Рішення № 5555337, 12.12.2007, Харцизький міський суд Донецької області

2-4643/2007р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2007 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Нікіфорова М. Ю.

при секретарі - Недікової О.О.,

з участю адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про відшкодування спричиненої шкоди, заподіяної в результаті порушення відповідачем ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, указуючи, що 16 квітня 2007 року, приблизно о 14 годині ОСОБА_6, знаходячись в трудових відносинах з СПД ОСОБА_7 у робочий час керував автобусом „Богдан А-09202", державний номер НОМЕР_1, який на підставі договору оренди належав відповідачу. У вказаний час, здійснюючи рух по вул. К.Цеткін міста Харцизька ОСОБА_6 порушив вимоги п.п.1.5., 12.3 Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на ОСОБА_8, який переходив проїзну частину вул. .К.Цеткін, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, в наслідок яких настала смерть ОСОБА_8 Винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину встановлена постановою Харцизького міського суду від 07 серпня 2007 року, згідно якого останній звільнений від відповідальності на підставі Закону України „Про амністію".

Позивач ОСОБА_2 , син загиблого, просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у вигляді понесених ним витрат на поховання батька, а саме, оплата послуг по похованню-178, 36 грн., оплата церковного обряду - 91, 75 грн., оплата транспортних послуг-99, 49 грн., оплата ритуальних аксесуарів - 1083 грн., закупівля квітів-100 грн., оплата поминального обіду- 3510 грн., витрати , понесены на встановлення надгробного памьятнику - 4165 грн., а загалом - 9227, 50 грн.50 коп. Також просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., оскільки морально страждав, втративши близьку людину, переживає, чим був порушений нормальний уклад його життя. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати, повьязані з наданням правової допомоги - 1000 грн.

Позивач ОСОБА_3, дружина загиблого, просить стягнути на її користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн., так як смерть чоловіка, завдала їй душевну травму, вона на має можливості спокійно спати, продуктивно працювати, морально страждає, чим порушений нормальний ритм її життя.

Позивач ОСОБА_10, донька загиблого, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у вигляді втрати утримання, на якому знаходилась у загиблого, у зв'язку із продовженням після досягнення повноліття навчання у ДоННТУ, посилаючись на те, що навчається на платному відділенні, і повинна оплачувати по 1300 грн. за семестр. Вона мала можливість розраховувати на утримання з боку батька до закінчення навчання, тобто до червня 2010 року, та просила стягнути шкоду у розмірі 1466, 86 грн. щомісячно. В судовому засіданні змінила позовні вимоги, та просить, у зв'язку із тим, що припинила навчання, та втратила право на вказане відшкодування, стягнути з відповідача плату за навчання за один семестр - 1300 грн. Також просить стягнути на її користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн., так як смерть батька, завдала їй душевну травму, вона на має можливості спокійно спати, продуктивно працювати, нервує, чим порушується нормальний ритм її життя.

2

Представник відповідача позов визнала частково. Не заперечує проти стягнення на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 1360 грн. 75 коп., а саме -оплата послуг по похованню - 178, 36 грн., оплата транспортних послуг - 99, 39 грн., та оплата ритуальних аксесуарів - 1083 грн., оскільки позивачем надано докази по вищевказаним витратам. Інші витрати, які просить стягнути на свою користь позивач ОСОБА_2 документально не підтверджені, тому в цієї частині позову просить відмовити. Не згодна з розмірами моральної шкоди, яку просять стягнути позивачі, просить знизити суму моральної шкоди, оскільки позивачами не обґрунтовані ці вимоги, не надано медичних документів, підтверджуючих порушення нормального ритму життя, а також врахувати те, що загиблий під час наїзду знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Просить відмовити у позові ОСОБА_2 стосовно стягнення 1300 грн. за навчання, так як у наданій суду квитанції не вказано семестр, за який вказана плата внесена.

Третя особа - ОСОБА_6 пояснив, що працював водієм у СПД ОСОБА_7 та 16 квітня 2007 року під час виконання робочих обов'язків, на автобусі „Богдан" СПД ОСОБА_7, був учасником ДТП, у результаті якого настала смерть ОСОБА_8., який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Постановою Харцизького міського суду від 07.08.2007 року його було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію". Він пропонував родині загиблого матеріальну допомогу, від якої вони відмовилися.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно постанови Харцизького міського суду Донецької області від 7 серпня 2007 року встановлено, що 16 квітня 2007 року, приблизно об 14 годині, ОСОБА_11, керуючи автомобілем марки „Богдан А09202", державний номер НОМЕР_1, по автодорозі вул. .К.Цеткін міста Харцизька, порушив Правила дорожнього руху, та здійснив наїзд на ОСОБА_8, у результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться по ступеню важкості до тяжких тілесних ушкоджень, та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого. Вказаною постановою суд звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі Закона України „Про амністію", закрив кримінальну справу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, збереженням чи утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право і т.д.) володіє транспортним засобом, використання, чи збереження зміст якого створює підвищену небезпеку.

Згідно договору (найму) оренди автомобілю від 27 січня 2006 року, укладеного між ТОВ Науково-виробничої комерційної фірми „Альянс" та СПД ОСОБА_12, ТОВ НВКФ „Альянс" передало СПД ОСОБА_12 в користування автомобіль (автобус пасажирський) марки „Богдан АО 9202, 2006 року випуску, і згідно п.4.1. та 4.2. вказаного договору термін оренди складає один рік з моменту передачі транспортного засобу актом приймання-передачі., строк оренди може бути збільшений або скорочений тільки за згодою сторін.

28 лютого 2006 року між ТОВ НВКФ „Альянс" та ОСОБА_13. укладена угода про внесення змін до договору (найму) оренди автомобілю, згідно якої п.4.2. договору (найму)оренди автомобілю, викладено у такій редакції: Строк (найму) оренди автомобілю може бути збільшений або скорочений тільки за згодою сторін. Якщо ні одна із сторін за десять днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про бажання його розірвати, договір вважається продовжений терміном на один рік".

Таким чином, судом встановлено, що володільцем автобусу пасажирського марки „Богдан АО 9202, 2006 року випуску, на час ДТП була СПД ОСОБА_12

3

Із типового договору між працівником і фізичною особою від 12 березня 2007 року, углядається, що ОСОБА_6 знаходився у трудових відносинах з СПД ОСОБА_7, працював водієм.

Згідно ч.1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Із наданих позивачем ОСОБА_2 документів слідує, що він витратив на поховання ОСОБА_8, та на спорудження надгробного пам'ятника - 9227, 50 грн.50 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути вищевказану суму.

Відповідно до ст. . 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: згідно п.1 - дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Згідно ч.2. вказаної статті шкода особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Згідно договору про навчання ОСОБА_2 навчалася у ДонНТУ, і плата за навчання складає 1300 грн. за семестр.

Із наданої квитанції вбачається, що позивачем ОСОБА_2 сплачено за навчання до ДВНЗ "ДОННТУ" 1300 грн.

Судом встановлено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_2 составляв 1262, 39 грн., пенсія - 1472, 36 грн., страхові виплати - 429, 31 грн., а загалом - 3164, 06 грн.

Ураховуючи среденьомісячний доход ОСОБА_2 та суму, виплачену ОСОБА_2. за семестр навчання, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 виплачену нею суму за навчання., тобто 1300 грн.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується його дружині, дітям.

Судом встановлено, що діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду, оскільки вони страждають від горя втрати близької людини, нормальний ритм та взаємовідносини в сімь'ї нарушено.

Суд, вирішуючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, враховує характер страждань позивачів, те, що втративши чоловіка, та батька, позивачі відчувають глибокі душевні переживання, нормальний ритм життя їх родини було порушено, і вважає за можливе стягнути на користь позивача ОСОБА_3 з відповідача у відшкодування моральної шкоди - 10000 грн., на користь ОСОБА_2 - 7000 грн., та на користь ОСОБА_10 - 7000 грн.

Суд також знаходить необхідним стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_10 понесені ним витрати на надання правової допомоги у розмірі 1000 грн.

Також у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача усі судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 1187, 1201, 1200, 1168 ЦК України , ст. ст. 88, 10, 30, 60, 79, 84, 213-215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

4

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний РФ, ІНН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду - 9227, 50 грн.50 коп., моральну шкоду - 7 000 грн., за надання правової допомоги - 1000 грн., а загалом - 17 227 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний РФ, ІНН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду -10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний РФ, ІНН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 - матеріальну шкоду - 1300 грн., та моральну шкоду - 7 000 грн., а загалом - 8 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати - 105 грн. та 8 грн.50 коп., на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКНО 24165154, отримувач - місцевий бюджет м. Харцизька.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Держбюджету Ворошиловського району м. Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн. (р/р 31216259700004, отримувач - Держбюджету Ворошиловського району м. Донецька УДК у м. Донецьку, СДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу: ІТЗ до Харцизького міського суду (код суду № 37).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Донецької області через Харцизький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295

ЦПК України.