Ухвала суду № 55542783, 04.02.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У ХВ А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року справа № 174/ 93/15-ц

п/с 8/174/1/2016

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

у складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі: Пелипас Н.І.

з участю: заявника (позивача) ОСОБА_1

заінтересованих осіб: відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вільногірську Дніпропетровської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, про перегляд судового рішення, у звязку з нововиявленими обставинами, заінтересовані особи у справі: державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_2; ОСОБА_4,

У С Т А Н О В И В:

06.01.2016 року заявник звернувся в суд з заявою, про перегляд рішення суду, в зв'язку з нововиявленими обставинами, де зазначив, що 05 березня 2015 року своїм рішенням Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл., відмовив в задоволенні позову до Державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської обл., від 21 квітня 2015 року, зазначене рішення суду по суті залишено без змін.

Після закінчення розгляду цієї справи були виявлені істотні обставини, які не були відомі під час її судового розгляду, та які привели до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Нововиявленими обставинами є наступне:

У відповідності до листа управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської обл., від 28.05.2015 року, № 2146, згідно даних сектору містобудування та архітектури управління, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської обл., назва вулиці Колхозна відсутня, зареєстрована вулиця Колгоспна.

У відповідності до листа Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської обл., від 16.10.2015 року, № 2643, згідно даних сектору містобудування та архітектури Управління, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської обл., в період з 2002 по 2009 роки, рішення про перейменуванню вулиці Колхозна не приймалося. Інші матеріали, які підтверджують вище вказану адресу в секторі містобудування та архітектури Управління, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради відсутні.

У відповідності до копії паспорта на ім'я померлого заповідача ОСОБА_5, на сторінці 11, мається штамп Вільногірського міського відділу УМВС України Дніпропетровській обл., у відповідності до якого, останній прописаний за адресою: вулиця Колхозна, будинок 29, 23 жовтня 1992 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що на момент посвідчення оскаржуваного заповіту, у ОСОБА_5 не було паспорту та особу заповідача встановлено за паспортом не було, оскільки, якщо б особа заповідача встановлювалася відповідачем у відповідності до його паспорту, то у заповіті була б зазначена адреса спірного домоволодіння по вулиці Колхозна 29, а не по вулиці Колгоспній.

Таким чином зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем під час складання заповіту п. 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у відповідності до якого, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу громадянина, його представника що звернулися за вчиненням нотаріальних дій за паспортом Установлення особи здійснюється за паспортом, які унеможливлюють будь які сумніви щодо особи громадянина. У заповіті не зареєстровані дані паспорта заповідача ОСОБА_5, а є тільки надумана назва вулиці Колгоспна, яка згідно прописці у паспорті Колхозна не співпадає.

Відповідно до ч. 1 стаття 1257 ЦК України на підставі викладеного, та керуючись статтями ч.1,п. 1ч.2 ст. 361, ч.1 , п.1 ч.2 ст. 362, ст. 363 ЦПК України, заявник прохає, переглянути рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської обл., від 05 березня 2015 року, у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву та її обгрунтування підтримав в повному обсязі, проте повідомив, що факт застосування в різних документах назви вулиць Колгоспна та Колхозна йому був відомий і раніше, і не заперечує, що про це йому могло бути відомо ще до настання смерті батька в 2007 році. Яке це має значення для справи, він пояснити не може. Він погоджується, що мова йде про одну і ту ж вулицю, де розташований будинок його батька.

Відповідач, державний нотаріус ОСОБА_2, висловила заперечення проти задоволення заяви та пояснила, що особа батька заявника, ОСОБА_5, при посвідченні його заповіту була установлена на підставі його паспорта громадянина України, про що є запис в реєстрі нотаріальних дій № 1 за 2002 рік. Також була встановлена за паспортом громадянина України особа ОСОБА_6, який вчиняв підпис за ОСОБА_5. Оскільки у свідоцтві про право власності на будинок ОСОБА_5 була зазначена вул., саме Колгоспна, 29, то ця назва вулиці і була зазначена в ряді нотаріальних документів. Разом з тим, назва вул. Колхозна, 29, яка зазначена в копії паспорта ОСОБА_5, як адреса реєстрації його місця проживання, не означає іншу вулицю. Відповідно до закону в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначаються адреси українською мовою. Стосовно зазначення назви вулиці українською та російською мовами заявнику ОСОБА_1 було відомо ще до смерті його батька в 2007 році. Всі документи, надані ним до справи в судовому засіданні, знаходилися у нього.

Представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3, який не обмежений в його повноваженнях, заперечив проти задоволення заяви, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. З його усних пояснень та письмових заперечень (а.с.144) витікає, що у п.п. 1,17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" роз'яснено, що передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього. Такий перегляд має здійснюватись із дотриманням вимог статей 364-1, 365 ЦПК та загальних засад цивільного судочинства.

Відповідно до зазначеної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заявнику необхідно довести як те, що він не знав про такі обставини, так і те, що він не міг про них знати, а також, що вказані обставини можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Заявник вважає нововиявленими обставинами те, що існують протиріччя у назві вулиці Колгоспна, насправді, це не є нововиявленими обставинами по справі № 174/93/15-ц, приймаючі до уваги те, що перший позов про визнання недійсним заповіту, зробленого ОСОБА_5 15.02.2002 року, був поданий ОСОБА_1 до ОСОБА_4 у квітні 2007 р. (цивільна справа № 2-32/ 11 п/с 407/29/2012 знаходиться у архіві Вільногірського міського суду). Рішенням Вільногірського міського суду від 09.10.2012 року по даній цивільній справі, залишеним у силі ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 року, ОСОБА_1 у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Вже на той час, тобто у 2007 році, не кажучи вже про справу № 174/93/15-ц, яка розглядалася у 2015 році, у ОСОБА_1 була можливість посилатися на недійсність заповіту в силу тих підстав, на які він посилається в своєї заяві про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки йому було відомо (він повинний був це знати), що назва вулиць зазначена у паспорті спадкодавця, та у спірному заповіті відрізняються одна від одної, тим більше, що заявник сам зареєстрований та проживає на цій вулиці Колгоспна (Колхозна).

При цьому у матеріалах справи № 2-32/11 п/с 407/29/2012, та у матеріалах справи № 174/93/15-ц, є і копія паспорта ОСОБА_5 з відміткою про його реєстрацію, і копія його спірного заповіту, в яких зазначені дані про місце проживання ОСОБА_5, і на які посилається ОСОБА_1 як на підставу про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, що свідчить про можливість заявника знати ще у 2007 році, про наявність обставин, які він вважає нововиявленими, і які на думку заявника є підставою для перегляду та скасування рішення суду винесеного у 2015 році.

Крім того, нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У їхньому випадку різне зазначення одної самої вулиці Колгоспна (Колхозна), не може бути підставою для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами, приймаючи до уваги, що двічі рішеннями Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, винесеними у 2012 та 2015 роках, заявнику було відмовлено у задоволенні його позовів про визнання заповіту недійсним, при цьому правильність ухвалення цих рішень було перевірено судами апеляційної та касаційної інстанцій, які ці рішення залишили в силі, за наявністю у матеріалах справи документів, які свідчили про різне найменування (українською та російською мовами) однієї вулиці.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", зазначено, що, згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

У їхньому випадку предметом доказування у справі № 174/93/15-ц була недійсність заповіту на підставі: що заповіт був підписаний особою, яка не мала на це доручення від ОСОБА_5, що заповіт був підписаний без участі свідків, що дружина ОСОБА_5 не надавала згоду на складення заповіту.

Тобто підставою недійсності заповіту заявник не вважав різне найменування однієї і тієї ж вулиці, що у свою чергу може бути підставою для подачі окремого позову, а не перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідач, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, але був повідомлений належним чином, через свого представника, про час, дату та місце судового засідання. Приймаючи до уваги, що згідно ч.1 ст. 365 ЦПК України, неявка сторін не являється перешкодою для провадження у справі, суд на місці виніс ухвалу про проведення судового засідання за відсутності відповідача ОСОБА_4

Згідно ст. 365 ЦПК України: 1. Заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. 2. Розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.3. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Згідно ст. 361 ЦПК України: 1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. 2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, а саме: копію свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на жилий будинок від 27.05.1983 р., в якому зазначена адреса: м. Вільногірськ, вул. Колгоспна, 29, що свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вільногірської міської ради № 63 від 03.04.1975 р., в зв'язку з приєднанням сільської місцевості в міську смугу (а.с.8); копію рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012 р., яким в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4, про поділ спадкового майна, визнання права на обов'язкову частку у спадщині, визнання недійсним заповіту, - відмовлено (а.с. 31-34); копію рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.03.2015 р., яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про визнання нотаріального правочину недійсним, - відмовлено (а.с. 56-58); копію витягу із паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5, 19.04.1927 р. н., який значиться зареєстрованим за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.112); копію заповіту ОСОБА_5 від 15.02.2002 року, в якому зазначена адреса знаходження заповідального майна - жилого будинку № 29 по вул. Колгоспній в м. Вільногірську (а.с.113); копію листа УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради від 16.10.2015 р. № 2643, згідно якого в м. Вільногірську зареєстрована вул. Колгоспна (а.с.114); квитанцію від 13.01.2016 р. про сплату судового збору заявником в сумі 606.32 грн. (а.с.121); копію нотаріально посвідченого доручення від 29.07.1998 р.,в якому адреса проживання ОСОБА_8 зазначена: м. Вільногірськ, вул. Колхозна 29, (а.с. 131); копію нотаріально посвідченого доручення від 25.04.2003 р.,в якому адреса проживання ОСОБА_8 зазначена: м. Вільногірськ, вул. Колхозна 29, (а.с. 132); копію довідки виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 29.07.2015 р. про адресу місця проживання ОСОБА_1: м. Вільногірськ, вул. Колхозна, 29 (а.с.133); лист від 05.06.2014 р. за підписом міського голови м. Вільногірська, ОСОБА_9, на адресу адвоката ОСОБА_10, згідно якого відомості про встановлення факту закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку № 29 по вул. Колгоспній в архівному відділі виконкому відсутні (а.с.135); запит адвоката ОСОБА_11 від 28.04.2014 р. на адресу міського голови м. Вільногірська, стосовно часу та підстав реєстрації житлового будинку № 29 по вул. Колгоспній в м. Вільногірську (а.с.138); копію адресної довідки від 03.04.2007 р., згідно якої ОСОБА_5, 19.04.1927 р. н., був зареєстрованим за місцем проживання до дня смерті в м. Вільногірську, по вул. Колхозна, 29, помер 31.03.2007 року (а.с.139); копію витягу із Реєстру нотаріальних дій № 1 за 2002 рік Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, про реєстрацію нотаріальної дії 15.02.2002 року про посвідчення заповіту ОСОБА_5, особу якого встановлено на підставі даних його паспорта громадянина України, та про підпис за якого вчинив гр-н ОСОБА_12, особа якого також встановлена на підставі його паспорта громадянина України (а.с.140-143), - та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявлених обставин.

Суд вважає встановленим, що твердження заявника ОСОБА_1, про те, що державний нотаріус ОСОБА_2 при посвідченні 15.02.2002 року заповіту ОСОБА_5 не установлювала його особу відповідно до паспорту громадянина України, і що про це заявнику стало відомо після винесення судового рішення від 05.03.2015 р., свого підтвердження не має. Ці твердження заявника спростовуються оглянутим в судовому засіданні оригіналом та долученою до справи копією витягу із Реєстру нотаріальних дій № 1 за 2002 рік Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, про реєстрацію нотаріальної дії 15.02.2002 року про посвідчення заповіту ОСОБА_5, де зазначено, що його особу встановлено на підставі даних його паспорта громадянина України, та про підпис за якого вчинив гр-н ОСОБА_12, особа якого також встановлена на підставі його паспорта громадянина України (а.с.140-143). Ці ж факти були предметом судового дослідження відповідно до судових рішень від 09.10.2012 р. та від 05.03.2015 р.

Твердження ОСОБА_1 про те, що про факт різного написання назви вулиці -Колгоспна або Колхозна в заповіті та в інших документах йому стало відомо лише після винесення судового рішення від 05.03.2015 р., також не находить свого підтвердження і спростовується рядом документів, в тому числі тими, які заявник долучив до справи в судовому засіданні, та раніше долучав до інших справ, які розглядалися за його позовами Вільногірським міським судом.

Так, відповідно до копії рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012 р. (а.с.31.34), судом були досліджені наступні письмові докази, які були надані позивачами, в тому числі ОСОБА_1: "...свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 27.05.1983р., виданий виконавчим комітетом Вільногірської міської ради народних депутатів на імя ОСОБА_5 (ар.с.9), технічний паспорт на жилий будинок по вул. Колгоспній, 29 у м. Вільногірську Дніпропетровської обл. (ар.с.10-14), свідоцтво про смерть ОСОБА_5, який помер 31.03.2007р. (ар.с.15), свідоцтво про смерть ОСОБА_8, яка померла від 31.10.2006р. (ар.с.16), заяву ОСОБА_7 від 03.04.2007р. про прийняття спадщини після смерті батька (ар.с.17), посвідчення №75, видане ОСОБА_1, яким констатується, що згідно рішення Вільногірського міськвиконкому від 28.04.2004р. №246 він призначений помічником своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (ар.с.20), довідку виконавчого комітету Вільногірської міської ради №401 від 12.04.2007р. про склад сімї ОСОБА_1Г (ар.с.21), рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 28.04.2004р. №246 «Про призначення гр. ОСОБА_1 помічником своїх престарілих батьків ОСОБА_5, 1927р.н. та ОСОБА_8, 1929р.н., які мешкають за адресою: м. Вільногірськ, вул. Колгоспна, 29» (ар.с.22-23), заповіт від 15.02.2002р., згідно якого ОСОБА_5 заповідав ОСОБА_4 будинок, який знаходиться за адресою: м. Вільногірськ вул. Колгоспна, 29 (ар.с.151), акт амбулаторної (посмертної) судово-психіатричної експертизи №30 від 02.12.2010р. відносно ОСОБА_5, згідно висновків якого ОСОБА_5 на момент складання і підписання заповіту від 15.02.2002р. будь-яким психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг розуміти значення своїх дій та керувати ними (ар.с.158-160), свідоцтво про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, який було зареєстровано 14.02.1950р. (ар.с.222), посвідчення ОСОБА_5 №529955 від 18.03.2004р. як інваліда 1 групи (ар.с.232).".

Враховуючи, що в свідоцтві про право власності на житловий будинок від 27.05.1983р., назва вулиці зазначена як Колгоспна, а на зворотній частині аркуша у відмітці про реєстрацію права власності ця ж вулиця зазначена як - Колхозна, що в рішенні виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 28.04.2004 р. №246 «Про призначення гр. ОСОБА_1 помічником своїх престарілих батьків ОСОБА_5, 1927 р. н. та ОСОБА_8, 1929 р. н., які мешкають за адресою: м. Вільногірськ, вул. Колгоспна, 29, назва вулиці була зазначена як Колгоспна, що в паспорті громадянина України, виданому 22.04.1996 р. на ім'я Сапсая Григорія Макаровича вулиця в адресі місця реєстрації проживання зазначена як - Колхозна, що в паспорті громадянина України, виданому 16.04.1996 р. на ім'я ОСОБА_1 та ж сама вулиця зазначена, як Колгоспна (див. копію довіреності від 26.01.2015 р. а.с.5), враховуючи, що всіма цими та іншими документами володів весь час до винесення судового рішення від 05.03.2015 р. заявник, ОСОБА_1, суд доходить висновку, що йому був відомий факт стосовно різного написання назви вулиці, тому ці обставини неможливо визнати такими, що не були і не могли бути відомими заявнику на час розгляду цивільної справи, в якій винесено рішення суду від 05 березня 2015 року (а.с.56-58).

Згідно п. 1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення суду у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, ще не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Приймаючи до уваги, що правильність ухвалення судових рішень від 09.10.2012 р. та від 05.03.2015 р. було перевірено судами апеляційної та касаційної інстанцій, що факт різного написання назви однієї і тієї ж вулиці в адресі розташування спадкового майна-житлового будинку в заповіті, а також в інших документах, не був підставою позову і заявник не зазначає і не доводить, чи має цей факт істотне значення і яке саме для іншого рішення у справі, суд доходить висновку, що ці факти не мають істотного значення у справі, в якій ухвалено рішення від 05.03.2015 р. (а.с.56-58). Також суд доходить висновку, що заявник не звернувся до суду в установлений законом строк, тобто протягом одного місяця з дня встановлення ним нових обставин, про які йому стало відомо, відповідно до його заяви, 16.10.2015 р.

Суд вважає обґрунтованими посилання представника відповідача, ОСОБА_3, на п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", в якому зазначено, що, згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в повному обсязі, за її недоведеністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ "Про судовий збір", судові витрати у справі, в виді судового збору в сумі - 606. 32 грн., слід покласти на заявника, ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 209 ч.3, 361 ч.1, ч.2 п. 1, 362-366, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, відмовити в повному обсязі.

Відмовити у перегляді рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року у цивільній справі № 174/93/15-ц, п/с 2/174/102/2015, у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію ухвали, протягом двох днів з часу виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення заявнику та заінтересованим особам.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал