Ухвала суду № 55547809, 03.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/338/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

03.02.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Кіселика С.А., Суржика М.М.

секретар Липа А.О. за участю представника банку

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зазначав, що 25 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків річних на залишок заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В подальшому кредитний ліміт збільшено. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав. Станом на 30 квітня 2015 року заборгованість відповідача становить 25377 грн. 07 коп., і складається із заборгованості за кредитом 8999 грн. 82 коп., заборгованості за процентами 12942 грн. 63 коп., заборгованості за пенею та комісією 1750 грн., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) 1184 грн. 62 коп.

Просив суд стягнути з відповідача на користь банка вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2015 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у розмірі 24627 грн. 07 коп., зменшивши пеню до 1000 грн. в межах позовної давності, та судовий збір у розмірі 246 грн. 27 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розмір заборгованості за кредитним договором є недоведеним. Суд не взяв до уваги її заяву про застосування позовної давності.

В засіданні апеляційного суду представник банку просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином під розписку (а.с.154-155,159-160), а також смс-повідомленням (а.с.162), в засідання апеляційного суду не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24 вересня 2008 року відповідач подала банку заяву на отримання кредитної картки, яка видана їй банком 24 вересня 2008 року під розписку (а.с.7). Строк дії останньої картки встановлений до кінця листопада 2016 року (а.с.28).

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинила виконувати,здійснивши останній платіж 12 вересня 2013 в сумі 1200 грн., у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2015 року виникла заборгованість в сумі 25377 грн. 07 коп.:

з них заборгованість за кредитом 8999 грн.82 коп.,

заборгованість за процентами 12942 грн.63 коп.,

комісія, пеня 1750 грн.,

штраф відповідно до п.8.6 500 грн. (фіксована частина),

1184 грн.62 коп.(процентна складова),

що підтверджується розрахунком банку (а.с.4-6) та випискою з особового рахунку (а.с.40-59).

Матеріалами справи також підтверджується, що кредитний ліміт був збільшений 10 серпня 2010 року до 1000 грн., 30 вересня 2010 року до 6500 грн., 26 жовтня 2010 року до 7000 грн., 27 листопада 2010 року до 9000 грн. (а.с.54-55).

Згідно зі ст.ст. 526, 530,610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, погашення процентів за користування кредитом та комісії, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджується розрахунком (а.с.4-6), випискою з особового рахунку (а.с.40-59), яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, а також письмовими поясненнями шодо розрахунку заборгованості (а.с.163) та обґрунтовано стягнув її.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду та наданого банком розрахунку заборгованості не спростовують.

Безпідставними є посилання відповідача на неврахування судом її заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується ,зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст.264 ЦК України).

Фактичними діями, що свідчать про визнання зобов'язаною особою боргу є, зокрема, часткове погашення боргу, сплата процентів за основним боргом тощо.

Випискою з особового рахунку, розрахунком заборгованості підтверджується, що останній платіж на погашення заборгованості за кредитом відповідач здійснила 12 вересня 2013 в сумі 1200 грн.

За таких обставин право на звернення до суду з позовом виникло у позивача з 13 вересня 2013 року. З позовом до суду банк звернувся 08 червня 2015 року (а.с.2), кредитна картка дійсна до кінця листопада 2016 року (а.с.28).

Наведене свідчить, що банк строк звернення з позовом до суду не пропустив, а пеню суд стягнув за один рік з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

судді: С.А.Кіселик

М.М.Суржик