Ухвала суду № 55520126, 04.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 876/7654/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області до Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» про відшкодування витрат,

В С Т А Н О В И В :

03.07.2014 року управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Підволочиському районі) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» (далі - ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів») про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають відшкодуванню згідно чинного законодавства на суму 29166,85 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року позов задоволено. Вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» на користь управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2014 по 01.07.2014 на суму 29166,85 грн.

З таким судовим рішенням не погодилося ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів», подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування відповідач зазначив, що судом не було досліджено правильність та точність розрахунку фактичних витрат понесених позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій. Вважає неправомірним призначення колишнім працівникам пільгових пенсій відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що судом не взято до уваги, що справа № 819/1261/14-а за позовом управління Пенсійного фонду у Підволочиському районі до ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій призначених згідно п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не може бути розглянута до вирішення Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 819/1273/14-а, оскільки предметом позову у справі № 819/1273/14-а, є скасування рішення про призначення пенсій на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якого ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» несе обов'язок по відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що за правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та пп. 6.1, 6.4, 6.8, п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 підприємство зобов'язане відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яким призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки такі працювали у Товаристві на роботах з шкідливими умовами праці.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими, особливо шкідливими і важкими, особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Кошти на виплату пільгової пенсії та витрати, пов'язані з доставкою пенсій, перераховуються підприємством, організацією у порядку та строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України.

ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» зареєстроване як юридична особа (а.с. 5), є платником страхових внесків в УПФУ в Підволочиському районі, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Підволочиському районі направляло до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 7-11).

Враховуючи викладене, відповідач згідно з вказаними положеннями законодавства був зобов'язаний сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2014 року по 01.07.2014 року в розмірі 29166,85 грн. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року № 21-11а12 та від 19 березня 2013 року № 21-60а13.

Заборгованість перед УПФУ в Підволочиському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 29166,85 грн. відповідачем на день розгляду справи не сплачено.

Доводи апелянта щодо неправомірності призначення колишнім працівникам ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» пільгових пенсій відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі № 819/1261/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк

Повиний текст виготовлено 05 лютого 2016 року.