Ухвала суду № 55527813, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/5351/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

За участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 26.06.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням у сумі 31 922,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок незаконного звільнення та в порушення вимог трудового законодавства Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області не виплачено ОСОБА_3 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2013 року по 12.12.2013 року в розмірі 31 922,52 грн., у зв'язку із чим позивач вважає, що вказані кошти підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 31 922,52 грн. задоволено частково. Суд стягнув з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням у сумі 30 922,92 коп. Допустив негайне виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку за один місяць. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Державна інспекція сільського господарства в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 01.03.2013 року №57-ОС ОСОБА_3, начальника управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, звільнено 1 березня 2013 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 44).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, у справі №815/2227/13-а скасовано наказ від 01.03.2013 року №57-ОС про звільнення ОСОБА_3 зі служби в Державній інспекції сільського господарства в Одеській області, поновлено позивача на раніше займаній посаді з 01.03.2013 року та постанову суду в цій частині допущено до негайного виконання (а.с. 6-13).

Наказом Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 12.12.2013 року №378-ОС ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з 01.03.2013 року (а.с. 45).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що підставою для його видання є постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та заява ОСОБА_3 від 11.12.2013 року, в якій останній також просив виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (а.с. 42).

Проте, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області під час поновлення позивача на раніше займаній посаді не вирішено питання щодо виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із чим позивач вимушений був звернутись із цим позовом про стягнення вказаних сум в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в силу вимог трудового законодавства незаконне звільнення працівника із займаної посади та не виконання судового рішення про поновлення працівника на посаді є підставою для виплати останньому середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв'язку із таким звільненням, тому дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу по день, що передує дню фактичного його поновлення на посаді, тобто виданню відповідного наказу.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За правилами ч. 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України, п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Аналіз наведених норм показав, що втрата працівником заробітку з підстав незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв'язку із таким звільненням.

Разом з цим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, до вирішення органом, що розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі.

Отже, оскільки судовим рішенням в іншій справі встановлено неправомірність видання наказу про звільнення позивача, останній перебував у вимушеному прогулі у період з дати свого звільнення, тобто з 01.03.2013 року, до дня ухвалення органом, що розглядав трудовий спір, рішення про поновлення працівника на попередній посаді, тобто з урахуванням вимог ч. 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України, п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, до 30.05.2013 року.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням підлягає виплаті позивачу за період з 01.03.2013 року по 29.05.2013 року, а саме за 59 робочих днів згідно розрахунку норми тривалості робочого часу на 2013 рік.

За правилами п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, оскільки середньомісячна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов'язана відповідна виплата, а саме звільнення працівника зі служби, згідно довідки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 02.10.2014 року №16 склала 3 234,38 грн., а кількість відпрацьованих робочих днів за цей період - 41 день, середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 157,77 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням, що підлягає виплаті позивачу за період з 01.03.2013 року по 29.05.2013 року, а саме за 59 робочих днів, складає 9 308,43 грн.

Також судом першої інстанції вірно враховано вимоги ст. 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що середній заробіток підлягає виплаті працівнику і у випадку невиконання (затримки у виконанні) роботодавцем рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Таким чином, враховуючи, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року про поновлення позивача на попередній посаді виконана відповідачем 12.12.2013 року, тобто згідно розрахунку норми тривалості робочого часу на 2013 рік із затримкою у 137 робочих днів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виплату позивачу середнього заробітку у сумі 21 614,49 грн. за вказаний період вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення про поновлення на посаді.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що в результаті незаконного звільнення та затримки виконання відповідачем судового рішення про поновлення працівника на попередній посаді позивач перебував у вимушеному прогулі у період з 01.03.2013 року по 11.12.2013 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку у сумі 30 922,92 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Доводи апелянта про те, що позивач, відкликавши позовні вимоги про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №815/2227/13-а (а.с. 46), фактично використав своє право на звернення до суду із цим позовом, колегія суддів вважає такими, що не узгоджуються із правилами ст. 155 КАС України, які не позбавляють позивача права на повторне звернення із цими вимогами.

Також, посилання апелянта на те, що затримка у виконанні судового рішення про поновлення позивача на посаді відбулось з вини позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ст. 236 Кодексу законів про працю України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема, як пред'явлення рішення до примусового виконання, подання заяви до роботодавця про поновлення на попередній посаді, з яких би вбачалось бажання працівника поновитись на роботі.

Колегія суддів вважає, що виконання роботодавцем рішення суду про поновлення працівника на роботі є його законодавчо встановленим обов'язком, який не є похідним від дій працівника (подання відповідної заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), якого має бути поновлено на роботі, отже у сукупному аналізі як норм трудового законодавства так і адміністративного процесуального, роботодавець має діяти у відповідності до судового рішення, яким відновлено право працівника у трудових відносинах за наслідками незаконного звільнення.

Враховуючи викладене, оскільки постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року в частині поновлення позивача на попередній посаді виконана Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області шляхом прийняття відповідного наказу лише 12.12.2013 року, судовим рішенням в іншій справі не вирішувалось питання щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відповідно до ст.ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України має право на виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виконання судового рішення щодо поновлення на попередній посаді.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з'ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідно до вимог ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2016 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

В.Л. Романішин