Ухвала суду № 55520459, 03.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 876/9973/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

представника позивача- Тарана О.П.

представника відповідача- Порхуна А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000060/2 від 20 липня 2015 року та картку відмови у митному оформленні № 205070002/2015/00058.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано: рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2015 року № 205000011/2015/000060/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №205070002/2015/00058 від 20 липня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що документи, які були подані позивачем для підтвердження митної вартості містили розбіжності, що стало підставою для витребування додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом. Зокрема, зазначає, що надані позивачем електронна митна декларація № 205070001/2015/00956 та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №197183 від 17 липня 2015 року містили розбіжності щодо місця доставки (розвантаження) товару; позивачем не було включено в розрахунок митної вартості товару витрати на навантаження, хоча поставка здійснювалась на умовах EXW, що передбачає навантаження за рахунок покупця; контракт, згідно з яким товар повинен був постачатися автомобільним транспортом містив незрозуміле посилання на необхідність видачі на кожну партію товару коносаменту, який є документом що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу. Таким чином, посадові особи Волинської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодаства України. Враховуючи наведене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача (апелянта)- Порхун А.А. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача- Таран О.П. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2015 року ФОП ОСОБА_1 та компанія «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) уклали контракт №1.

20 липня 2015 року на виконання вказаного контракту для митного оформлення товару «персики свіжі» 8608 кг, «виноград столовий свіжий» 728 кг, «ананаси свіжі» 660 кг, «нектарини свіжі» 6730 кг, «нектарини свіжі» 2400 кг декларантом (ПП «Еліт Брок») на митний пост «Луцьк» подано електронну митну декларацію № 205070001/2015/009566 та комплект документів.

Для митного оформлення митниці декларант надав: контракт № 1 від 01 липня 2015 року; рахунок фактуру експортну №FX/00442/2015/MG від 17 липня 2015 року; вантажно-митну декларацію (ВМД) № 205070001/2015/009566 від 20 липня 2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №197183 від 17 липня 2015 року; сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0000618 від 17 липня 2015 року; сертифікат якості № КО.8231.3.748.2015.9 від 17 липня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення № 15PL302010E0084068 від 19 липня 2015 року, інші документи, перелічені в графі 44 ВМД.

У графі 43 вказаної електронної митної декларації №205070001/2015/009566 від 20 липня 2015 року декларант вказав митну вартість товару визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів та в порядку, передбаченому ст.58 МК України.

Після прийняття митної декларації на товар відбулось спрацювання згенерованого автоматичною системою управління ризиками профілю ризику про заниження митної вартості товару у зв'язку з тим, що подані документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності (договір перевезення укладено з ОСОБА_3, а в CMR №197183 від 17 липня 2015 року первізник ОСОБА_4) посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості: транспортних (перевізних) документів (акт виконаних робіт, рахунок, податкова накладна попередніх перевезень); висновків про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; проформи-інвойсу, прас-листа від виробника товару, виписки з бухгалтерської документації, платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару.

Декларант подав висновок експерта № В-535 від 20 липня 2015 року; акт № 36 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30 червня 2015 року; рахунок № 36 від 30 червня 2015 року; податкову накладну попередніх перевезень № 36 від 30 червня 2015 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 23 від 15 липня 2015 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 10 квітня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4; договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 січня 2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1; виписку з банку від 15 липня 2015 року та інші.

20 липня 2015 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070002/2015/00058 через невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам ст. 53 МК України. В даній картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2015 року № 205000011/2015/000061/2.

20 липня 2015 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000011/2.

Згідно з графами 30 рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000011/2 від 20 липня 2015 року митним органом було визначено митну вартість товару: «персики свіжі», вагою 8608 кг. за ціною 1,06 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг., що була заявлена декларантом); «виноград столовий свіжий», вагою 728 кг за ціною 1,71 дол. США за 1 кг (замість 1,30 дол. США за 1 кг., що була заявлена декларантом); «ананаси свіжі», вагою 660 кг. за ціною 1,17 дол. США за 1 кг (замість 0,60 дол. США за 1 кг., що була заявлена декларантом); «нектарини свіжі», вагою 6730 кг. за ціною 1,06 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг., що була заявлена декларантом); «нектарини свіжі», вагою 2400 кг. за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг., що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом та містять розбіжності (договір про перевезення укладено з ОСОБА_3, а в CMR №197183 від 17 липня 2015 року первізник ОСОБА_4). У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларанту запропоновано надати додаткові документи: транспортні (перевізні) документи (акт виконаних робіт, рахунок, податкова накладна попередніх перевезень); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; проформу-інвойс, прас-лист від виробника товару, виписки з бухгалтерської документації, платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару. Так як неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МК України ) та методу 2б (ст. 60 МК України ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МК України).

Позивач з метою недопущення псування товару, який має обмежений строк придатності, після винесення вказаного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, подав товар до митного оформлення ВМД від 20 липня 2015 року № 205070001/2015/0011704, за якою товар був випущений у вільний обіг, вартість усього товару визначена за резервним методом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, всі складові митної вартості, які обов'язкові при її обчисленні, містяться у поданих до митного оформлення документах. При цьому, наведені відповідачем відомості митних оформлень не можуть бути беззаперечним доказом заниження митної вартості, а тому митним органом не доведено неможливість визнання митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України прийняті неправомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ч.4 ст.52 МК України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою передбачено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Ч.3 ст.53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного ч.2 цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.4, 5 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу (ч.2 ст.54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з приписами Р.2 п.6 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та числового значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим ч.5-8 ст.58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (Р.2 п.7 Методичних рекомендацій).

Ч.1 ст.55 МК України передбачено, що рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України з помiщенням у митний режим iмпорту, приймається митним органом у письмовiй формi пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi цих товарiв як до, так i пiсля їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статтi 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi: невiрно проведеного декларантом розрахунку митної вартостi; неподання основних документiв, якi пiдтверджують вiдомостi про заявлену митну вартiсть товарiв (згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, наведених у ч.2 ст.53 цього Кодексу); невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у гл.9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «персики свіжі» 8608 кг, «виноград столовий свіжий» 728 кг, «ананаси свіжі» 660 кг, «нектарини свіжі» 6730 кг, «нектарини свіжі» 2400 кг та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В силу вимог МК України обов'язок доведення митної ціни товару лежить у даному випадку на позивачеві.

Разом із тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому імперативною умовою для витребування вказаних документів є наявність у митного органу саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, подані ФОП ОСОБА_1 до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Крім того, позивач на вимогу митного органу надав висновок Волинської торгово-промислової палати № В-535 від 20 липня 2015 року, яким ще раз підтверджено, що вартість, зазначена у фактурі № FX/00442/2015/MG від 17 липня 2015 року та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) від 17 липня 2015 року, відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу фруктів і може складати 1,30 дол. США за 1 кг. винограду столового свіжого, 0,60 дол. США за 1 кг. ананасів свіжих, 0,75 дол. США за 1 кг. нектаринів свіжих, 0,75 дол. США за 1 кг. персиків свіжих.

Таким чином, позивач у межах строків, визначених ст.55 МК України, надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, разом з тим, відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Разом з тим, Волинська митниця не довела наявність обгрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально, тобто відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.

Колегія суддів вважає безпідставними вимоги митного органу надати йому додатково акт виконаних робіт; рахунок; податкові накладні; товарно-транспортні накладні згідно з якими було оплачено попередні перевезення; виписку з бухгалтерської документації; платіжні документи; розрахунок ціни товару, оскільки ст.53 МК України передбачає вичерпний перелік документів, які митний орган має право витребовувати як додаткові документи, а в силу приписів ч.5 вказаної статті заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Безпідставними також є покликання апелянта на те, що декларантом не включено до митної вартості товару витрати на страхування та навантаження (розвантаження) товару та не надано документів на підтвердження розміру цих витрат, виходячи з наступних підстав.

МК України не встановлює особливих вимог до форми, типу та вигляду документів, які підтверджують вартість перевезення, як це зроблено в деяких інших законодавчих актах, що регулюють окремі сфери діяльності суб'єктів господарювання (наприклад, ведення бухгалтерського обліку). Так, для надання інформації митниці перевізниками складаються спеціальні документи - довідки/калькуляції, що містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів.

Таким чином, якщо довідки про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, які надаються імпортерами на митницю під час оформлення тимчасових декларацій та другі примірники яких можуть бути надані перевіряючим, містять всю інформацію, необхідну для надання їм юридичної сили, а саме: прописано зміст довідки (надання інформації про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України), описано маршрут, наведено дані про транспортні засоби, на яких здійснювалося перевезення, присутня дата складання довідки, зроблено підпис керівника, який має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства, то можна зробити висновок, що такі довідки є належним чином складеними документами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що листом від 01 вересня 2015 року компанія «BURY Trade» Sp.z о.о. підтвердила, що за домовленістю сторін як продавець взяла на себе зобов'язання завантажити продані відповідно до договору №1 від 01 липня 2015 року. товари на вантажівку, надану покупцем, та не виставила і не має жодного наміру в майбутньому виставити рахунки ФОП ОСОБА_1 за навантаження товарів, що спростовує твердження представника відповідача про те, що позивач поніс витрати на навантаження товарів та не включив їх у розрахунок заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав документи, що підтверджують факт використання транспортних послуг та понесені витрати на них, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 10 квітня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4; договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 січня 2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1; довідку про транспортні витрати від 20 липня 2015 року.

Митний орган в обґрунтування доводів апеляційної скарги також покликається на те, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, а саме: договір про перевезення укладено з ОСОБА_3, а в CMR №197183 від 17 липня 2015 року первізник ОСОБА_4

Колегія суддів вважає такі покликання безпідставними, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 січня 2015 року ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) уклали договір перевезення вантажів транспортними засобами, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок Замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортами засобами по території України та за її межами.

В свою чергу ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) уклали договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 10 квітня 2012 року, за яким експедитор доручає, а виконавець бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмово договору-заявки експедитора перевезення вантажів, заявлених експедитором до перевезення, вантажними транспортними засобами по території України.

Додатком від 03 січня 2014 року до договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 10 квітня 2014 року ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та ФОП ОСОБА_4 предмет договору виклали у новій редакції: «Експедитор доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмово договору-заявки Експедитора перевезення вантажів, заявлених Експедитором до перевезення, вантажними транспортними засобами по території України та за її межами».

Як вбачається із заяви-договору на автоперевезення від 17 липня 2015 року № 20 позивач замовив у ФОП ОСОБА_3 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «Люблін (Польща) - Луцьк (Україна)» автомобілями з державними номерними знаками НОМЕР_1, НОМЕР_2.

У графі 16 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 197183, що була подана до митного оформлення, як перевізника вказано реєстраційні номери транспортного засобу та напівпричепу НОМЕР_1/НОМЕР_2, власником яких відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3, НОМЕР_4 є ОСОБА_4

Щодо покликання відповідача на виявлені в контракті неточності-вказівки на необхідність видачі на кожну партію товару коносаменту, який є документом що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, то колегія суддів звертає увагу на те, що така неточність, за наявності інших документів, підтверджують факт поставки товару автомобільним транспортом, не давала обґрунтованих підстав для сумніву у достовірності поданих позивачем відомостей та жодним чином не впливала на можливість визначення митної вартості за основним методом.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) є необґрунтованим, тому визначення митної вартості Волинською митницею та коригування її у бік збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання таких рішень протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, Волинською митницею не доведено правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2015 року № 205000011/2015/000060/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №205070002/2015/00058 від 20 липня 2015 року.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 803/2129/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 05 лютого 2016 року.