Ухвала суду № 55524508, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/15819/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Управління) на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, про:

визнання непрацюючим пенсіонером;

визнання неправомірною відмову відповідача щодо здійснення підвищення до пенсії як «дитині війни» відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі - Закон №2195-IV);

визнання неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії як непрацюючому пенсіонеру;

зобов'язання Управління здійснити позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, перерахунок пенсії відповідно до вимог пенсійного законодавства, а саме: здійснення доплати до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону №2195-IV; здійснення індексації розміру пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), з дня поновлення виплати пенсії - 22 липня 2011 року та в подальшому відповідно до абзацу 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII); здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV; здійснення позивачу перерахунку доплати до пенсії за віком за понаднормовий стаж відповідно до частини 3 статті 42, абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV з 1 жовтня 2011 року та в подальшому відповідно до пенсійного законодавства України;

зобов'язання відповідача сплатити недоотриману суму у зв'язку з перерахунком складових пенсії з дня поновлення виплати пенсії, а саме з 22 липня 2011 року.

Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року позов задоволено частково, а саме:

визнано позивача непрацюючим пенсіонером згідно поданої ним 15 жовтня 2013 року копії трудової книжки;

визнано протиправною відмову відповідача здійснити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до вимог діючого законодавства;

визнано протиправною відмову відповідача провести позивачу перерахунок розміру пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 1 жовтня 2013 року відповідно до пенсійного законодавства;

зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру пенсії як непрацюючому пенсіонеру, згідно вимог пенсійного законодавства, а саме: провести доплату до пенсії як дитині війни: з дня поновлення виплати пенсії - 22 липня 2011 року по 22 липня 2011 року (включно), а також з 1 січня 2014 року по 31 липня 2014 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, щомісячно, згідно з статтею 6 Закону №2195-IV; з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 49 гривень 80 копійок, щомісячно, згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та з 1 серпня 2014 року до подальших змін в законодавстві в розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381;

зобов'язано провести індексацію розміру пенсії за віком на підставі частини 1 статті 42 Закону №1058-IV, з дня поновлення виплати пенсії - 22 липня 2011 року і в подальшому, відповідно до вимог абзацу 1 статті 4 Закон №1282-XII;

зобов'язано провести перерахунок доплати до пенсії за віком за понаднормативний стаж відповідно до частини 3 статті 42, та абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV як непрацюючому пенсіонеру з урахуванням відповідного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» із змінами і доповненнями, починаючи з 1 жовтня 2013 року та в подальшому, відповідно до вимог діючого законодавства;

зобов'язано відповідача виплатити позивачу недоотриману суму пенсії у зв'язку з перерахунком складових пенсійної виплати відповідно до задоволеної частини вимог.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року скасовано постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону№1058-IV з 1 березня 2012 року з урахуванням коефіцієнту 1,0352, встановленого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №257 від 26 березня 2012 року «Про підвищення розмірів пенсій у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», та задоволено позов в цій частині. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України, з грудня 1999 року постійно мешкає на території Ізраїлю, та перебуває на консульському обліку в державі Ізраїль.

До виїзду за кордон позивач проживав на території Інгулецького району м. Коривого Рогу, та з 9 вересня 1996 року йому була призначена пенсія за віком. Після виїзду за кордон виплату пенсії позивачу було припинено.

Відповідно до постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2015 року у справі №416/429/2012, Управління зобов'язано відновити виплату пенсії за віком, яку ОСОБА_2 отримував до виїзду за кордон України, з 22 липня 2011 року.

Розпорядженням Управління від 19 липня 2013 року позивачу було здійснено відповідне нарахування пенсії за матеріалами пенсійної справи.

Не погоджуючись з розрахунком який здійснено Управлінням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити доплату до пенсії як дитині війни, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у період з 30 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, а також з 1 січня 2014 року по 31 липня 2014 року положеннями законів України про Державний бюджет України на 2011 та 2014 роки не було передбачено обмежень щодо застосування статті 6 Закону №2195-IV, а тому позивач у цей період має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, який встановлено цією статтею.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» від 14 червня 2011 року №3491-VI, Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року №4282-VI, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 6 грудня 2012 року №5515-VI та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VІІ (набрав чинності 3 серпня 2014 року) встановлено, що у 2014 році положення статті 6 Закону №2195-IV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно на 2011, 2012, 2013, 2014 роки.

Таким чином, правильними є висновки судів, що у період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року №745 (набрала законної сили 23 липня 2011 року), яку прийнято на виконання вимог Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» від 14 червня 2011 року №3491-VI, а у період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, та з 1 серпня 2014 року у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року №1381.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Управління провести індексацію пенсії за віком на підставі частини 1 статті 42 Закону №1058-IV з дня відновлення виплати пенсії - 22 липня 2011 року та в подальшому відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII, то колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів про задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки Закон №1282-XII та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 не містять обмежень щодо проведення індексації пенсії громадян України, які проживають за кордоном.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління здійснити перерахунок доплати до пенсії за віком за понаднормовий стаж відповідно до частини 3 статті 42, абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV з 1 жовтня 2011 року, та в подальшому відповідно до пенсійного законодавства України, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 2 частини1 статті 28 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час відновлення виплати пенсії позивачу) встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час відновлення виплати пенсії позивачу) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи те, що підтверджуючі документи про додатковий стаж позивач надіслав до відповідача 15 жовтня 2013 року, то суди попередніх інстанцій прийшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку з 1 жовтня 2011 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги про перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV з 1 березня 2012 року та в подальшому відповідно до пенсійного законодавства України, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що оскільки індивідуальний коефіцієнт підвищення позивача у 2011 році був менший за коефіцієнт - 1,0352, встановлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №257 від 26 березня 2012 року «Про підвищення розмірів пенсій у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», то перерахунку підлягає пенсія з 1 березня 2012 року з урахуванням коефіцієнту 1,0352.

У перерахунку за 2013 рік суди обґрунтовано відмовили з огляду на те, що індивідуальний коефіцієнт підвищення позивача у 2012 році був більшим за коефіцієнт - 1,02980, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №264 від 15 квітня 2013 року.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення, яким виправлені помилки, допущені судом першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року в нескасованій частині та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб