Ухвала суду № 55519426, 03.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 431/1965/15-ц

Провадження № 22ц/782/37/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року, лютого місяця, 03-го дня судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого Яресько А.В.,

суддів- Дронської І.О., Борисова Є.А.,

за участю секретаря: Коротенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 16 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про захист прав споживачів, розірвання договорів вкладу та стягнення боргу та за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2 про зміну умов договору вкладу(внеску), у зв'язку з істотною зміною обставин

в с т а н о в и л а :

12.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про захист прав споживачів, розірвання договорів вкладу та стягнення боргу до кредитної спілки «Імперіал ЛТД», у якій просив суд розірвати договори №1151 від 31.07.2014 р та №1152 від 31.01.2014 р. та стягнути з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на його користь суми неповернених вкладів у сумі 67356,75 грн. За позовом було відкрито провадження.

29.05.2015 року кредитна спілка «Імперіал ЛТД» звернулась до ОСОБА_2 із позовною заявою про зміну умов договору вкладу (внеску), у зв'язку з істотною зміною обставин та просили у позові змінити певним чином на період проведення АТО умови договорів № 1151 від 31.07.2014 р. та № 1152 від 31.07.2014 р., а саме п. 3.3.1, виключивши із неї попередню редакцію про право достроково розірвати договір, письмово попередивши Спілку та викласти цей пункт у іншій редакції, що передбачає можливість розірвання договору лише за згодою сторін, про що укладається додаткова Угода. Також доповнити 4 частину договорів пунктом 4.4 про відповідальність вкладника за дострокове розірвання Договору, виключити п. 6.2. договору Умови про визнання неприйнятою пропозиції у випадку не підписання вкладником додаткового договору, зміну редакції п. 6.3 Договору на редакцію, що передбачає неможливість розірвання цього договору у односторонньому порядку, тобто введення умови у п. 6.3. про те, що «цей Договір може бути розірвано за Згодою сторін у відповідному порядку або на підставі рішення суду».

12.08.2015 року ухвалою Старобільського районного суду Луганської області вище вказані позови було об'єднано у одне провадження. Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 16 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено повністю, було розірвано договори №1151 від 31.07.2014 та № 1152 від 31.07.2014 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, що були укладені між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД», було стягнуто з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_2 суми неповернених вкладів за договорами вкладів №1151 від 31.07.2014 та № 1152 від 31.07.2014 року у сумі 67356,75 грн., стягнуто судові витрати, а у задоволені позовних вимог Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2 із позовною заявою про зміну умов договору вкладу (внеску), у зв'язку з істотною зміною обставин було відмовлено через необґрунтованість позовних вимог.

Із рішенням суду першої інстанції відповідач не погодився та надав на нього апеляційну скаргу, у якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказував на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неврахування судом непередбачуваних обставин, що відбуваються в Луганській області, факту проведення там АТО, посилався на неповноту дослідження судом обставин справи.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснень проти неї, дослідивши наявні у матеріалах справи докази колегія суддів приходить до таких висновків. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цілому відповідає.

Так, задовольняючи вимоги за первинним позовом суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами були наявними зобов'язальні відносини відповідно до укладених договорів, законодавством є визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненнію. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути встановленим договором, при цьому одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. А порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) - кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені укладеними з членом кредитної спілки договорами. Відмовляючи у задоволенні вимог за зустрічним позовом суд вказав на те, що вимоги КС «Імперіал ЛТД» про зміну на період проведення АТО, умови договору №1151 від 31 липня 2014 року та № 1152 від 31 липня 2014 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок є умовами договорів, що є укладеними між КС «Імперіал ЛТД» та позивачем - є такими вимогами, що не є передбаченими умовами укладених договорів №1151 від 31 липня 2014 року та № 1152 від 31 липня 2014 року, при цьому суд зазначив, що строк дії договору № 1152 від 31 липня 2014 року, сплив 31 липня 2015 року.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов із належним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи висновків суду першої інстанції не спростовують. Так, стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до правил ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до ч.2ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно до правил ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до змісту ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За змістом ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладнику таку суму та проценти на неї; або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Відповідно до п.1 ч.3ст. 21 ЗУ «Про кредитні спілки», кредитна спілка відповідно до свого статуту: залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій так і в безготівковій формі. Відповідно до ч.1ст. 23 ЗУ «Про кредитні спілки», внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Відповідно до п.2 ч.2ст. 23 ЗУ «Про кредитні спілки»кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами. Суд першої інстанції вірно визначив зміст відносин, що виникли між сторонами, використав відповідні до них норми права.

Щодо інших доводів у скарзі, зокрема про неврахування судом непередбачуваних обставин, що відбуваються в Луганській області, факту проведення там АТО та інших пов'язаних із цим подій, то вони теж висновків суду теж не спростовують, зокрема з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин. Так, законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» дійсно є передбачений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, де зазначено про те, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Щодо наявного у матеріалах справи сертифікату (висновку) № 1957 ТППУ про форс-мажорні обставини, то ст. 10 закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Проте, наявний у матеріалах справи сертифікат засвідчує такі обставини лише щодо справляння та сплати податків та обов'язкових платежів - і не може давати підстав для звільнення від встановлених договором обов'язків (а.с. 59).

Щодо доводів у скарзі про нібито помилковий обрахунок судом нарахованих відсотків за договором, розрахунку заборгованості та її методики, то вони теж не заслуговують на увагу - як вбачається з довідки -письмової відповіді позивачеві за підписом голови правління КС « Імперіал ЛТД» (№635 від 30.04.2015 р.) то станом на 30 квітня 2015 року залишок коштів на його депозитних рахунках за двома договорами складав -67356 гривень 75 копійок - договір №1151 від 31 липня 2014 року - 16912 грн. 37 копійок, при цьому ні суду першої інстанції, ні до апеляції не додано жодних розрахунків, що спростовували б висновки суду щодо стягуваної відповідно до зазначеної довідки сум, жодних платіжних документів на підтвердження виконання своїх обов'язків за цими договорами. Між тим, відповідно до правил ст.10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, проте кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При розгляді справи суд першої інстанції вірно застосував положення матеріального права, не припустив таких порушень права процесуального, що давали б підстави для зміни чи скасування рішення. Статтею 308 ЦПК є визначено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 303-304, 307, 308,314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» відхилити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: