Ухвала суду № 55531383, 26.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1440/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Найденко О.І.,

з участю: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області, Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області, головного державного податкового ревізора - інспектора Крамар Геннадія Зіновійовича, головного державного податкового ревізора - інспектора Федоровича Олександра Олександровича про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Березанському районі Миколаївської області, Державної податкової адміністрації (далі ДПА) України в Миколаївській області, головного державного податкового ревізора - інспектора Крамар Г.З., головного державного податкового ревізора - інспектора Федоровича О.О. про скасування рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 06 серпня 2010 року №0000942303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 33 262,5 грн. за порушення пп. 1, 2 , 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 12 липня 2010 року посадовими особами ДПА України у Миколаївській області в магазині - кафетерії "Коблевський" була здійснена перевірка діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Позивач вважає, що посадові особи не мали права проводити другу планову виїзну перевірку його господарської діяльності, оскільки 17 червня 2010 року вже була проведена аналогічна планова виїзна перевірка. В порушення вимог ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" про перевірку позивача не було повідомлено за 10 діб, як це вимагає Закон. Позивач вважає, що під час здійснення перевірки держподатревізори Крамар Г.З та Федорович О.О. перевищили свої службові повноваження, оскільки одночасно діяли як перевіряючи та як споживачі, про це свідчить те, що перевіряючи за власні кошти, задля власних потреб, здійснили покупку товару у суб'єкта господарювання. А згодом факт цієї покупки відобразили в акті перевірки як факт контрольної закупки та порушення. Окрім того, перевірка здійснювалася в нічний час о 22 годині 16 хв., в магазині в такий час знаходився тільки продавець, тому відображення в акті перевірки того, що ФОП ОСОБА_2 не має книги Форми 10 (книга обліку товару) не відповідає дійсності.

Також незаконними є дії держподатревізоров по складанню опису фактичної наявності товарів за місцем їх реалізації, оскільки перевірка діяльності застосування РРО, яка проводилася, не передбачала перевірку з питання обліку товарних запасів. Окрім того, при проведенні опису залишків товарних запасів, Крамар Г.З та Федорович О.О. не знімали залишки товару в тарі, а проводили опис товарних запасів виключно за манкіровкою вмісту тари, а від так висновки до яких вони прийшли не відповідають дійсності.

Таким чином, позивач зазначає що відсутність за місцем реалізації деяких первинних документів на товар, в нічний час, не може бути підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, сума штрафної санкції, що зазначена у рішенні ДПІ, не відповідає сумі облікованих описом товарів плюс сума не проведеної розрахункової операції через РРО - 28,50 грн. при підрахуванні є розбіжність у 10 грн.

Відповідачі ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, ДПА України в Миколаївській області позов не визнали та заперечують проти позову з підстав викладених в запереченнях.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року позов ФОП - підприємця ОСОБА_2 до ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, ДПА України у Миколаївській області, Головного держподатревізора - інспектора Крамар Г.З., Головного держподатревізора - інспектора Федоровича О.О. про визнання незаконними та протиправними дій відповідачів та скасування рішення № 0000942303 від 06 серпня 2010 року задоволений частково.

В частині визнання незаконними та протиправними дії відповідачів щодо призначення та проведення перевірки 12 липня 2010 року в магазині - кафетерії "Коблевський", який розташований за адресою Миколаївська область, Березанський район, зона відпочинку "Лугове, квартал 6/27 відмовлено.

В частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області №0000942303 від 06 серпня 2010 року - задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області №0000942303 від 06 серпня 2010 року частково на суму 33 120 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Березанському районі Миколаївської області залишено без задоволення. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року касаційну скаргу ДПІ у Березанському районі задоволено частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року зі справи №2а-8973/10/1470 скасовано в частині прийняття рішення щодо позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2010 року №0000942303.

У цій частині справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року зі справи №2а-8973/10/1470 залишено без змін.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року в задоволенні позову СПД ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Наказом ДПА у Миколаївській області №121 від 11 травня 2010 року було оголошено про проведення профілактичної операції "Курорт-2010".

Пунктом 8, цього Наказу керівнику оперативного штабу надано право залучати до тимчасової мобільної групи фахівців ДПІ Миколаївської області.

Пунктом 12.1. Наказу, передбачено, що у разі створення тимчасової мобільної групи, начальник фінансового відділу ДПА України у Миколаївській області повинен забезпечувати мобільну групу готівковими коштами для проведення контролю розрахунків через РРО в ході контрольно-перевірочних заходів в курортних зонах по заявці керівника мобільної групи.

Так на виконання Наказу ДПА у Миколаївській області 08 липня 2010 року Наказом №200 п.п.1.1., 1.2 п.1 державних податкових інспекторів Крамара Г.З. та Федоровича О.О. було відряджено до ДПІ у Березанському районі в складі мобільної групи, з метою виконання завдань поставлених операцією "Курорт 2010".

Направлення на проведення перевірки №481/23-039 та №482/23-039 ФОП ОСОБА_2 членам мобільної групи Крамара Г.З. та Федоровича О.О. було надано ДПІ у Березанському районі Миколаївської області.

Судом встановлено, що ДПА у Миколаївської області не призначалася перевірка СПД ОСОБА_2 та не проводилася ця перевірка, направлення на перевірку виписано ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, та перевіряючи Крамар Г.З. та Федорович О.О. будучи відряджені до ДПІ у Березанському районі діяли від імені ДПІ у Березанському районі, як співробітники цього підрозділу ДПА у Миколаївській області.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем порядку обліку товарних запасів у зв`язку з відсутністю первинних документів на товар, який знаходиться у реалізації, на загальну суму 16 555 грн., а також здійснення СПД ОСОБА_2 розрахункової операції на суму 28,50 грн. без використання РРО та без видачі розрахункового документа установленого зразка.

За результатами перевірки, перевіряючими було складено акт перевірки від 12 липня 2010 року.

Відповідно до акту перевірки податківцями зафіксовано факт реалізації товару на суму 16 535 грн. не облікованого у встановленому законом порядку.

Наведені обставини стали підставою для прийняття інспекцією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2010 року №0000942303, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 33 262 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки свідоцтво про сплату єдиного податку на момент перевірки у ФОП ОСОБА_2 відсутнє, останній перебував на загальний системі оподаткування та був зобов'язаний весті облік товарних запасів у порядку визначеному законодавством.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 3, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що планова виїзна перевірка проводить не частіше одного разу на календарний рік, отже друга планова перевірка за рік є незаконною, крім того, жодного письмового повідомлення про початок та кінець перевірки він не отримував, а факту не обліку товару немає. Отже, враховуючи вимоги ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" він не міг допустити інспекторів до перевірки. Відсутність за місцем реалізації певних первинних документів на товар не може бути підставою для застосування штрафних (фінансрових) санкций на підставі ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо ФОП.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Факт перебування ФОП ОСОБА_2 на спрощеної системі оподаткування є визначальним для правильного вирішення даного спору.

Так, відповідно до п. 1 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599, відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою.

Таким чином, факт перебування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи на спрощеній системі оподаткування має бути підтверджений свідоцтвом про сплату єдиного податку, виданим такій особі.

Однак, у матеріалах справи відповідне свідоцтво, яке б засвідчило сплату позивачем єдиного податку на момент перевірки, відсутнє.

ФОП ОСОБА_2 як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не надав належного доказу наявності у нього статусу платника єдиного податку.

Посилання позивача (як на доказ наявності у позивача статусу платника єдиного податку) на факт ведення ФОП ОСОБА_2 Книги обліку доходів і витрат не відповідають принципу допустимості доказів, визначеному у ст. 70 КАС України. Наявність Книги обліку доходів і витрат не є належним і допустимим доказом перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Більш того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив що знаходиться на загальний системі оподаткування.

Таким чином, СПД ОСОБА_2 не звільнений і від обов'язку застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій згідно з п.6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 березня 2015 року залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року зі справи №2а-8973/10/1470 в частині визнання незаконними та протиправними дії відповідачів щодо призначення та проведення перевірки 12 липня 2010 року в магазині - кафетерії "Коблевський", відмовлено.

Отже, доводи апелянта про порушення порядку та підстав призначення податкової перевірки, судова колегія не приймає до уваги.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, ДПА України в Миколаївській області, головного державного податкового ревізора - інспектора Крамар Г.З., головного державного податкового ревізора - інспектора Федоровича О.О. в частині скасування рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 06 серпня 2010 року №0000942303 є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 лютого 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.