Рішення № 55552625, 08.02.2016, Оболонський районний суд міста Києва

08.02.2016 Справа № 756/12698/15-ц

унікальний № 756/12698/15-ц

провадження № 2/756/1041/16

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Маринченко М.М.‚

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на вказану квартиру.

Позивач звернулася до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на відсутність правовстановлюючого документа на спірну квартиру.

Позивач посилається на те, що вказана постанова прийнята нотаріусом тому, що після смерті батька позивач не зміг знайти правовстановлюючі документи на квартиру, зокрема свідоцтво про право власності на житло.

Посилаючись на те, що у нього відсутні умови для оформлення прав на вказану квартиру в нотаріальній конторі, позивач просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить слухати справу за відсутності представника відповідача та прийняти рішення на підставі поданих позивачем доказів згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи - Головного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить слухати справу за відсутності представника третьої особи та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 30 травня 2014 року.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 28 січня 1995 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьком є ОСОБА_2

З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 21 грудня 2015 року №16527 (И-2015), наданої на запит суду, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 листопада 2003 року Комунальним підприємством «Управління житлового господарства» Оболонського району м. Києва, інформація щодо обтяження на вказану квартиру відсутня.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №49284442 від 08 грудня 2015 року вбачається, що відомості щодо спірної квартири у вказаних реєстрах відсутні.

Згідно довідки КП «Житлосервіс «Куренівка» № 23497 від 04 червня 2014 року, ОСОБА_2 був зареєстрований АДРЕСА_1 з 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач 29 травня 2014 року звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач є сином померлого і є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці, крім позивача, з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Відповідно до п. п. 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської нотаріальної контори від 14 листопада 2014 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка належала померлому ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану квартиру.

Як вбачається з пояснень позивача, правовстановлюючі документи на спірну квартиру зберігались у його батька, після смерті якого він не зміг їх знайти, вказані документи можливо є загубленими, можливість встановити їх місцезнаходження відсутня.

Відповідно до вимог чинного законодавства з заявою про видачу дублікату правовстановлюючого документу у разі його втрати, може звернутися лише власник нерухомого майна.

На підставі викладеного судом встановлено відсутність умов для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька у нотаріуса, тому його вимоги про визнання за ним в судовому порядку права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 49,6 кв.м, житлова площа 29,3 кв.м) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко