Ухвала суду № 55525091, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/26411/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С.,Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області до ТОВ «Трансавтолюкс», третя особа: Ужгородське міськрайонне управління юстиції, про визнання недійсними змін до установчих документів,

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області звернулося до суду з позовом до ТОВ «Трансавтолюкс», третя особа: Ужгородське міськрайонне управління юстиції, про визнання недійсними зміни до установчих документів ТОВ «Трансавтолюкс», пов’язані із зміною місцезнаходження та зобов’язати державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради внести запис щодо відміни державної реєстрації змін до установчих документів відповідача.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та позов задовольнити.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальними зборами учасників ТОВ «Трансавтолюкс» 04.01.2012 року прийнято ряд рішень (протокол № 5), у тому числі й щодо змін складу засновників та зміни місцезнаходження з Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ, Ленінський район, Бульвар Рубіновий,10/48 на Закарпатську область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 47/601, про що в Єдиному державному реєстрі 07.02.2013 року зроблено запис за № 12241070006047727.

Згідно з довідкою податкового органу про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків № 732/7/07-01-07-04 від 26.11.2013 року за адресою 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 47/601 знаходиться нежитлове приміщення, яке належить ПП «Смерічка».

ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області, з огляду на те, що фактично за новою адресою відповідач не знаходиться і ніколи не знаходився, а тому відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних соіб-підприємців про реєстрацію ТОВ «Трансавтолюкс» є недостовірними, звернувся до суду з названим позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Податковим кодексом України не передбачено право контролюючих органів звертатись до суду з приводу винесення судового рішення про визнання недійсними змін до установчих документів. Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора внести запис щодо відміни державної реєстрації змін до установчих документів, суди зазначили, що відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є виключно підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, однак, вказана обставина не є підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів чи скасування реєстраційних записів, що вчинені державним реєстратором.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з доводами судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон № 755-IV).

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 зазначеної статті Закону № 755-IV визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Виходячи з приписів ч. 2 ст.17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи. При цьому, згідно з ч. 5 цієї ж статті в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості, зокрема, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону № 755-IV у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов’язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону № 755-IV державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов’язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження запис про внесення змін і в той самий день подати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису.

Згідно з ч.1 ст.29 Закону для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.

Державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті (ч. 7 ст. 29 Закону).

Статтею 31 Закону визначено вичерпні підстави для скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи: у разі прийняття судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи. Суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи.

Так, згідно з п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

В свою чергу, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними змін до установчих документів.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Виключний перелік функцій контролюючих органів наведено у статті 19-1 Податкового кодексу України.

Приписами вказаної статті, державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб до завдань органів доходів і зборів не віднесено.

Такий нагляд, згідно зі ч.2 ст.7 Закону, здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до Положення про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Мін'юсту від 14.10.2011 №3175/5, є Державна реєстраційна служба України.

Відтак, за умови недоведеності факту порушення прав органів доходів і зборів, контроль за внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців достовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи покладено на спеціально уповноважений орган, а не на контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що фактична відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням при дотриманні сукупності умов, у тому числі, з боку податкового органу, який як суб’єкт владних повноважень діє виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, має наслідком постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

В свою чергу, сама по собі державна реєстрація змін до установчих документів, пов'язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи не створює перешкод для здійснення своїх контрольних повноважень органами державної податкової служби, і зокрема, не перешкоджає податковому обліку платників податку.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області – відхилити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: