Ухвала суду № 55551916, 11.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7841/15

провадження № 2/753/9252/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зокрема про визнання права власності на двохкімнатну квартиру в Дарницькому районі м. Києва - АДРЕСА_1,

Встановив:

Позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом.

Вважаю, що заява подана з порушенням вимог ч.5 ст.119 ЦПК України.

Так, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, який позивач сплатила лише у сумі 836 грн. 12 коп. - яка кореспондує визначеній позивачем ціні позову.

Проте, згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування

Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується вимог майнового характеру - визнання права власності на вказану двохкімнатну квартиру в м. Києві, вартість якої є більшою ніж сума 365400 грн., що на думку суду є загальновідомою обставиною, що також підтверджується і даними щодо мінімальної вартості такої квартири, які містяться на Національному порталі нерухомості, суд попередньо визначив розміру судового збору у сумі 3654 грн. (ст.4 Закону України "Про судовий збір") - згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2015 року та було вирішено: залишити без руху позовну заяву з наданням заявнику строку для виправлення недоліків - 5 днів. Копію вказаної ухвали ОСОБА_4, яка є представником позивача згідно з довіреністю (виданої строком на три роки а.с.22) від 07 листопада 2013 року (що встановлено і в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року а.с.36зв.) отримала 23.11.2015 року (згідно з її розпискою у рекомендованому листі), проте вказані недоліки позову не були усунуті.

Судом враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п.16 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17.10.2014 року №10:

- розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру;

- при цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК);

- проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК).

При цьому, позивачем визначена ціна вказаного позову - 83611 грн. 47 коп., яка вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного спірного майна - двохкімнатної квартири в Дарницькому районі м. Києва - АДРЕСА_1.

З положень ч.2 ст.121 ЦПК України вбачається: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положень ч.5 ст.121 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.121 ЦПК України заяву належить повернути.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

Ухвалив:

Повернути позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зокрема про визнання права власності на двохкімнатну квартиру в Дарницькому районі м. Києва - АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: