Рішення № 55549157, 27.01.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/898/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.при секретаріКовальчук В.С.,з участю позивачаОСОБА_3,представника позивачаОСОБА_4,відповідачівОСОБА_5, ОСОБА_6,представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кузнецовського міського комунального підприємства про встановлення порядку користування квартирою, зобов'язання укласти окремі договори про надання послуг, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кузнецовського міського комунального підприємства (надалі - КМКП) про встановлення порядку користування спільною квартирою АДРЕСА_1, зобов'язання КМКП укласти з ним та відповідачами окремі договори про надання житлово-комунальних послуг, а також стягнення з ОСОБА_5 половини понесених ним витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.07.12 р. по 01.07.15 р. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач та відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками вищезазначеної квартири, не можуть дійти згоди щодо порядку користування спільною квартирою. ОСОБА_3 просив виділити йому у користування житлову кімнату площею 11,7 кв.м., а житлову кімнату площею 15,9 кв.м. залишити у спільному користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, нежитлові приміщення (кухню, коридор, лоджію, ванну, туалет) залишити у спільному користуванні, зобов'язати КМКП укласти з ним окремий договір про надання житлово-комунальних послуг, а також стягнути з ОСОБА_5 9447,97 грн. як ? частини понесених ним витрат на оплату житлово-комунальних послуг та квартирної плати за три роки, що передують пред'явленню позову.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав повністю та пояснив, що спірна квартира на праві спільної сумісної власності належить йому, його колишній дружині ОСОБА_5 та їх сину ОСОБА_6, який на даний час навчається в м.Києві. Він проживає у зазначеній квартирі весь час, сплачуючи квартирну плату та плату за житлово-комунальні послуги в повному обсязі за всіх мешканців.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та з підстав, викладених у позові, просив суд його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнали та пояснили, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 позивач зайняв меншу кімнату у їх квартирі, у зв'язку з чим відповідачі змушені були зайняти вдвох більшу кімнату. При цьому ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_5 у користуванні ванною кімнатою та кухнею, а також систематично відвідує їх кімнату для користування лоджією. ОСОБА_5 пояснила також, що незважаючи на сплату ОСОБА_3 одноособово квартирної плати та плати за комунальні послуги, вона не згідна з вимогою про стягнення з неї половини цих витрат, оскільки самостійно сплачувала увесь цей час за електроенергію, кабельне телебачення та телефон.

Представник відповідача ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Представник КМКП до суду не з'явився, від відповідача надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що у разі визначення порядку користування спільною квартирою, відповідач не заперечує проти задоволення вимоги про зобов'язання укласти окремі договори про участь у витратах з утримання будинків та прибудинкової території. У заяві представник відповідача просив суд розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. Підставами для такого висновку суду стало наступне.

Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно Рівненською атомною електростанцією 17 січня 2001 року, зареєстрованого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» за реєстровим номером 27-7-5878.

У зазначеній квартирі зареєстровані співвласники ОСОБА_3 та ОСОБА_5, місце проживання ОСОБА_6 у вказаній квартирі на даний час не зареєстроване у зв'язку з вибуттям його на навчання до м.Києва. Таке встановлено з пояснень учасників процесу, їх паспортів, і дані обставини ніким не оспорюються.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано 16.06.09 р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим 04.11.14 р. відділом ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції.

З пояснень учасників процесу судом встановлено також, що з серпня 2014 року ОСОБА_6 у квартирі не проживає, а після розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 між співвласниками склався такий порядок користування спільною квартирою, при якому позивач займає меншу кімнату площею 11,7 кв.м, а відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - більшу кімнату площею 15,7 кв.м.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтями 369, 370 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Із змісту позову, а також пояснень сторін вбачається, що угоди про порядок користування спільним майном співвласниками не досягнуто.

З пояснень сторін, а також технічного паспорту на спірну квартиру судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 50,1 кв.м., житлову площу 27,6 кв.м. та складається з двох житлових кімнат площею 15,9 кв.м. та 11,7 кв.м.

Виходячи з того, що житлова площа квартири складає 27,6 кв.м, і вона на праві спільної власності належить трьом особам, суд прийшов до висновку, що на кожного з співвласників припадає по 9,2 кв.м. житлової площі.

Так як квартира має дві ізольовані житлові кімнати, позивач припинив вести спільне господарство з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, просить виділити йому в користування меншу житлову кімнату площею 11,7 кв.м., враховуючи, що спір про користування спільною квартирою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутній, і між сторонами вже склався такий порядок користування квартирою, при якому меншу кімнату займає ОСОБА_3, а більшу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд прийшов до висновку про можливість встановлення між співвласниками такого порядку користування квартирою, при якому ОСОБА_3 слід надати у володіння та користування ізольовану житлову кімнату площею 11,7 кв.м., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у спільне володіння та користування - житлову кімнату площею 15,9 кв.м, а кухню, коридор, ванну, санвузол, лоджію залишити у спільному користуванні співвласників.

Так як суд прийшов до висновку про необхідність встановлення порядку користування спільною квартирою між співвласниками, з урахуванням положень ст.156 ЖК України, вимога про укладення окремих договорів з балансоутримувачем даного будинку підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 як співвласник квартири АДРЕСА_1 зобов'язана нести витрати по сплаті квартирної плати, плати утриманню будинків і прибудинкової території.

При цьому, пояснення відповідача ОСОБА_5 та надані у їх підтвердження докази про те, що за цей період вона також несла витрати на утримання спільного майна, оплачуючи послуги електроенергії, кабельного телебачення та плати за надання телекомунікаційних послуг, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено судом з довідок ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» №№ 3738, 3739 від 06.07.15 р., квартирна плата та плата за утримання будинків та прибудинкової території, що нараховувалась власникам квартири АДРЕСА_1 за період з 01.07.12 р. по 01.07.15 р., сплачувалась позивачем ОСОБА_3 шляхом утримання з його заробітної плати. Та обставина, що ОСОБА_3 за цей період витрати по оплаті квартирної плати, плати за утримання будинків і прибудинкової території щодо спільної квартири ніс самостійно, учасниками процесу не оспорюється.

Отже, так як квартирна плата та плата за утримання будинків і прибудинкової території, яка припадає на ОСОБА_5, сплачувалась ОСОБА_3, суд вбачає підстави для компенсації позивачу ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_5 частини коштів, сплачених позивачем в оплату цих платежів, шляхом їх стягнення.

Вирішуючи питання про розмір, коштів, що підлягають стягненню, суд керується наступним. З пояснень учасників процесу судом встановлено і ніким не оспорюється, що син сторін ОСОБА_6 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, з урахуванням вимог ст.177 СК України, якою встановлюється обов'язок батьків управляти майном, належним малолітній дитині, дбати про його збереження та використовувати майно дитини в її інтересах, а також вимог ст.7 СК України щодо рівності прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, суд вважає, що до досягнення ОСОБА_6 повноліття його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частках зобов'язані були нести витрати на утримання належного йому майна, у тому числі і частки, що припадає на нього у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. Таким чином, за період з 01.07.12 р. по 06.11.14 р. ОСОБА_3 має право на стягнення з ОСОБА_5 ? частини понесених ним витрат на утримання спільного майна.

Після досягнення повноліття у ОСОБА_6 виник самостійний обов'язок утримувати належне йому майно. Враховуючи, що ОСОБА_3 вимогу про стягнення частини понесених витрат на утримання спільного майна пред'явлено саме до ОСОБА_5, у період з 07.11.14 р. по 01.07.15 р. позивач має право на стягнення з ОСОБА_5 1/3 частини понесених ним витрат на утримання спільного майна - відповідно до частки, яка припадає на неї у праві спільної власності.

Як вбачається з довідок ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» №№ 3738, 3739 від 06.07.15 р., за період з 01.07.12 р. по 31.10.14 р. ОСОБА_3 на утримання спільної квартири сплачено 12108,68 грн.

З даних документів вбачається також, що за листопад 2014 року позивачем сплачено 499,84 грн. цих витрат. Отже, за період з 01.11.14 р. по 06.11.14 р. (до досягнення ОСОБА_6 повноліття) позивачем сплачено: 499,84 грн. / 30 * 6 = 99,97 грн.

Таким чином, за період з 01.07.12 р. по 06.11.14 р. позивачем понесені витрати на утримання спільного майна у розмірі: 12108,68 грн. + 99,97 грн. = 12208,65 грн., а тому ? частина понесених витрат за цей період, що підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_5, складає: 12208,65 грн. / 2 = 6104,33 грн.

За період з 07.11.14 р. по 30.11.14 р. позивачем сплачено: 499,84 грн. / 30 * 24 = 399,76 грн. За період з 01.12.14 р. по 01.07.15 р. ОСОБА_3 сплатив 3745,71 грн. Отже, за період з 07.11.14 р. по 01.07.15 р. позивачем понесені витрати на утримання спільного майна у розмірі: 399,76 грн. + 3745,71 грн. = 4145,58 грн., а тому 1/3 частина понесених витрат за цей період, що підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_5, складає: 4145,58 грн. / 3 = 1381,86 грн.

Отже, загальна сума коштів, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 як компенсація витрат на утримання спільного майна, складає: 6104,33 грн. +1381,86 грн. = 7486,19 грн.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з заявленням вимог немайнового характеру, які задоволені, підлягають стягненню на його користь з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 у рівних частках. Судовий збір, сплачений за вимогу майнового характеру, підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8, 10, 60, 82, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.319, 322, 368, 369, 370 ЦК України, ст.156 ЖК України, ст.177 СК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити порядок користування співвласниками ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1, при якому надати у спільне володіння та користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлову кімнату площею 15,9 кв.м; ОСОБА_3 у володіння та користування житлову кімнату площею 11,7 кв.м, кухню, коридор, лоджію, ванну, туалет залишити у спільному користуванні співвласників.

Зобов'язати Кузнецовське міське комунальне підприємство укласти з ОСОБА_3, а також ОСОБА_5, ОСОБА_6 окремі договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до встановленого порядку користування спільною квартирою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 7486 (сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 19 коп. плати за утримання квартири, утримання будинків та прибирання територій.

В решті позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 понесені позивачем судові витрати у розмірі по 121 (сто двадцять одній) грн. 80 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені позивачем судові витрати у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 02 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі ухвалення рішення без участі особи, яка бере участь у справі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: