Ухвала суду № 55525010, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/9991/55672/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року

у справі № 2а-13252/10/7/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування висновків акту, податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про: визнання протиправними та скасування висновків акту перевірки № 316/41-01/05513847 від 21 вересня 2010 року в частині встановлення факту порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006774001/0 від 05 жовтня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим № 0006774001/0 від 05 жовтня 2010 року. В іншій частині позову було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим провела невиїзну документальну перевірку ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Харківцукорзбут», за результатами якої був складений акт № 316/40-01/05513847 від 21 вересня 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит у травні 2010 року на 102080,00 грн., у червні 2010 року на 509560,00 грн., у липні 2010 року на 252120,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (покупець) неправомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість по господарських операціях з придбання цукру у ТОВ «АПО Харківцукорзбут» за договором купівлі-продажу № 226 від 01 липня 2009 року, оскільки: згідно даних АІС «Контрагенти» податкова звітність з податку на додану вартість, подана ТОВ «АПО Харківцукорзбут» у травні - липні 2010 року, а також податкова звідність з податку на прибуток, подана ТОВ «АПО Харківцукорзбут» за 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року та додаток К1/1 до декларації, не визнанна податковим органом як податкова звітність, що свідчить про те, що у ТОВ «Харківцукорзбут» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; на запит ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, який був вручений посадовим особам ТОВ «АПО Харківцукорзбут» 30 серпня 2010 року, вказане товариство не надало документів, які б підтверджували взаємовідносини з позивачем. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Харківцукорзбут», не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, а первинні бухгалтерські документи, виписані позивачу вказаним суб'єктом господарювання, не дають йому права на податковий кредит.

05 жовтня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006774001/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1194260,00 грн., у тому числі: 863760,00 грн. - за основним платежем, 330500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту травня - липня 2010 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаного у ТОВ «АПО Харківцукорзбут» цукру, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виписаними належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, з урахуванням того, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2-а-10832/10/2070 за позовом ТОВ «АПО Харківцукорзбут» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії позов був задоволений та визнано неправомірними дії ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року, декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ «АПО Харківцукорзбут» та зобов'язано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова визнати подану ТОВ «АПО Харківцукорзбут» податкову звітність податковою звітністю, а також зобов'язано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова внести корективи в картку особового рахунку ТОВ «АПО Харківцукорзбут», відобразивши показники з декларацій з податку на додану вартість за травень 2010 року та за червень 2010 року за датою їх подання. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки для платника податків, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення сплачених ним у складі вартості придбаних товарів сум податку до складу податкового кредиту із фактичною поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судами попередній інстанцій та підтверджується матеріалами справи, реальність господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Харківцукорзбут» цукру підтверджується податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями (арк. справи 52-94), а також листом ТОВ «АПО Харківцукорзбут» від 16 серпня 2010 року, підписаним директором та скріпленим печаткою товариства, в якому ТОВ «АПО Харківцукорзбут» підтвердило здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем та їх відображення у податковій звітності, яка, в свою чергу, в установлені законодавством строки була подана до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (арк. справи 105).

Отже, позивачем були виконані всі необхідні умови, передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім іншого, судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2а-10832/10/2070 за позовом ТОВ «АПО Харківцукорзбут» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії позов був задоволений. Визнано неправомірними дії ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року, податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ «АПО Харківцукорзбут» як податкової звітності. Зобов'язано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року такими, що подані ТОВ «АПО Харківцукорзбут» своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зобов'язано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ «АПО Харківцукорзбут» показники з декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року, податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року за датою їх подання (арк. справи 119-125).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна