Ухвала суду № 55520871, 03.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/5027/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - Христинівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування рішення від 09.09.2015 р. №0002391700, вимоги від 09.09.2015 р. №Ф-0002381700, податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 р. №0002401700, №0002411700.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалі справи, Христинівською ОДПІ на підставі наказу №170 від 27.07.2015 р., направлення на перевірку №4 від 30.07.2015 р., на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Вінницької області від 06.05.2015 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ПП Сервіс-Дорбуд за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.12.2014 р. №136/23-24-17-01/НОМЕР_1.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та податок на додану вартість в розмірах, відповідно, 171250,00 грн та 228333,00 грн, а також пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок в розмірі 396158,33 грн.

На підставі акту перевірки Христинівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 р.:

- №0002401700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 214062,50 грн. (за основним платежем 171250,00 грн, за штрафними санкціями - 42812,50 грн.;

- №0002411700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 285416,69 грн. (за основним платежем 228333,35 грн., за штрафними санкціями 57083,34 грн.

Також, відповідачем прийнято рішення від 09.09.2015 р. №0002391700 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску і винесено вимогу від 09.09.2015 р. №Ф-0002381700 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 396158,33 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ПП "Сервіс-Дорбуд" на підставі договору підряду №04/06 від 04.06.2012 р. За умовами цього договору ПП "Сервіс-Дорбуд" на свій ризик власними силами і засобами зобов'язується виконати усі роботи по вказаному договору щодо виконання робіт по будівництву елеватора в с. Севастянівка Христинівського району Черкаської області, у встановлений строк, а позивач зобов'язується прийняти їх і оплатити.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано суду первинні документи по договору підряду №04/06 від 04.06.2012 р.: акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та №КБ 3, податкові накладні, платіжні доручення.

Однак, такі документи не дають можливість встановити зміст господарської операції, зокрема види, обсяг, вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані підрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні робіт на будівництві об'єкта, на виконання умов договорів. Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості. Акт здачі-прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року не містить дати підписання.

Щодо поставки асфальтобетону, колегія суддів зазначає, що на поставку вказаної продукції між позивачем та ПП "Сервіс-Добробуд" укладено договір постачання від 27.06.2013 р. №27/06, однак вказаним договором не додержана істотна умова, як ціна товару.

Згідно наданих документів позивач в подальшому реалізовував товар на адресу ТОВ "Крижопільський Елеватор" та ДП ДГ Олександрівське ІК УААН, однак докази транспортування товару від ПП "Сервіс-Дорбуд" на адресу позивача відсутні. У випадку купівлі товару без поставки відсутні докази зберігання товару.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем не надавались контролюючому органу довідки у формі №КБ-3, що передбачені пунктом 4 вказаного договору; документи, обов`язковість яких визначена пунктами 3.2 та п. 3.3 вказаного договору; проектної документації відповідно до пункту 5.2 зазначено договору підряду; акту прийому-передачі майданчику, що визначено пунктом 8.1 договору №04/06, а також відсутні документи, визначені пунктом 13.1 договору підряду №04/06.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 р. №0002401700, №0002411700 є обґрунтованими та правомірними.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці. Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, згідно пункту 2 части 1 статті 7 вказаного Закону України, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу в місяць, у якому отримано дохід.

Частина 11 статті 9 цього Закону передбачає, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, платіжні відомості нарахування та виплати заробітної плати, трудові договори між працівником і фізичною особою, банківські документи, звіти про суми нарахованого доходу зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Проведеною перевіркою встановлено порушення порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, що призвело до заниження оподатковуваного чистого доходу в сумі 20666,65 грн. за 2012 рік. Жодних доказів на спростування такого порушення позивачем суду не надано.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено, що позивач задекларував єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. в сумі 18343,47 грн., в тому числі: за 2012 рік в сумі 8328,65 грн., за 2013 рік в сумі 10014,82 грн. При перевірці правильності нарахування та утримання єдиного внеску встановлено його заниження в сумі 396158,33 грн. за 2012-2013 роки у зв`язку з відображенням господарських операцій з ПП "Сервіс-Дорбуд", які фактично не відбулися.

Отже, рішення відповідача від 09.09.2015 р. №0002391700 та вимога №Ф-0002381700 є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 04.02.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.