Рішення № 55560457, 08.02.2016, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2296/15-ц

2/683/1005/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької

області в складі :

головуючої - судді Бондарчук Л.А.

при секретарі Борикіній Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, з участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність,

встановив:

07 вересня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність позивача, посилаючись на те, що 17 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11079344000, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 10000 доларів США під 12,3 відсотка річних строком до 18 жовтня 2021 року.

З метою забезпечення належного виконання позичальником за кредитним договором 17 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований по пров. Покришкіна 4 в м.Старокостянтинові.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав за кредитами, з яким останнє набуло права кредитора за вищезазначеним кредитним та забезпечувальним договорами.

Позичальник взяті на себе зобовязання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року його заборгованість перед кредитором становить 337248 грн. 40 коп., яку в добровільному порядку він повернути відмовляється, а тому позивач просить задовольнити його вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу шляхом передачі його у власність.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у випадку неявки відповідача не заперечив, щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2М в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Із письмової згоди представника позивача, суд ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11079344000, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 10000 доларів США під 12,3 відсотка річних строком до 17 листопада 2016 року.

Додатковою угодою №1 від 3 лютого 2009 року було внесено зміни до основного договору, зокрема перенесено строки виконання зобовязання із сплати процентів, а також змінено кінцевий строк повернення кредиту до 18 жовтня 2021 року.

Додатковою угодою №2 від 3 лютого 2009 року було внесено зміни щодо схеми погашення кредиту, а саме визначено ануїтентні платежі в сумі 112 дол. США.

17 листопада 2006 року було укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_1, яким було забезпечено належне виконання взятих на себе зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором 11079344000, за яким в іпотеку передано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 196,5 кв.м, житловою площею 57,3 кв.м. по пров. Покришкіна в м. Старокостянтинові.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитним договором 11079344000 від 17 листопада 2006 року.

Відповідач взятих на себе зобовязань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року його заборгованість перед банком становить 15286,20 дол. США, в тому числі 7916,75 дол. США заборгованість по тілу кредиту, 7369,45 дол. США.

Зазначені обставини підтверджуються копією кредитного договору, договором іпотеки, довідкою про заборгованість, копією договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В силу ч.1 ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями частини першоїстатті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За змістомст.37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобовязаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до звіту про оцінку наданого ТОВ «Експертна компанія «Професіонал»» ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого по пров. Покришкіна 4 в м. Старокостянтинові Хмельницької області загальною площею 196,5 кв.м. становить 1105328 грн. без ПДВ.

Сума заборгованості по кредиту становить 15286,20 дол. США, що еквівалентно 353827 грн. 24 коп.

Перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених вимог іпотекодержателя становить 676350 грн. 72 коп. = 751500 грн. 80 коп. х 90%/100%.

Крім цього житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по пров. Покришкіна 4 в м. Старокостянтинові є єдиним житлом іпотекодавця, а тому рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ст.1 якого, визначено, що протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

При відмові у задоволенні іншої позовної вимоги про визнання права власності на предмет іпотеки судом враховується розяснення п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зокрема, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України становлять 3654 грн., які слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.525, 526, 610, 611 п.1, 612 ч.1,1048, 1049, 1050 1054 ЦК України ст.ст.11,33,37,39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11079344000 від 17 листопада 2006 року в сумі 15 286,20 дол. США, що еквівалентно 353827 грн. 24 коп. укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 звернути стягнення на цілий житловий будинок літера «А-1», хлів цегляний літера «Б-1», хлів камінний літера «В-1», льох камінний літера «в-1», огорожу

металеву літера «№1, №2, №3-1» загальною площею 196,5 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м., що розташовані на земельній ділянці по пров. Покришкіна 4 в м. Старокостянтинові та належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 10.03.1988 р., посвідченого Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1262 та зареєстрованого в Старокостянтинівському БТІ в реєстрову книгу №19 номер запису 3669, реєстраційний номер 16329843 шляхом набуття власності Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на вищезазначене майно за ринковою вартістю 1105328 грн. без ПДВ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер 18782117978 перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених вимог іпотекодержателя в сумі 676350 грн. 72 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 3654 грн.

Рішення на час дії Закону України ««Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» виконанню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: