Ухвала суду № 55517973, 05.02.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/937/16-к

Провадження № 1-кс/210/104/16

"05" лютого 2016 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

слідчого судді Літвіненко Н.А.

при секретарі Рябченко І.В.

за участю прокурора: Козюк Л.В.

слідчого: Коновалова І.Ю.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Дзержинського відділення поліції Криворізького відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №12016040710000208, внесене до ЄРДР 26.01.2016 року, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 26.03.2012 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 186 ч. 2, 357 ч. 3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільнився 12.01.2016 р. по відбуттю підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2016 року до суду надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за наступних фактичних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 26.01.2016 р. близько 14.00 години, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, помітив раніше невідому йому неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та з корисливих мотивів, керуючись умислом, направленим на заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, прослідував за нею в підїзд № 2 зазначеного будинку, де, впевнившись, що ніхто не бачить його протиправних дій, на площадці між 1-м та 2-м поверхами, раптово напав на потерпілу, продемонструвавши їй ніж з двосічним лезом, зламавши таким чином волю до опіру останньої, та наказав віддати йому майно. Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи впевнена в рішучості ОСОБА_3 застосувати ніж для спричинення їй тілесних ушкоджень, віддала ОСОБА_3 мобільний телефон G smart Rio R1, після чого ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, зірвав з шиї неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 золотий ланцюжок с золотою підвіскою у вигляді хрестика. Після чого намагався зірвати з неї золоті сережки, але неповнолітня ОСОБА_4, з метою запобігання отримання травм, зняла сережки та передала їх ОСОБА_3 ОСОБА_3, продовжуючі свої протиправні дії, наказав відкрити сумку, при цьому продовжуючи демонструвати ніж. Неповнолітня ОСОБА_4, будучи впевненою в тому, що ОСОБА_3 може спричинити їй тілесні ушкодження, відкрила сумку, звідки ОСОБА_3 забрав флеш-накопичувач ємністю 8 Гб та гроші в сумі 160 гривень.

В результаті нападу, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном G smart Rio R1 вартістю 1000 гривень, золотим ланцюжком довжиною 55 см, вагою 5 грамів, 585 проби вартістю 4521,90 гривень, золотою підвіскою у вигляді хрестика вагою 1,5 грами, розмірами 3х2,5 см, 585 проби вартістю 1356,57 гривень, сережками золотими, довжиною 1,5 см, вагою 3 грами, 585 проби вартістю 2713,14 гривень, флеш-накопичувачем ємністю 8 Гб вартістю 180 гривень, грошима в сумі 160 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 9931,61 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Встановлено, що вищевказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, про що останньому 05.02.2016 року вручено повідомлення про підозру.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання, з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Підозрюваний просив застосувати до нього домашній арешт, оскільки він все усвідомив і бажає відшкодувати завдану його злочинними діями шкоду.

Заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали провадження №12016040710000208, внесеного до ЄРДР 26.01.2016 року, додані до клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із п.175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Судом встановлено, що підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_3 слугувало наявність достатніх доказів, зібраних в ході досудового розслідування. При цьому, вагомість таких доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення є однією із обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та відповідно до вимог ст.178 КПК України оцінюється в сукупності з іншими обставинами.

Відповідно до ст. 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину після звільнення з місць позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, раніше судимий за скоєння тяжкого злочину проти власності, не має міцних соціальних зв'язків, окрім місця реєстрації, за яким він не проживає.

В ході розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і це все свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам, і застосуванням більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_3, окрім як тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного вбачаються ознаки складу злочину, за яким йому пред'явлено підозру, та який є злочином середньої тяжкості (в силу ст. 12 КК України), прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існують ризики, передбачені у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства та/або суду (п. 1), незаконного впливу на свідків, (п.3), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5), та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, вважаю, що підозрюваному доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою при фактичних обставинах цієї справи та висунутої проти ОСОБА_3 підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, тримання під вартою відповідає меті застосування запобіжних заходів, визначеної у ст. 177 КПК України, особі підозрюваного, тяжкості покарання.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м"яких запобіжний заходів, зокрема: особистого зобов'язання, оскільки пред'явлена підозра та встановленні ризики, не відповідають такому заходу забезпечення кримінального провадження, особиста порука не може бути застосована, оскільки наразі не вбачається осіб, які заслуговують на довіру, і які поручилися перед судом за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України; домашній арешт - оскільки підозрюваний у будь-який момент може залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення тяжкого покарання, що свідчить про недоцільність обрання домашнього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваної обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що він скоїв кримінальне провадження повторно, постійного заробітку не має, підозрюється у вчиненні умисного, корисливого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі 20-ти мінімальних заробітних плат, що буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину. Згідно з ст. 197 КПК України, а саме ч. 1 строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів.

З урахуванням наданих слідчому судді матеріалів, встановлених фактичних обставин, слідчий суддя вбачає підстави для обрання запобіжного заходу на строк, що не перевищує 60 днів з моменту його обрання.

Запобіжний захід обирається на строк з 05.02.2016 року до 03.04.2016 року включно.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дзержинського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 05.02.2016 року до 03.04.2016 року включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 183 КПК України розмір застави визначити 70000 (сімдесят тисяч ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

В разі сплати застави вважати обраним ОСОБА_3 запобіжний захід - заставу.

В разі внесення застави, слідчий суддя на підставі ч. 5, 6 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликами (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи ( в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз"яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Попередити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7-10 ст. 183 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровській області протягом 5 днів з дня її оголошення .

Слідчий суддя: Н.А. Літвіненко