Ухвала суду № 55546310, 03.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/628/15-ц

Провадження № 22-ц/779/392/2016

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Р. І.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду від 18 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В грудні 2015 року позивач змінила позовні вимоги та одночасно із визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, просила також встановити факт родинних відносин із ОСОБА_8

Ухвалою Верховинського районного суду від 02 грудня 2015 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер її батько ОСОБА_8 Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться на АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки є дочкою померлого. Крім неї, на час смерті батька інших спадкоємців першої черги у батька не було. Про те, що батько помер, їй стало відомо лише у червні 2015 року, однак в цей час вона була на 30 тижні вагітності і звістка про смерть батька значно вплинула на її фізичний стан, а тому із заявою про прийняття спадщини після смерті батька вона звернулася лише 20.08.2015 року, після народження дитини. Проте, листом завідуючого Верховинської районної державної нотаріальної контори їй повідомлено про пропуск нею строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися в суд із позовом про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Крім того, справжнє прізвище її батька «ОСОБА_8», проте у свідоцтві про смерть, виданому повторно 22.10.2015 року, його прізвище зазначено «ОСОБА_8». Той факт, що прізвище її батька «ОСОБА_8» підтверджується копією її свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, копією запису акта про її народження №30 від 01.06.1981 року, копією рішення народного суду Верховинського району Івано-Франківської області від 12.05.1989 року та свідоцтва про розірвання шлюбу між її батьками від 23.06.1989 року, а також довідкою Голівської сільської ради Верховинського району від 04.11.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і проживав до дня смерті в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області, є однією і тією ж особою.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою Верховинського районного суду від 18 грудня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у даній цивільній справі до вирішення іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства.

Цього ж дня ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю один місяць для подання нею заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в яку також включила заперечення на ухвалу Верховинського районного суду від 18 грудня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.08.2014 року було встановлено факт, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є батьком ОСОБА_7 Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12.08.2015 року вказане рішення Кіцманського районного суду скасовано, заяву ОСОБА_7 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду та роз'яснено їй право на звернення до суду з позовом на загальних підставах, оскільки з заяви про встановлення факту вбачається спір про право. Тому нею був поданий відповідний позов і ухвалою Верховинського районного суду від 17.12.2015 року у справі за її позовом відкрито провадження. Про вказаний факт вона повідомила суд і просила зупинити провадження у даній цивільній справі до вирішення справи за її позовом, оскільки розгляд її справи про встановлення батьківства вплине на визначення кола спадкоємців ОСОБА_8 Відмовивши в задоволенні її клопотання про зупинення провадження у справі, суд позбавив її можливості в подальшому вступити в справу як спадкоємець першої черги за законом та скористатися всіма правами та обов'язками сторони у справі. Крім того, не визначивши правильно коло спадкоємців, суд допустив порушення її прав як потенційного спадкоємця та допустив порушення норм процесуального права.

З цих підстав апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

У засіданні апеляційного суду апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнали, рішення суду першої інстанції вважали законним і обґрунтованим.

Представник відповідача Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Згідно матеріалів справи (а.с. 53) та установлено судом першої інстанції, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому домоволодіння, зареєстроване в по господарській книзі №5, особовий рахунок НОМЕР_2, яке знаходиться на АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_8 проживав до дня смерті (а.с. 9).

Як ствердила позивач ОСОБА_4 та не заперечив представник відповідача, вона є дочкою ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, однак, в свідоцтві про смерть його прізвище записано невірно замість правильного «ОСОБА_8».

Наведені обставини підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - рідні сестри померлого ОСОБА_8

Згідно запису акта №30 від 01 червня 1981 року про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія на а.с. 55), в графі «відомості про батька» зазначено ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За даними свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6) її батьком значиться ОСОБА_8

Рішенням народного суду Верховинського району Івано-Франківської області від 12.05.1989 року розірвано шлюб між батьками позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_14 (а.с. 10-11).

На підставі вказаного рішення суду видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.06.1989 року, відповідно до якого шлюб розірвано між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 (а.с. 12).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 04.11.2015 року Голівська сільська рада підтвердила, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і проживав до дня смерті (ІНФОРМАЦІЯ_4 року) в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області, являється однією і тією ж особою (а.с. 58).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.10.2011 року, позивач 22.10.2011 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_15, у зв'язку з чим її прізвище «ОСОБА_4» змінено на «ОСОБА_4» (а.с. 7).

Таким чином, давши оцінку вищевказаним доказам, суд першої інстанції вірно встановив факт, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області, є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що такий пропущений нею з поважних причин, у зв'язку з чим їй слід визначити додатковий строк тривалістю один місяць для подання в органи нотаріату заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу положень ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_4, як дочка померлого ОСОБА_8, є спадкоємцем першої черги за законом його спадкового майна.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що із заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_4 звернулася 20.08.2015 року (а.с. 17).

Листом №221/02-14 від 01.09.2015 року Верховинська районна державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_4 про пропуск нею строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися в суд із позовом про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини (а.с. 18).

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини, який становить шість місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач в суді першої інстанції ствердила, що про смерть батька вона дізналася в червні 2015 року.

Доказів, які б спростовували твердження позивача в матеріалах справи немає.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердили, що вони не повідомили позивача про смерть батька, оскільки не мали з нею ніякого зв'язку, і на похороні її не було.

Згідно довідки Стрийської жіночої консультації №349 від 03.06.2015 року ОСОБА_4 станом на 03.06.2015 року була на 30 тижні вагітності (а.с. 16).

За даними довідки лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_16 від 28.09.2015 року (а.с. 37) ОСОБА_4 спостерігалась з приводу вагітності в Стрийській жіночій консультації з 03.02.2015 року. Під час вагітності мали місце симптоми загрози переривання вагітності, в тому числі тривалі кров'янисті виділення. Отримувала амбулаторне лікування: режим, препарати прогестерону, кровозупинні. ІНФОРМАЦІЯ_5 року відбулись пологи великою дитиною масою 4200 кг, ускладнені гіпотонічною кровотечею, постгеморагічною анемією. В післяпологовому періоді отримувала протианемічне лікування під наглядом дільничого акушер-гінеколога.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.08.2015 року вбачається, що позивач народила дитину ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с. 15).

За наведених обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позивач з поважних причин пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому позов є підставним.

Доводи апелянта про те, що суд, відмовивши в задоволенні її клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі до вирішення справи за її позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, позбавив її можливості в подальшому вступити в справу як спадкоємець першої черги за законом та скористатися всіма правами та обов'язками сторони у справі, а також, не визначивши правильно коло спадкоємців, допустив порушення її прав як потенційного спадкоємця, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Предметом позову в даній цивільній справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вирішення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства ніяким чином не вплинуло б на вирішення даного спору, оскільки незалежно від кола осіб, які претендують на спадкове майно, ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом не позбавлена права звернутися в нотаріальну контору із заявою про прийняття нею спадщини.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначених відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Верховинського районного суду від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Проскурніцький П.І.