Ухвала суду № 55515706, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5227/13-а( у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «МК Інжиніринг» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 №0000722210 і №0000692210.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 апеляційну скаргу ТОВ «МК Інжиніринг» задоволено; постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 скасовано; адміністративний позов ТОВ «МК Інжиніринг» задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 № 0000722210, від 12.09.2013 № 0000692210.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задоволено частково; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказане рішення суду апеляційної інстанції, вказав, що під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 05.08.2013 по 16.08.2013 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «МК Інжиніринг» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Транс-Мотів ТК», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №87/22-1/3647490 від 23.08.2013, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість на загальну суму 4490061,81 грн., а саме: за березень 2012 року - на 3523497,48 грн., за квітень 2012 року - на 274335,38 грн., за травень 2012 року - на 692228,95 грн.;

- п. 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 4714565 грн. (за 1 квартал 2012 року на 3699672 грн., за 2 квартал 2012 року на 1014893 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013:

- №0000692210, яким визначено позивачу грошове зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем - 4 490 061, 81 грн. і штрафних санкцій у сумі 1 122 515, 45 грн.;

- №0000722210, яким визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 4 714 565 грн. і штрафні санкції у розмірі 1 178 641, 25 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем зроблено неправомірні висновки щодо нікчемності взаємовідносин між позивачем та контрагентом, оскільки податковий кредит та валові витрати сформовано на підставі належним чином оформлених первинних документів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим мають бути скасовані.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «МК Інжиніринг» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 04.09.2008 (т.1 а.с.42) та перебуває на податковому обліку у Бориспільській ДПІ Київської області з 10.09.2008 та має свідоцтво платника податку на додану вартість №200047699 НБ №410713 (т.1 а.с.42,46-47). Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності підприємства є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво інших споруд; неспеціалізована оптова торгівля; консультування з питань інформатизації; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (т.1 а.с.44) .

В лютому 2012 року між позивачем та ТОВ «Транс-Мотів ТК» укладено договір купівлі-продажу №01/02/122 від 01.02.2012 (т.1 а.с.98-101). За умовами цього договору продавець (ТОВ «Транс-Мотів ТК») зобов'язується поставити та передати покупцю (ТОВ «МК Інжиніринг») виробничо-технічну продукцію, відповідно до специфікацій, а покупець - прийняти та оплатити товар у строки та на умовах, передбачених договором. Разом із поставленим товаром продавець надає покупцеві наступні документи: паспорт на кожний товар окремо; товарну накладну; податкову накладну.

Приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності із діючими інструкціями Держарбітражу СРСР П-6 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості від 15 червня 1965 року), П-7 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості від 25 квітня 1966 року).

Відповідно до такого договору ТОВ «МК Інжиніринг» придбав обладнання вузлів зв'язку та регенераційні пункти. Загальна сума договору склала 15 873 035 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:

- специфікації на поставку обладнання (т.1 а.с.102-105);

- видаткові накладні (т.1 а.с.110,113,116,119);

- податкові накладні (т.1 а.с.111,114,117,120) із доказами прийняття податковим органом;

- додаткову угоду №1 від 10 лютого 2012 року (т.1 а.с.106).

Згідно із умовами договору №20/03/12 від 20.03.2012 замовник (ТОВ «МК Інжиніринг») доручає, а підрядник (ТОВ «Транс-Мотів ТК») - зобов'язується надати послуги (роботи) з монтажу та пуско-налагодження обладнання зв'язку на 9 відомчих кабельних лініях зв'язку (Олишівка - Боярка, Сумська - Диканька, Богородчани - Битків (Пасічна), Ананьїв - Гребеники, Угерсько - Опари, Комарно - Угерсько, К.-Бузька - Львів, Угерсько - Долина, Павлоград - Пролетарка (т.1 а.с.122-125). Загальна сума договору складає 11067335,74 грн.

З метою засвідчення факту надання послуг товариством подано такі копії документів:

- протокол погодження договірної ціни (додаток №1 - т.1 а.с.126);

- кошторис по обладнанню і роботам (т.1 а.с.127);

- додаткова угода №1 від 23.03.2012;

- план графік виконання робіт (додаток №1 - т.1 а.с.129);

- акти здачі-прийняття робіт/надання послуг (т.1 а.с.130,134,138,141,145,149,153,157,161);

- податкові накладні (т.1 а.с.132,136,139,143,147,151,155,159,163) із квитанціями №1 про прийняття податковим органом;

- відомості обладнання та матеріалів, використаних на ремонт (т.1 а.с.131,135,138,142,146,150,154,158,162);

- повідомлення про початок робіт з монтажу та пуско-налагодження обладнання зв'язку і про готовність до здачі (т.1 а.с.165-182).

Оригінали наведених вище документів не досліджувалися, у зв'язку із їх вилученням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05.09.2013 у справі №757/19088/13-к, у рамках досудового розслідування кримінального провадження №12013110040007431 (т.1 а.с.76-85). У свою чергу, ГУ СБ України у м. Києві та Київській області повідомлено про неможливість виконання судового запиту щодо надання інформації та документів через загрозу негативного впливу на всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин кримінальної справи (т.1 а.с.211).

На підтвердження проведення розрахунків позивачем із ТОВ «Транс-Мотів ТК» подано завірені копії банківських виписок (т.1 а.с.183-192), а на засвідчення відображення таких операцій у бухгалтерському обліку - картку рахунку 631 по контрагенту «Транс-Мотів» (т.2 а.с.2-4).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження виконання умов договору №01/02/122 від 01.02.2012 пропозиція суду першої інстанції надати товарно-транспортні накладні або ж інші документи на підтвердження перевезення товару залишена без виконання. Натомість подано письмові пояснення про те, що відповідні документи під час здійснення перевезення не складалися. Також, не надані і акти приймання-передачі продукції, що є обов'язковим згідно зазначених у договорі інструкцій Держарбітражу. Не подано і документи щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, приймання продукції по кількості і якості, складського зберігання. У наданих же видаткових накладних відсутні відомості щодо місця складання таких документів, а також і стосовно місця приймання товару; не вказано і прізвища й посади особи, яка здійснювала прийняття товару від ТОВ «МК Інжиніринг».

Позивачем подано копії технічних завдань товариства «МК Інжиніринг» на виконання ТОВ «Транс-Мотів ТК» послуг, копії комплектів виконавчої документації та сертифікатів відповідності, що передавались позивачу, за його твердженням, вказаним контрагентом (т.3 а.с.131-250, т.4 а.с.1-6). Разом із тим, встановити факт походження таких документів саме від ТОВ «Транс-Мотів ТК» не є можливим.

Договори позивача із ТОВ «Транс-Мотів ТК» укладалися з метою виконання товариством «МК Інжиніринг» зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №1109011016 від 08.09.2011 із дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (т.2 а.с.26-30). Так, його предметом були послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту апаратури для трансляції та ретрансляції передач (послуги з ремонту відомчих КЛЗ).

Позивачем на підтвердження виконання умов договору №1109011016 подані технічні вимоги і якісні характеристики (технічне завдання) до договору №1109011016 (т.2 а.с.31-55), додаткова угода (т.2 а.с.56), акти наданих послуг і відомості обладнання та матеріалів, використаних на ремонт (т.2 а.с.59-162), податкові накладні (т.2 а.с.163-196), картка рахунку 361 по контрагенту ПАТ «Укртрансгаз» (т.2 а.с.197-212), копії технічних паспортів, інструкцій з експлуатації, сертифікатів відповідності (т.3 а.с.6-81), копії банківських виписок по рахунку на підтвердження отримання оплати від ДК «Укртрансгаз» (т.3 а.с.82-113).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що у пункті 11.6 договору №1109011016 від 08.09.2011 передбачено, що жодна із сторін не може передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди іншої сторони договору. За передачу (відступлення) будь-якою із сторін своїх прав по цьому договору третім особам без письмової згоди іншої сторони, сторона, що вчинила таку передачу (відступлення) своїх прав по договору, сплачує іншій стороні штраф у розмірі ста відсотків вартості переданих (відступлених) прав третім особам (т.2 а.с.29).

Для з'ясування питання наявності письмової згоди на передачу прав та обов'язків по договору із товариством «Укртрансгаз» судом першої інстанції витребовувалися у правонаступника такого контрагента позивача ПАТ «Укртрансгаз» відповідні документи, які б містили згоду на залучення ТОВ «Транс-Мотів ТК» до виконання договору №1109011016 від 08.09.2011, інші документи на підтвердження виконання робіт/надання послуг товариством «Транс-Мотів ТК» або ж відомостей про сплату штрафу. Так, до суду було направлено письмову відповідь за підписом директора юридичного департаменту ПАТ «Укртрансгаз», згідно із якою письмова згода ДК «Укртрансгаз» про передачу прав та обов'язків від ТОВ «МК Інжиніринг» не надавалась (т.4 а.с.121-122), що свідчить про неправомірність залучення ТОВ «Транс-Мотів ТК» до виконання договору №1109011016 від 08.09.2011.

Також, колегія суддів вважає, що беручи до уваги характер та обсяги поставки товарів за договором №01/02/122 від 01.02.2012 позивачем протиправно не надано до суду первинних документів на підтвердження транспортування товару.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, що підтверджується законодавчо та судовою практикою, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі № К/800/7365/13.

Однак, позивачем не надано жодної товарно-транспортної накладної, що дає підстави встановити відсутність фактичного перевезення, відвантаження, отримання товару, окрім того неможливо встановити факт надходження товару на склади, а також осіб, які відвантажили та прийняли товар.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Транс-Мотів ТК».

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 №0000722210 і №0000692210 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МК Інжиніринг» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.