Справа № 1309/9648/12
ПОСТАНОВА
судового засідання
08 лютого 2016 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді Палюх Н.М.
при секретарі Петришин Г.Я.
з участю прокурора Замараєва Р.В.
та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання захисника підсудної ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу,
встановив :
В судовому засіданні захисник підсудної ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу щодо його підзахисної із тримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на те, що ОСОБА_4 інкримінується ряд злочинів, вчинених в складі злочинної організації, в якій вона за версією слідства, разом з ОСОБА_5 є співорганізаторами, проте причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину в складі злочинної організації спростовується навіть поверхневим вивченням матеріалів справи, зокрема протоколами допитів ряду свідків. Вироком Личаківського районного суду м.Львова від 17.04.2014р. ОСОБА_4 виправдано за ст. 191 ч.5 та ст.366 ч.2 КК України. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок суду змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.3641 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу. З 24.01.2011р. ОСОБА_4 утримується під вартою, підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на досудовому слідстві мали суто формальний характер, так як ОСОБА_4 жодного разу без поважних причин не ухилялася від явки до органів слідства, не перешкоджала встановленню істини по справі. Продовження строку запобіжного заходу не може ґрунтуватися на підставах його обрання, про що неодноразово в своїх рішеннях вказує Європейський суд з прав людини (справи Осипенко проти України, Пєшков проти України). За час перебування в ЛСІ погіршився стан здоров'я ОСОБА_4, вона перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ з діагнозом: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги 2ФК, шлуночкові тахікардія, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня 3 стадії, дифузний кардіосклероз НК-А, дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ступеня за гіпертонічним типом, хронічний вторинний нефрит, вона періодично отримує лікування амбулаторно. Від отриманого лікування стан її здоров'я не покращився, при даних захворюваннях рекомендовано дообстеження та лікування в спецмедзакладі кардіологічного та неврологічного профілю. Окрім того, ОСОБА_4 позитивно характеризується. На даний час не має достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може ухилитись від суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Окрім того, 26.11.2015р. прийнято Закон України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув"язення у строк покарання», відповідно до якого при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього увязнення зараховується з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Подальше тримання ОСОБА_4 під вартою є безпідставним і не обґрунтованим, а тому, беручи до уваги Закон України „Про амністію у 2014році", нормами якого має намір скористатися підсудна, а також ряд рішень Європейського суду з прав людини, є підстави для зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про не виїзід.
Підсудна ОСОБА_4 підтримала заявлене захисником ОСОБА_2 клопотання, покликаючись на мотиви такого, та просить змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Прокурор заперечив проти заявленого клопотання через відсутність підстав для зміни підсудній запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Просить клопотання залишити без задоволення.
З урахуванням думки прокурора, потерпілих, які заперечили проти заявленого клопотання, підсудних та захисників, які підтримали заявлене клопотання, матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку
Зміна одного запобіжного заходу іншим здійснюється судом з додержанням вимог, передбачених ч.1 ст.165 КПК України 1960р. Запобіжний захід змінюється, коли відпаде необхідність в раніше обраному запобіжному заході, що може бути зумовлено зміною обставин, що були підставою і умовою до застосування запобіжного заходу (ст.ст.148, 150 КПК 1960 р.).
Відповідно до положень ст. 274 КПК України 1960 року, суд під час розгляду справи, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, відповідно ч.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого заарештовано згідно із положеннями п.п. "с" п.1 цієї статті має право на забезпечення розгляду справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'являтися на судове засідання.
За матеріалами справи, постановою Галицького районного суду м.Львова від 27.01.2011 р. ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. В обгрунтування підстав обрання саме такого запобіжного заходу зазначено, що суд враховував особу обвинуваченої, факт ухилення від явки до органів слідства, ступінь тяжкості злочинів, в яких вона обвинувачується, і з метою запобігання перешкоджанню встановлення істини у справі, продовження злочинної діяльності, ухилення від слідства та суду обирає саме такий запобіжний захід.
Постановами суду продовжено ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Вироком Личаківського районного суду м.Львова від 17.04.2014р., який ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08.07.2014р. залишено без змін, ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України ( в редакції від 11.01.2007р.) та призначено їй покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленнмя права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Строк відбуття покарання ОСОБА_4, в частині позбавлення волі, обчислювати з моменту приведення вироку у виконання. ОСОБА_4 визнано невинною та виправдано за ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2015р., вирок Личаківського районного суду м.Львова від 17.04.2014р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 08.07.2014р. щодо ОСОБА_4 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.2 ст.364 КК України (в редакції закону від 11.01.2007р.) на ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції закону від 17.01.2012р.) та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 15000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції строком на три роки.
З долучених до клопотання листів Львівської УВП (№19) від 24.09.2015 р., від 22.01.2016р. вбачається, що ОСОБА_4 за час перебування в ЛСІ зарекомендувала себе з позитивної сторони. Вона перебуває на диспансерному обліку у медичній частині ЛСІ з діагнозом: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги 2ФК, шлуночкові тахікардія, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня 3 стадії, дифузний кардіосклероз НК-А, дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ступеня за гіпертонічним типом, хронічний вторинний нефрит, постійно отримує лікування амбулаторно. Від отриманого лікування загальний стан здоров'я не покращився. При даних захворюваннях для вирішення подальшої тактики лікування рекомендовано дообстеження та лікування в спецмедзакладі кардіологічного, неврологічного профілю.
Згідно Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув"язення у строк покарання», частину 5 ст. 72 КК України викладено в новій редакції, де вказано, що зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведене, а також обставини вчинення дій та роль у вчиненні інкримінованих злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_4, дані про особу ОСОБА_4, 1959 р. народження, її незадовільний стан здоров'я, та те, що вона перебуває під вартою з 24 січня 2011 року, а розгляд даної справи займе ще тривалий час, а також те, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що на даний час необхідність в обраному запобіжному заході не відпала, інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підсудною процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 165, 273, 274 КПК України 1960 року, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника підсудної ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити підсудній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- з'являтися на виклики до суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це суд;
- повідомляти суд, в провадженні якого перебуває справа, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підсудну ОСОБА_4, що у разі порушення покладених на неї обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 55556728, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 08.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1309/9648/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: