд справи по суті у зв»язку із не бажанням позивача ставити питання про скасування.

Підлягає скасуванню державна реєстрація вказаної земельної ділянки та її кадастровий номер, оскільки суд виходить із того, що кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10.60,83, 84, 212, 215 ЦПК України, статті 90 Земельного кодексу УРСР 1970 року, статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,422 га видане на ім'я ОСОБА_5, державну реєстрацію від 29.11.2013 року та кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в сумі 243,6 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного Суду Хмельницької області.

Суддя: