Постанова № 55520003, 04.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2016 року № 826/19418/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кротюка О.В. , суддів Літвінової А.В. Мазур А.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Заступника Міністра-керівника апарату Міністерства юстиції України Іванченко Оксани Павлівни провизнання бездіяльність протиправною, зобов'язати вчинити дії Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі-відповідач -1) та заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Міністерства юстиції України Іванченко Оксани Павлівни (далі - відповідач - 2) та просить суд:

1. Визнати незаконною бездіяльність та ухиляння Міністерства юстиції України під керівництвом Міністра юстиції Петренка Павла Дмитровича, заступника Міністра-керівника апарату Міністерства юстиції України Іванченко Оксани Павлівни, що проявилися у довготривалому не виконанні законних вимог головного державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 25.06.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 та від 20.07.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 про зобов'язання Міністерство юстиції України надати документальне підтвердження здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів 1700євро за курсом на день здійснення платежу, які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007р.;

2. Зобов'язати Міністерство юстиції України під керівництвом Міністра юстиції Петренка Павла Дмитровича, заступника Міністра-керівника апарату Міністерства юстиції України Іванченко Оксану Павлівну вжити невідкладних заходів для/щодо виконання законних вимог головного державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 25.06.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 та від 20.07.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 про зобов'язання Міністерство юстиції України надати документальне підтвердження здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів 1700 євро за курсом на день здійснення платежу, які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007р.;

3. Зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання постанови суду протягом десяти днів з дня набрання постанови законної сили.

В судовому засіданні 03.02.2016 судом на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та представником відповідачів документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Головним державним виконавцем О.М. Бойко 25 червня 2015 року № 13859-0-33-15/2-24/1та 20 липня 2015 року № 13859-0-33-15/2-24/1 скеровано вимоги державного виконавця (далі разом - Вимоги), якими від Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) вимагалося надати документальне підтвердження здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро), які мають бути перераховані ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007року (далі - Рішення).

ОСОБА_1 скерувала до Міністерства юстиції України запит від 03.08.2015 року яким просила надати інформацію та копію результату виконання Мін'юстом або невиконання Вимог державного виконавця.

За наслідком розгляду вказаного вище запиту позивача відповідач за підписом заступника міністра - керівника апарату надав відповідь № ПІ-П-2591/16 (далі - Відповідь). Відповідно до змісту вказаної відповіді заявника було повідомлено, що з метою запобігання дій, які можуть спричинити збиток державі, питання щодо сплати грошових коштів, які мають бут перераховані згідно рішення Європейського суду з прав людини, буде вирішено після роз'яснення ОАСК постанови від 24.11.2014 у справі № 826/15694/14 та поновлення відповідного провадження.

ОСОБА_1 вважає зазначене вище незаконною бездіяльністю відповідачів щодо виконання Вимог, що в свою чергу, порушує її права як стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Європейського суду прав людини від 15.02.2007 року № 25476/02. З огляду що, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом (ст.. 2 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006).

У відповідності до положень ч. 1, п.9 ч.2 ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV від 21.04.1999, далі - Закон) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст. 5 Закону).

Доводи відповідачів про необхідність вирішення питань позивачки в порядку встановленому законом для судового контролю, зокрема в порядку ст. 267 КАС України, суд відхиляє, оскільки такі застосовуються до рішень прийнятих судом в порядку КАС України, а не Європейським судом з прав людини.

Аналіз змісту вказаних вище положень законів, Відповіді, дає підстави суду дійти висновку про наявність допущення неправомірної бездіяльності Мін'юстом щодо виконання Вимог, оскільки таке не відповідає положенням ст. 5 Закону. Окрім того, як роз'яснення судового рішення у справі 826/15694/15, так і інші міркування, які викладені у Відповіді, не створюють обставин обґрунтованої та очевидної неможливості виконання Вимог державного виконавця або втрату такими ознак обов'язковості, забезпеченої нормами закону правової і демократичної держави - Україна.

Така бездіяльність порушує права та інтереси позивачки як стягувача щодо виконання Рішення в розумні строки без невиправданих зволікань.

Тому суд вважає такими, що підлягають до задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо не виконання законних вимог головного державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 25.06.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 та від 20.07.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 про зобов'язання Міністерство юстиції України надати документальне підтвердження здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів 1700євро за курсом на день здійснення платежу, які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007р..

Оскільки слова «бездіяльність» та «ухилення» в цій ситуації є фактично однорідними, то останнє суд вважає необхідним опустити.

Враховуючи те, що Вимоги були адресовані Мін'юсту, то позовні вимоги в частині бездіяльності відносно заступника міністра - керівника апарату Іванченко Оксани судом відхиляються як необґрунтовані.

Зобов'язати вжити заходів міністерство та заступника міністра - керівника апарату Іванченко Оксани суд відхиляє, оскільки як суд, так і позивач не підміняє державного виконавця, як посадової особи, яка здійснює безпосередньо виконання Рішення та вживає встановлені Законом заходи у разі невиконання таких вимог. З іншого боку пункт 2 позовних вимог має не конкретний, а абстрактний характер (зміст), що обумовлює їх як неналежний спосіб захисту порушеного права.

Відсутність задоволення позову в частині зобов'язання вчинення дій обумовлює, відсутність підстав для встановлення звіту про виконання судового рішення.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

За підсумком наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому, належна сума судового збору, яка підлягає сплаті станом на час подання адміністративного позову становила 73, 08 грн.. За таких обставин, суд вважає за необхідне обчислювати суму судового збору, яка підлягає відшкодуванню з 73, 08 грн.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо не виконання законних вимог головного державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 25.06.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 та від 20.07.2015р. №13859-0-33-15/2-24/1 про зобов'язання Міністерство юстиції України надати документальне підтвердження здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів 1700 євро за курсом на день здійснення платежу, які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007р..

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 36 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Головуючий Суддя О.В. Кротюк

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур