Ухвала суду № 55547050, 08.02.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1742/15-к

У Х В А Л А

про відмову в задоволені заяви про відвід судді

м. Переяслав-Хмельницький 08 лютого 2016 року

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області І.О. Опанасюк,

при секретарі Товстій В.О.

за участю осіб які беруть участь у кримінальному провадженні:

обвинувачуваних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Емець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Емець В.Ю про відвід судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекези Я.І. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

встановив:

03.02.2016 року до Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшла заява прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Ємець В.Ю. про відвід судді Керекези Ярослави Ігорівни.

Емець В.Ю в заяві просить здійснити відвід судді Керекезі Я.І та здійснити повторний автоматизований розподіл справи без урахування цього судді.

В судовому засіданні, Емець В.Ю. підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.

В ході розгляду заяви встановлено, що суддею Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області - Керекезою Я..І розглядається справа про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 189 КК України.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2015 року було задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 про визнання недопустимими доказів, а саме: протоколів про використання заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 20 лютого 2015 року та 27 лютого 2015 року, складених співробітником ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_11.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року визнано недопустимими доказами Протоколи про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42015110000000074 із застосуванням технічних засобів та додатків до них в саме DVD-R, та припинено їх дослідження.

В силу ч.4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Прокурор Емець В.Ю., пояснила, що під час визнання недопустимими вищевказаних письмових доказів сторони обвинувачення, суд у своїх ухвалах не зазначає, які саме істотні права обвинувачених порушені під час їх отримання. Тому на думку прокурора під час визнання недопустимими вищевказаних письмових доказів сторони обвинувачення, суд лише цитує статті КПК України не конкретизуючи, що саме стало підставою для прийняття вказаних рішень. На думку сторони обвинувачення, суд, вдався до вільного трактування положень ст. 87 КПК України, яка регулює питання про визнання недопустимими доказів у відповідному кримінальному провадженні.

Також, прокурор зазначив, що при винесенні ухвал у справі №373/1742/15-к від 06.10.2015 року та 01.02.2016 року, якими головуючий суддя у справі визнав докази сторони обвинувачення недопустимими, Керекезою Я.І. не дотримано вимог ст. 372 КПК України.

Прокурор вважає вказані ухвали незаконними та не обґрунтованими та вбачає упередженість судді під час їх винесення та посилається на ст. 8, п. 4 ч. 1. ст. 75 КПК України, та на статтю 6 Європейської Конвенції про захист прав й основоположних свобод.

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Керекеза Я.І. в судове засідання не з'явилась. Про день та час судового розгляду повідомлена належним чином.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення даної заяви та зазначили, що рішення, які приймала суддя Керекеза Я.І. є законними та обґрунтованими, задоволення заяви про відвід в даному випадку призведе до затягування судового процесу, що буде мати наслідком порушення права обвинуваченого на своєчасний та об'єктивний розгляд справи судом.

Захисник ОСОБА_10 вказав, що вважає дану заяву про відвід такою, що має на меті здійснити вплив на суд, що у випадку її задоволення буде мати наслідком порушення принципу змагальності, законності судового процесу та призведе до порушення права його підзахисних на справедливий суд, та просив відмовити в задоволенні даної скарги.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримали свого захисника.

Розглянувши обставини викладені в заяві, заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд вважає що заява про відвід не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції у 1997 році.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Таким чином, і діючий КПК України і позиція Європейського суду з прав людини встановлюють обов'язковість доведення необ'єктивності чи упередженості судді при вирішенні питання про відвід.

Діюче законодавство не дає права судді, який розглядає заяву про відвід судді оцінювати його рішення з позиції відповідності нормам матеріального та процесуального права в контексті посилань прокурора на незаконність прийнятих суддею Керекезою Я.І. процесуальних рішень, як підставу для сумніву в об'єктивності судді.

Доказів необ'єктивності та упередженості судді Керекези Я.І., а саме об'єктивного та суб'єктивного його критеріїв з позиції викладеній в рішеннях ЄСПЛ прокурор суду не надав.

Наявність чи відсутність процесуальних порушень при винесенні суддею рішень встановлюється за відповідною, передбаченою законодавством процедурою, та сама по собі не може свідчити про необ'єктивність та неупередженість судді, на відміну від мотивів, якими суддя керується при винесенні таких рішень.

Однак, при вирішенні даного питання, жодного належного та допустимого доказу неупередженості та необ'єктивності при винесенні суддею Керекезою Я.І. ухвал у справі №373/1742/15-к від 06.10.2015 року та 01.02.2016 року суду не надано.

Враховуючи викладене у суду відсутні законні підстави для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 80,81,82,372,392-395 КПК України,-

ухвалив:

В задоволенні заяви прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Емець В.Ю про відвід судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекези Я.І. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Опанасюк