Ухвала суду № 55524813, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2016 р. м. Київ К/800/15847/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління" до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування направлення, наказу, припису,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління" звернулось з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якому позивач просив:

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо проведення планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» та складення акта № 1308 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами;

визнати протиправним та скасувати направлення Державної екологічної інспекції у Львівській області на перевірку Приватного акціонерного товариства «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» № 1308;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області № 403 і/п від 20 червня 2013 року на проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління»;

визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 668-06 від 18 липня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку позивачем дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Про проведення планової перевірки позивача повідомлено згідно з письмовим повідомленням про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (вих.10-754 від 06 червня 2013 року). На підтвердження направлення повідомлення відповідачем надано копію реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції та копію квитанції про направлення рекомендованої кореспонденції.

Перевірка проводилась на підставі наказу та направлення на перевірку.

Так, 20 червня 2013 року начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області видано наказ «Про проведення планових перевірок» № 403-i/п, згідно з яким заступнику начальника відділу екологічного контролю атмосферного повітря Дмитрашу О. М., головному спеціалісту відділу екологічного контролю атмосферного повітря Горалю А. С., провідному спеціалісту відділу екологічного контролю атмосферного повітря Тимо А. С., головним спеціалістам відділу інструментально-лабораторного контролю Мицюк О. В., Бабкевич У. П., Хрущу Р. Р. наказано провести з 25 червня 2013 року планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Львівшляхрембуд». Відповідальним за проведення перевірки визначено - Дмитраша О. М.

На підставі вищевказаного наказу начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області видано направлення № 1308 для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

27 червня 2013 року держінспекторами відповідно до наказу № 403-і/п від 20 червня 2013 року та направлення № 1308 здійснено виїзд на адресу ПрАТ «Львівшляхрембуд» для проведення перевірки.

Перед початком перевірки держінспектором з ОНПС Львівської області пред'явлено позивачу копію наказу № 403-і/п від 20 червня 2013 року, надано копію направлення № 1308 та пред'явлено службове посвідчення.

Копію направлення № 1308 від 27 червня 2013 року отримав голова правління ПрАТ «Львівшляхрембуд» Скотенюк В. І., про що свідчить його підпис на направленні.

Перевіркою встановлено, що ПрАТ «Львівшляхрембуд» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря трьома стаціонарними джерелами, а саме:

дільниця виробництва бетону, при роботі якої в атмосферне повітря викидаються забруднюючі речовини у вигляді твердих суспендованих частинок (цементний пил);

бітумосховище, при викачувані бітуму із сховища його розігрівають шляхом спалювання природного газу;

дільниця виробництва асфальту.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із вищенаведених джерел здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В акті перевірки вказано, що в процесі господарської діяльності ПрАТ «Львівшляхрембуд» утворюються та розміщуються наступні відходи з порушенням вимог природоохоронного законодавства:

тверді побутові відходи. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи»;

відходи будівельні. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи»;

відпрацьовані мастила, моторні мастила, трансмісійні мастила. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи»;

зношені автомобільні шини. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи»;

відпрацьовані акумуляторні батареї. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи»;

промасляне ганчір'я. Ліміт на утворення та розміщення відходу не розроблено та не погоджено, дозвіл на розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст. 32 ЗУ «Про відходи». Журнал первинного обліку відходів відсутній, що є порушенням ст. 17 ЗУ «Про відходи».

З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, зафіксованих в акті перевірки, відповідачем 18 липня 2013 року винесено припис № 668/06.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача, позивач заявив позов до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками судів.

Відповідно до п. 1.3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 року за № 18/16034 (далі - Порядок 18/16034), цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Держекоінспекції) та суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону № 877 плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

За положеннями ч. 4 ст. 5 цього Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно із п. 4.9 Порядку № 18/16034 Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Вирішуючи спір про визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування направлення на перевірку Приватного акціонерного товариства «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» № 1308; визнання протиправним та скасування наказу, суди виходили з того, що копію направлення № 1308 від 27 червня 2013 року отримав голова правління ПрАТ «Львівшляхрембуд» Скотенюк В. І., про що свідчить його підпис на направленні.

Суди також вказали, що, не зважаючи на зазначені позивачем порушення при проведенні перевірки, а саме: не пред'явлення наказу про перевірку, посвідчення та направлення на перевірку, не вчинення запису до журналу реєстрації перевірок, недотримання процедури перевірки, - наявність яких давало позивачеві правові підстави для того, щоб не допустити працівників екологічної інспекції до проведення такої перевірки, з врахуванням добровільного допуску позивачем працівників відповідача до проведення зазначеної перевірки, позивач не може ставити вимоги про визнання перевірки протиправною.

З такими доводами погоджується і суд касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів, що зазначені позивачем недоліки акта перевірки не впливають на правомірність проведення самої перевірки, оскільки сам акт самостійно не породжує жодних обов'язків для суб'єкта господарювання.

Однак щодо вимоги про скасування припису, то суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Дозволи на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на розміщення та утворення відходів на Підприємстві відсутні.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Системний аналіз названих норм права свідчить, що для правильного вирішення справи даної категорії, суди повинні дослідити такі обставини, як здійснення суб'єктом господарювання викидів в атмосферне повітря, утворення та розміщення твердих побутових і будівельних відходів з порушенням вимог законодавства. Усунення таких порушень можлива у випадку порушень закону, а не їх усунення на майбутнє.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, як виняток із загального правила, встановлена презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень.

Це означає, що презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права.

Оскільки акт не має обов'язкового характеру, то і висновки, відображені службовими особами контролюючого органу в акті перевірки, є також такими, що не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки перевіряємого підприємства . Утім службова особа контролюючого органу, складаючи акт перевірки, зобов'язана надати юридичну оцінку виявленим під час перевірки обставинам. Це є обов'язком службової особи та визначається вимогами до складання акта перевірки.

Однак невиконання обов'язку відповідача довести правомірність своїх рішень не звільняє суд від обов'язків ухвалити справедливе і правове судове рішення.

Згідно з ст. 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Між тим, судами ухвалені рішення не повно, без з'ясування всіх обставин в справі, а саме: не встановлено, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувався припис.

Рішення, що прийняті на підставі припущень, не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій допущені порушення у застосуванні до правовідносин у справі норм права, то судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окрім того, суди мають дослідити акт державної санітарно-епідеміологічної служби України від 08 серпня 2012 року, акт ПАТ "Львівгаз" та лист прокуратури Личаківського району м. Львова № 07/04-432-13 від 19 листопада 2013 року, на які скаржник посилається в касаційній скарзі, як на докази, що спростовують обставини, викладені у акті перевірки.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №668-06 від 18 липня 2013 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В інші частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: