Рішення № 55548845, 01.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2432/15-ц Номер провадження 22-ц/786/167/16Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Панченка О.О.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчого комітету Октябрської у м. Полтаві ради, Комунального підприємства «Декоративні культури, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на стороні позивача ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Октябрської у м. Полтаві ради, комунального підприємства «Декоративні культури, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на стороні позивача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його вимог. Вважає, що внаслідок бездіяльності відповідачів своєчасно не було виявлено аварійне дерево, не здійснено заходів по його видаленню, а відтак спричинену в результаті падіння гілки на його автомобіль шкоду повинні відшкодувати в солідарному порядку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 січня 2015 року близько 15 год. по провулку Стешенка, 6 в м. Полтаві внаслідок відлому частини дерева - тополі відбулося пошкодження автомобіля НОМЕР_1.

У зв'язку з цим, працівниками КП «Декоративні культури в присутності свідків в той же день було складено акт розгляду небезпечної події, в якому зафіксовано факт пошкодження автомобіля частиною дерева, що відламалась та знаходиться поряд з стоянкою автомобілів.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 5 квітня 2014 року, вказаний автомобіль належить ОСОБА_3

Відповідно до висновку Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 3 лютого 2015 року по результатах розгляду заяви ОСОБА_2 щодо пошкодження автомобіля ознак кримінального правопорушення не виявлено.

В зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок падіння частини дерева, ОСОБА_2 звернувся до «Центру незалежної оцінки та експертизи», відповідно до звіту якого вартість відновлювального ремонту, з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників, становить 42250грн. 15 коп.

Вказану вартість відновлювального ремонту, моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2436 грн. позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не потребує судового захисту в розумінні ст. 3 ЦПК України, оскільки не являється власником пошкодженого транспортного засобу. Крім того, позивачем не надано доказів протиправності дій відповідачів, не доведено їх вину, а відтак підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди по справі відсутні.

З вказаним висновком не може в повній мірі погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Так, стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких, зокрема, відноситься право володіння.

Відповідно до ст. 396 ЦК України правила про захист права власності, встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, якщо в разі порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдано певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутись за захистом належних їй прав на підставі положень ст.396 ЦК України.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 володів транспортним засобом, який належить його матері ОСОБА_3, на достатній правовій підставі, у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України, він наділений в розумінні ст. 396 ЦК України правом на звернення до суду.

Між тим, на зазначені вимоги закону суд першої інстанції належної уваги не звернув, не застосував до спірних правовідносин правову позицію, висловлену Верховним судом України при розгляді справи №6-183цс-14, та прийшов до помилкового висновку щодо відсутності у позивача як користувача транспортного засобу права вимоги.

Одночасно, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем своїх вимог.

При розгляді справи, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин щодо повноважень кожного з відповідачів, не розмежував такі повноваження, не зазначив правові норми, які регулюють діяльність в сфері благоустрою, не застосував останні до спірних правовідносин, а обмежився лише цитуванням положень ст. 1166 ЦК України та перерахуванням складових елементів правопорушення, за наявності яких наступає цивільно-правова відповідальність.

За вказаних обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Так, спірні правовідносини урегульовані Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України та Порядком видалення зелених насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників), затвердженим рішенням Полтавської міської ради.

Згідно до ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень міських рад відноситься затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів , затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за тримання об'єктів благоустрою.

У відповідності до ст.12 даного Закону суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

За змістом даного Закону до суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни ст.12).

До об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів відноситься вулиця, а елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження… уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно до ст. 15 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно до п.5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: - на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів, на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства , на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій, на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування, на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

За п. п. 9.1., 9.1.10, 9.11.11 Правил догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року. Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.

З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо (Розділ 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Відповідно до п. 12.2 Правил огляд проводить балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки.

Згідно до Положення про управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради одним з його основних завдань є забезпечення благоустрою міста, в тому числі забезпечення виконання робіт по поточному утриманню елементів благоустрою, кладовищ, санітарній очистці та озелененню міста.

Крім того, згідно до статуту КП «Декоративні культури» до предмета його діяльності віднесено догляд та утримання об'єктів зовнішнього благоустрою.

З наведеного вбачається, що уповноваженими органами в м. Полтаві, які відповідають за утримання зелених насаджень міста, є УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради та КП «Декоративні культури» Полтавської міської Ради.

За змістом абз. 2, 4 Розділу 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, місцеві органи влади визначають уповноважений орган чи/або відповідальних осіб, які б відповідали за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Для утримання зелених насаджень вивчається вся територія населеного пункту, встановлюються власники чи користувачі цих територій з урахуванням прилеглих територій - відповідальних за їх утримання. Безхазяйні території утримуються за рахунок коштів місцевих органів самоврядування.

На підставі рішення Полтавської міської ради від 9 серпня 2007 року затверджено перелік об'єктів землеустрою, що перебувають у власності територіальної громади м. Полтави та передано об'єкти благоустрою (парки, сквери, бульвари) безкоштовно на баланс КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради. Додатком до цього рішення затверджено Перелік об'єктів благоустрою, що належать територіальній громаді м. Полтави.

В подальшому рішенням Полтавської міської ради від 09.08.2009 р. внесено зміни та доповнення до переліку об'єктів благоустрою, що належать територіальній громаді на праві комунальної власності, затверджено схему розташування зелених зон та зелених насаджень, в переліку яких територія провулку Стешенка не внесена, тобто не перебуває на балансі КП «Декоративані культури», що в свою чергу виключає відповідальність останньої за спричинену позивачу шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, подія мала місце на території провулку Стешенко в м. Полтаві, напроти приміщення будівлі під номером 6.

При цьому, автомобіль позивача знаходився на асфальтній площадці даного провулку, позаду якого ростуть багаторічні дерева-тополі. Погодні умови були задовільними, відмічався невеликий вітер.

Враховуючи фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку, що подія мала місце на об'єкті благоустрою комунальної власності, оскільки територія провулку Стешенка в м. Полтаві, разом із зеленими насадженнями належить територіальній громаді міста та не передавались власником земельної ділянки - Полтавською міською радою на баланс КП «Декоративні культури».

Крім того, колегією суддів приймаються до уваги положення ч.2 ст. 79 ЗК України та ч.3 ст. 373 ЦК України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а відтак дерева, та інші багаторічні насадження, не можуть розглядатись як окремий об'єкт власності без земельної ділянки, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, власником земельної ділянки по провулку Стешенка, 6 в м. Полтаві є територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, а відтак остання є власником дерев та інших багаторічних насаджень.

З урахуванням положень п.12.2 Правил утримання зелених насаджень, згідно яких здійснення сезонного (осіннього) огляду покладено на балансоутримувача, власника чи користувача земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження, в даному випадку відповідальність за проведення таких оглядів несе міська рада як власник земельної ділянки, позаяк нею не було визначено балансоутримувача зелених насаджень по провулку Стешенка в м. Полтаві.

За вказаних обставин, колегія суддів не приймає до уваги заперечення представника міської ради проте, що територію, на якій мала місце дана подія не можна віднести до об'єктів благоустрою державної чи комунальної власності, оскільки ця земельна ділянка є прилеглою до нежитлового будинку №6, в якому розміщено Відділ державної виконавчої служби та перебуває в оренді Головного управління юстиції в Полтавській області, про що свідчать договори оренди, а відтак відповідальними за збереження зелених насаджень та здійснення за ними належного догляду будуть зазначені установи.

Відхиляючи зазначені заперечення, колегія суддів зазначає що з наданих представником відповідача письмових документів не вбачається, що подія, а саме місце прозростання дерева та місце падіння його частини на автомобіль позивача мало місце на прибудинковій території будівлі №6.

Так, згідно до абрису прив'язки зовнішніх меж земельної ділянки по пров. Стешенка, 6 вбачається, що сама стоянка та проїзна дорога до неї знаходяться за межами графічно виділеного абрису та відносяться до земель міської ради, які позначені буквами А-Б, Б-А.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обов'язковими складовими елементами для цивільно-правової відповідальності за спричинену шкоду є протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між цими елементами та вина особи, яка завдала шкоди.

Разом з цим, закон не покладає на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, оскільки останній повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розміру, позаяк відповідач повинен довести відсутність своєї вини.

Враховуючи, що Полтавська міська рада як власник земельної ділянки та зелених насаджень по провулку Стешенка, 6 в м. Полтаві не здійснила своєчасних заходів по передачі останніх на баланс спеціалізованого підприємства КП «Декоративні культури», всупереч вимогам п.12.2 не забезпечила проведення сезонних (осінніх) оглядів зеленних насаджень по провулку Стешенка, 6, а це, в свою чергу, призвело до того, що аварійне дерево-тополя не було своєчасно виявлено та видалено, натомість спричинило шкоду оточуючим, Полтавська міська рада має нести цивільно - правову відповідальність за спричинену майну позивача шкоду, оскільки зазначена бездіяльність знаходиться в причинному зв'язку з такими наслідками.

Крім того, з урахуванням визначених Положенням повноважень УЖКГ відповідальність по спричиненню шкоди також необхідно покласти і на зазначене управління, бездіяльність якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками у вигляді заподіяння шкоди автомобілю позивача. Зокрема, останнє в межах своїх повноважень не забезпечило виконання робіт по санітарній очистці зелених насаджень, не надало доказів про виконання ним вимог п.14.11, 14.2,14.2.4 Правил утримання зелених насаджень.

Оскільки, в даному випадку шкоду було заподіяно діями кількох відповідачів, то вона має бути відшкодована кожним з них окремо в частині, заподіяної ними, в порядку часткової відповідальності, відповідно до ступеня вини кожного з них.

Визначаючи ступінь такої вини, колегія суддів вважає за необхідне встановити його на рівні 50 на 50, тобто в рівних частках.

Беручи до уваги вартість відновлювального ремонту, з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників та ПДВ, в розмірі 42250грн. 15 коп. з кожного з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 21125,75 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з положень п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, згідно яких моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В даному випадку, позивач обґрунтовував ступінь своїх моральних страждань вимушеними змінами в ритмі його життя внаслідок пошкодження транспортного засобу, що також унеможливило здійснення багатьох запланованих поїздок, призвело до хвилювань та душевних страждань.

Зазначену моральну шкоду, з урахуванням засад співмірності, розумності та виваженості, колегія суддів оцінює в 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.п. 3.4, 316, 317 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Октябрської у м. Полтаві ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 по 21125,75 грн. матеріальної шкоди та по 1000 грн. з кожного у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Октябрської у м. Полтаві ради та Комунального підприємства «Декоративні культури відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Панченко О.О.