Ухвала суду № 55516382, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р.Справа № 820/10538/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В.,

за участю представника позивача Новохацької Н.Є.,

за участю представника відповідача Климчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/10538/15

за позовом Приватного підприємства"Золота Нива 1"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Золота Нива 1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних "Розрахунку коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.20104 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143"; визнати "Розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.20104 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143" прийнятим та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.10.2015 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 02.10.2015 р. надіслав до ДФС в електронній формі "Розрахунок коригування №11/2 від 03.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 р." для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але відповідачем документ не прийнято для реєстрації з посиланням на п.5 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 р. №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" . Причиною відмови в прийнятті вказаної звітності відповідач зазначив, що розрахунок надано позивачем з порушення послідовності накладання підписів. Позивач не погоджуючись з рішенням ДФС звернувся з позовом до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі № 820/10538/15 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, між ПП "Золота нива 1" (постачальник) та ПП "Партнер-С" (покупець) був укладений договір поставки №15/08-143 від 15.08.2014 р., за умовами якого позивач зобов'язується поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію на умовах 100% попередньої оплати.

Платіжними дорученнями №2 від 21.08.2014 р. та №3 від 21.08.2014 р. ПП "Партнер-С" перерахувало на поточний рахунок позивача попередню оплату за товар. На суму коштів, що надійшли на поточний рахунок ПП "Золота нива 1" як попередня оплата за договором поставки, позивач відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України склав податкову накладну №4/2 від 21.08.2014 р., яку згідно квитанції №1 від 01.09.2014 р. зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.08.2015 р., у зв'язку зі зміною договірних умов, між ПП "Золота нива 1" та ПП "Партнер-С" укладено додаткову угоду б/н до договору поставки, якою досягнуто домовленість про повернення позивачем суми отриманої попередньої оплати.

Платіжним дорученням №902 від 30.09.2015 р. вказані грошові кошти за договором поставки №15/08-143 від 15.08.2014 р. у розмірі 465000,00 грн. повернуті позивачем покупцю. (а.с.11).

Враховуючи повернення передоплати позивач склав "Розрахунок коригування №11/2 від 03.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 року", який 02.10.2015 року в електронній формі надіслав до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.13).

Згідно квитанції №1 від 02.10.2015 р. розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. був доставлений до центрального рівня Державної фіскальної служби України, але документ не прийнято до реєстрації із зазначенням причини відмови у прийнятті: "Документ не може бути прийнятий. Підписи документа: перший - печатка, 33897138 ПП "Золота нива 1", другий - бухгалтер, 33897138,2326600907 Єрьоміна О.С. Порушення вимог п.5 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 р. №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами та доповненнями, внесених постановою КМУ від 30 січня 2015 р. №20, а саме: невірна послідовність накладання підписів". (а.с.14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. складений у відповідності до п.192.1 ст.192 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та містить всі необхідні реквізити, а тому підстави для відмови в прийнятті для реєстрації спірного розрахунку у Державної фіскальної служби України були відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Аналогічну норму закріплено у п.22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014р. (в редакції наказу № 1129 від 14.11.2014р.), згідно з яким розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01 лютого 2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем).

Пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 р. (в редакції від 30.01.2015 р.), встановлено, постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, передбачено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно Інформаційного листі Вищого адміністративного суду України №1486/12/13-13 від 24.10.2013 р., відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушеннями вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1246 від 29.12.2010 р. після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Пунктом 9 Порядку №1246 від 29.12.2010 р., встановлено виключний перелік підстав для відмови в прийнятті реєстрації податкових накладних та розрахунку, а саме: причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1)наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. складений у відповідності до п.192.1 ст.192 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та містить всі необхідні реквізити, а зі змісту квитанції №1 від 02.10.2015 р., при перевірці документу, ДФС не були встановлені будь-які передбачені п.9 Порядку №1246 від 29.12.2010 р. підстави для неприйняття для Реєстрації розрахунку коригування №11/2 від 30.09.2015 р., що свідчить про відсутність підстав для відмови в прийнятті для реєстрації спірного розрахунку.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неправильної послідовності накладення підписів, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що згідно скріншоту діалогового вікна програми «ME.Doc» розрахунок коригування від 30.09.2015р. № 11/2 о 02.10.2015р. 08:45 підписано бухгалтером підприємства, після цього 02.10.2015р. о 08:45 підписано ключем установи (печаткою підприємства), 02.10.2015р. о 09:33 доставлено до ДФС. (а.с. 15, 16)

Таким чином, послідовність накладення підписів позивачем була дотримана - першим був накладений ЕЦП бухгалтера, другим - ЕЦП, що є аналогом печатки позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду доказів правомірності вчинених дій, покладених в основу винесеного рішення про відмову в прийнятті податкової звітності, що в свою чергу призвело до порушення прав та законних інтересів ПП "Золота нива 1", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/10538/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2016 р.