Ухвала суду № 55524567, 01.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/52068/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування припису,

в с т а н о в и в :

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, як правонаступник Державної архітектурно-будівельної інспекції України, звернувся до Вищого адміністративного суду України з названою скаргою з пропуском строку касаційного оскарження.

Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого заявник зазначив, що копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року направлено на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Проте, у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, після затвердження Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, останньому назване рішення суду апеляційної інстанції скеровано лише 10 грудня 2015 року.

Дійсно, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року отримано відповідачем у справі - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 30 жовтня 2015 року.

Цього ж дня головою Інспекції Державної архітектурно-будівельної інспекції України проставлено резолюцію «Для відповідного опрацювання» з визначенням відповідальної особи (резолюція від 30 жовтня 2015 року № 40-18116).

Долучена до матеріалів касаційної скарги копія названої резолюції містить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 10 грудня 2015 року № 10/10-1012/27.

11 грудня 2015 заявник звернувся з касаційною скаргою.

Однак, заявником не наведено жодного обґрунтованого пояснення щодо об'єктивної неможливості Держархбудінспекцією України чи її територіальними органами вчасно опрацювати оскаржуване судове рішення в період з 30 жовтня 2015 по 11 грудня 2015 року.

При цьому слід зазначити, що проставляння штампу реєстрації вхідної кореспонденції є односторонньою дією особи та не може бути самостійним доказом отримання такою особою паперового носія в певну дату.

Більше того, як убачається з матеріалів касаційної скарги, особа, яка підписала та подала касаційну скаргу, а також клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (ОСОБА_2), довіреністю Держархбудінспекції України від 14 вересня 2015 року № 40-702-10/8420 уповноважена на представництво інтересів як відповідача у справі (Держархбудінспекції України), так і заявника касаційної скарги - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

За таких обставин вказані в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження причини пропуску цього строку судом поважними не визнані, у зв'язку з чим ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року, копію якої заявник отримав 25 грудня 2015 року, касаційну скаргу залишено без руху, заявникові надано строк у тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали для зазначення інших підстав поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

Також заявнику, з огляду на приписи статті 213 КАС України, зауважено на необхідності сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.

На виконання ухвали від 16 грудня 2015 року заявник надав до суду документ про сплату судового збору за звернення з касаційною скаргою.

Однак, інших причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник суду не повідомив, а в клопотанні від 25 січня 2016 року № 10/10-15/2501/03 повторно послався на вищеозначені обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи вищевикладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 165, 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування припису.

Суддя Т.С. Розваляєва