Ухвала суду № 55525052, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/54719/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015

у справі № 813/3125/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбуд»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 у справі № 813/3125/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 відповідачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі не надано. Однак, відповідачем подано клопотання, в якому ставиться питання про відстрочення податковому органу сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір у встановленому розмірі за відсутністю затвердженого кошторису, а тому, на його думку, суд може відстрочити сплату судового збору.

Однак, наведені обставини не можна визнати обґрунтованими підставами для задоволення клопотання про відстрочення відповідачу сплати судового збору, оскільки відсутність коштів у органу ДФС не є підставою для відстрочення скаржнику від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, а доказів вчинення будь-яких дій з метою виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 та строків її виконання заявником суду не наведено та не надано.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє сторону права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, після усунення недоліків касаційної скарги.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 12.01.2016, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного І.В. Борисенко

суду України