Ухвала суду № 55547274, 03.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4977/15-ц Головуючий у І інстанції Пухна О. М.Провадження № 22-ц/780/721/16 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 18 03.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Вербовій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати припиненим договір поруки, укладений між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2

В обґрунтування позову зазначала, що 19 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит для придбання квартири. Відповідно до графіка погашення сума щомісячного платежу склала 271 доларів США. Вказана квартира була передана кредитору в іпотеку згідно договору іпотеки від 19 червня 2008 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Згодом, ВАТ «Сведбанк» переуступив свої вимоги ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а останній уклав з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір факторингу.

18 червня 2015 року ОСОБА_2 стало відомо, що 18 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено Договір №2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким було збільшено суму щомісячного платежу з 271 доларів США до 695, 82 доларів США.

Зазначала, що про внесення будь-яких змін до кредитного договору та договору поруки від 19 червня 2008 року ОСОБА_2 не попереджувалась і не повідомлялась та будь-яких документів щодо погодження змін не підписувала.

Вважає, що укладення вказаного Договору призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя без її на те згоди, що вважає підставою для припинення поруки.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 19 червня 2008 року, укладений між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити за безпідставністю, посилаючись на його незаконність, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 як поручителя не було повідомлено про зміну істотних умов кредитного договору, яке відбулось 18 грудня 2008 року, що в свою чергу призвело до збільшення обсягу її відповідальності, що у відповідності до ч.1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення договору поруки.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0401/0608/71-065, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 65 000, 00 доларів США з цільовим призначенням: для придбання двокімнатної квартири в м. Донецьк за адресою: АДРЕСА_1 та сплатою 11,9 % річних за весь строк фактичного кредитування на строк з 19 червня 2008 року по 18 червня 2028 року (а.с. 4-7).

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, цього ж дня між Банком та ОСОБА_3було укладено договір іпотеки, а 19 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0401/0608/71-065-Р-1 (а.с. 10).

У п. 1 зазначеного вище договору поруки закріплено, що поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком позичальнику ОСОБА_3 у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 0401/0608/71-065 від 19 червня 2008 року у сумі 65 000 доларів США, строком до 18 червня 2028 року, з процентною ставкою 11,9 % річних за їх використання. Згаданий кредитний договір, а також додаткові угоди до нього, які будуть укладені між Банком та Позичальником, та будуть невід'ємною частиною кредитного договору № 0401/0608/71-065 від 19 червня 2008 року, надалі іменуються «Основне зобов'язання».

Пунктом 2 Договору поруки закріплено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Банком за виконання позичальником умов Основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

За правилами п. 3 договору поруки відповідальність поручителя обмежується сумою кредиту, визначеною згідно з Основним зобов'язанням, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими Основним зобов'язанням.

Згідно з графіком погашення кредиту та сплати відсотків, який є Додатком № 1 до кредитного договору № 0401/0608/71-065 від 19 червня 2008 року, сума щомісячного платежу позичальника, спрямованого на погашення боргу, становить 271 долар США (а.с. 16-18).

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Сведбанк» відступило своє право вимоги за кредитним договором № 0401/0608/71-065 від 19 червня 2008 року на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а останнє в свою чергу уклало з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір факторингу, на підставі якого відступило на користь відповідача право вимоги за наведеним вище договором кредиту, що представником відповідача не заперечувалося.

Також встановлено, що 18 грудня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було підписано Договір №2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, за умовами якого збільшено розмір щомісячного фіксованого платежу у сумі 695,82 доларів США, що підлягає сплаті у термін до 21 числа кожного місяця (а.с. 11-12).

У п. 11 договору поруки від 19 червня 2008 року сторони договору домовилися, що будь-які зміни Основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником та Банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни.

Відповідно до роз»яснень, наданих в п.22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо, без додаткового повідомлення поручителя та укладання окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Встановивши вказані обставини, з врахуванням предмету та правових підстав позову, доказів, наданих сторонами на підтвердження - заперечення позову, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що обсяг відповідальності поручителя перед Банком збільшився, оскільки відповідно до Договору №2 від 18 грудня 2008 року, укладеному без повідомлення поручителя, збільшився розмір щомісячних платежів з 271 долара США на місяць до 695,82 доларів США на місяць, в результаті чого сукупний розмір кредиту, який підлягає погашенню Банку після закінчення строку дії Договору також збільшився із 154 700 доларів США до 166 996,8 доларів США, а тому на передбачених законом підставах припинив поруку.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження збільшення обсягу відповідальності поручителя не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що укладенням договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору без повідомлення поручителя, обсяг зобов'язань по сплаті щомісячних платежів позичальника збільшився на суму 695,82 доларів США, що з врахуванням строку дії кредитного договору, призвело до збільшення сукупного розміру кредиту, який підлягає погашенню по закінчення строку кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільного права як припинення поруки є необґрунтованими.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а тому числі відповідно до п.7) ч.2 способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: припинення правовідношення.

Відповідно до ст..546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення зобов»язання.

Згідно із ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-101 цс-14 від 22 жовтня 2014 року зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Вирішуючи питання про надання поручителем згоди на зміну зобов'язання, судами необхідна надаватися належна оцінка діям поручителя, які б свідчили про надання ним згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності.

Виходячи із вказаних норм матеріального права, правової позиції Верховного Суду України, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права - припинення поруки узгоджується із положеннями ст..16 ЦК України і є належним та передбаченим Законом способом захисту цивільного права.

Інші доводи апеляційної скарги про безпідставність рішення, його незаконність, неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права не спростовують законність і обґрунтованість рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: